Від темношкірих малюків матері не відмовляються

Випадки ксенофобії та расової дискримінації стають дедалі частішими в нашій країні. Тому громадська організація "Гільдія редакторів Вінниччини" за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні розпочала реалізацію проекту "Ми всі однакові", направленого на боротьбу з явищами ксенофобії та расової дискримінації і виховання етнічної толерантності.
Вінниця, яка стає рідною домівкою закордонним гостям і, особливо на роки навчання, багатьом студентам-іноземцям, має власну історію розвитку толерантності та протидії розпалюванню міжетнічних конфліктів.

Україно-китайських шлюбів у Вінниці не було
У природі ксенофобії лежить страх перед невідомим: прояви расизму нерідко підсилюються в умовах інформаційної ізоляції. Таким чином виникає думка про варварські звичаї інших народів. Один із яскравих проявів ксенофобії - заборона створення змішаних пар.
- У наші часи не те що шлюб зареєструвати - пройтися з іноземцем по вулиці не можна було, - схвильовано каже пенсіонерка Людмила Василівна, побачивши на вулиці парочку: чоловік-африканець міцно тримав за талію свою супутницю.
Сучасна статистика свідчить, що шлюби з іноземцями в нашому місті не така вже й рідкість. За минулий рік зареєстровано 77 таких пар, повідомили у РАЦСі. А ще років двадцять тому в одному з районів області розігралася справжня весільна трагедія: батьки не дозволили дівчині одружитися з представником арабської країни. У день весілля вони зачинили дівчину й не випустили поставити печатку в паспорті. Після завершення навчання хлопець поїхав додому сам.
- Зараз батьки шукають для своїх доньок закордонного нареченого, вважають, що медом там намащено, - каже Галина Левицька. - Багато жінок знаходять іноземців, що навчаються в місцевих вузах, або ж через шлюбні агенції. Зазвичай за рік ми реєструємо понад сто пар із іноземцями, найчастіше в такому шлюбі наречена - громадянка України, а наречений - громадянин Росії, Молдови, Німеччини, Ізраїлю, Італії, Нідерландів. Багато шлюбів зі студентами, які навчаються в нашій країні, - з Королівства Йорданія, Ліван, рідше - з Індії. Не дуже часто одружуються з представниками Великобританії, США, а ось із громадянами Китаю або Японії шлюбів у нашому місті ще взагалі не було зареєстровано.
А ось наші чоловіки, за словами Галини Левицької, беруть шлюб із закордонними красунями дуже рідко. Завідувачка РАЦСу згадує лише одне таке весілля - із кіпріоткою.

"Кольорові" пологи
У пологових відділеннях про плоди кохання з іноземцями багато не розповідають, кажучи, що це буває рідко. Мати - найчастіше громадянка України, а до батька немає часу придивлятися. Звичайно, якщо дитина має "не європейський" відтінок шкіри, це викликає інтерес у персоналу та інших пацієнтів.
Одного разу, коли у пологовому будинку новоспеченій матері принесли дитину-мулата, жінка довго-довго придивлялась до її шкіри. Виявляється, народжується малюк не чорношкірим, а більше рожевим. Жінка запитувала тоді медперсонал, чи не побіліє малюк. А сусідки по палаті жартували: "Не хвилюйся - п'ятки та зуби будуть стовідсотково білими".
- Кількість таких дітей щороку практично не змінюється, - каже завідувачка дитячого відділення першого пологового будинку Людмила Сатанівська. - Але від таких малюків практично немає відмов.
Її колега, завідувачка пологового відділення третього пологового будинку Алла Максимова, розповідає, що на місяць буває до двох-трьох пологів, де батько - іноземець (найчастіше це представники арабських країн).
- Ми кажемо батькам, що діти з таким набором генів повинні бути здоровими, великими та обдарованими, - каже вона.

Інтернаціональні імена
Цього року в нашому місті побачив світ хлопчик Омар, мати якого з Еквадору, а батько - з Йорданії. Дівчинка Сальсабіль з'явилася на світ цього року як плід кохання вінничанки з громадянином Йорданії. А ось нігерієць погодився зі слов'янським іменем для своєї дочки, яку нарекли Софією. Сирієць нарік свого сина Назаром - це ім'я співзвучне з арабським Низар. Батька Хуана-Пабло з Еквадору цього року радує посмішкою маленька Емілі-Майте. А Батур посміхається батьку-турецькопідданому.
Співробітники відділу реєстрації новонароджених місцевого РАЦСу радять батькам обирати інтернаціональне ім'я, щоб було милозвучне й у нашій країні.
Ольга БАКАР, громадська організація "Гільдія редакторів Вінниччини" у рамках проекту "Ми всі однакові"

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.