Саме тому спільнота Історія Вінниці, обласний краєзнавчий музей та організація реконструкторів «Честь і слава» та низки клубів вирішили оживити історію теренах Вервольфу.
В театрі бойових дій вінничанам показали чотири армії: Вермахт, Червона армія, УПА та румунські війська. До Вінниці з’їхались близько 100 реконструкторів із Запоріжжя, Черкас, Кривого рогу, Луганська, Києва, Львова та Луцьку.
- Бій алегоричний, не прив’язаний до конкретних історичних подій. Але тут показані, наприклад, співпраця загонів партизанів УПА та дієвих частин Червоної армії. Тоді такі речі не були рідкістю. Вінницька область не виключення – тут рейди робили загони УПА –Південь, які діяли на теренах Хмельницької та Вінницької областей, - каже історик Олександр Федоришен, - 70 років – великий час. Це перша реконструкція на території Ставки Вервольф. Ми втішені, що вінничани відгукнулись.
Вояки в повній амуніції пригинались в окопах та бігали по галявині, наче в справжньому бою. Як розповіли самі реконструктори, під час бою відчувають лише адреналін. А от армію, за яку воювати кожен обирає по власним інтересам. Комусь цікавіше за «наших», комусь – за німців.
- Воюю за Вермахт з цікавості, на полі бою завжди гину, але героїчно. В полон не здаємось, - усміхається ре конструктор з Броварів Євгеній, - Зі школи нам казали, що німці фашисти, вбивці, а були різні люди. Спочатку одягати німецьку форму було моторошно, в мене дід загинув в Польщі, але потім звик. Про амуніцію багато дізнався, і про німецькі війська – Вермахт не розстрілював мирних жителів, каральні операції робив спеціальний загін.
На реконструкціях стріляють холостими набоями. Вінничанин Владислав в формі УПА показує рушницю, якою стріляють на реконструкціях. Всередині холостого набою лише порох.
- Це справжня рушниця 42-го року,але вона деактивована. Робить тільки громкий «бабах». З неї не можна вбити людину. І взагалі вистрілити. Бойовий набій її розверне. Також кидали сигнальні гранати – спеціальна суміш, схожа на борошно. Коли вона розлітається, під час бою, ми пригинаємось, і на кого ця мука попаде – той вважається загиблим.
Хлопець займається реконструкторством вже четвертий рік. Зізнається, буває нелегко: і важко, і жарко у формі. Але коли розумієш, щ о люди тоді на цьому ж місці в таких же умовах були точно так само були вдягнуті і їм теж було важко і жарко, стає легше . Головне відчути те, що відчували вони в цей час.
Після бою вінничани спілкувались із ре конструкторами, фотографувались, а кому повезло – «пальнув» з рушниці.
Під час реконструкції на очах у глядачів сталась незапланована маленька пожежа від однієї ре конструкторської гранати. Та її швидко погасили. Захід за два дні відвідали близько двох тисяч вінничан та туристів. Організатори планують в подальшому зробити захід регулярним.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Дарья