Онлайн-конференція з гуртом "Бурдон"

Я думаю потенціал української roots-музики не менш потужний від потенціалу балканської чи будь якої іншої музики. Тут справа скорше в культивації чи промоції певного типу музики. Хвиля популярності балканського фольку існує вже досить давно, і це справді багатогранний пласт. Проблема скорше в тому, що у нас менше молодих справді фолькових гуртів, які би одночасно робили якісну адаптацію тої музики, а не тільки вчились автентично її відтворювати. Потрібна також її адаптація відповідно до загально-європейських, чи навіть світових взірців. Або ні, не наслідування їх, а пропозиція чогось нового і цікавого на тому доброму, світовому рівні. До прикладу, ДахаБраха робить добру справу і вони, напевно, є найвідомішими популяризаторами українського фольку за кордоном. Звичайно ж, ми теж намагаємось тєжко працювати в цьому керунку :) і нам справді приємно, коли в Німеччині, в Естонії чи в Канаді ми знайомимо слухачів саме з українською традиційною музикою. Окреме дякую за Ramo :) Мені особисто вона теж дуже подобається і, сподіваюсь, пісня добре влилась в наш карпатсько-балканський репертуар. Збираємось записати її на наступному альбомі.

Чомусь система пише що мій мейл вже використовується...

Загалом, політика фестивалю нам зрозуміла. Кожен фестиваль мусить дбати про оновлення програми щороку. Їм потрібні нові проекти і нові імена. Погодьтесь, воно трохи приїдається, коли кожного року грає хай і якісний, але стандартний набір, як от Бурдон, Пропала грамота, Очеретяний кіт, ДахаБраха і Перкалаба. Крім того, на фесті цього року відбувся дебют проекту Татош банда, в складі якого з'явилися зокрема і двоє з Бурдону. Я певен, поціновувачам доброї музики вдалося знайти для себе щось інше, не менш цікаве, як от вишуканий польський склад Čači Vorba! А ми просто сподіваємось побачити наших шанувальників на інших українських фестивалях та імпрезах :)

Перкусійні інструменти знайшлися тут, в Україні. Одного разу знайомий американець дав нам у користування румунську скрипку з трубою – Viori cu goarna. А от шведську майстрову Moraharpa Олена замовила власне в Швеції. Можливо ви знаєте, що вона навчалась там 4 місяці і їй вдалося все таки придбати цього цікавого екзотичного інструмента.

А якщо конкретно, то фіделя (п'ятиструнна давня скрипка) була замовлена Міхою (так ми звемо нашого Михайла :)) в Ужгороді. Там живе добрий майстер Степан Тихоненко – дослідник музики давньої та будівничий середньовічних інструментів. Моя перша фабрична бузукі Hora привезена мною з Румунії, і як я за нею їздив – це окрема, дуже весела історія :) А друга замовлена в Чехії, в майстра Večerek на моє спеціальне замовлення.

Ну, по-перше, ми крутимося в цій галузі, тому знаємо купу "злачных" місць :). Якби щось, звертайтесь, порадимо. По-друге, ми трохи мандруємо. За кордоном часто можна знайти те, чого бракує в нас.