Сергій служив контрактником в одній з військових частин у Новограді-Волинському на Житомирщині. Входив у загін миротворців. Недавно повернувся з Ліберії. Бійця, який вже побував у «гарячих» точках, відправили на Схід. Загинув вночі 12 серпня під час обстрілу позицій військових. О четвертій ранку його тіло знайшли побратими. Вони розповіли дружині загиблого пані Любові, що Сергія і ще одного військового накрила бетонна плита, зруйнована під час артилерійського обстрілу.
- Мати солдата, пані Людмила, дізнавшись про його смерть, так голосила, що втратила свідомість, - каже керівник військово-облікового відділу Ладижинської міськради Любов Гора. – Непритомну 51-річну жінку забрали в реанімацію місцевої лікарні. Лікарі кажуть, стан її такий, що не зможе провести в останню путь сина.
У Майбородів проста, дружна сім’я. Любов Михайлівна працює прибиральницею у школі №2. Цю школу закінчував у свій час її загиблий син. Батько, Микола Іванович, мав роботу на заводі силікатної цегли, тепер безробітний, бо підприємство збанкрутіло. Молодша сестра загиблого Тетяна - у декретній відпустці, доглядає маленьку дитину.
У Сергія Майбороди також залишилася однорічна донечка. 11 серпня він спілкувався по телефону з дружиною, запитував про донечку. Але перший дзвінок у той день зробив до батька. Миколі Івановичу якраз виповнилося 57 років. Наприкінці дня мав розмову з сестрою. Закінчилася вона тим, що Сергій сказав, що починається обстріл. Це були його останні слова, які почула сестричка. Про загибель Сергія телефоном повідомили дружині його побратими.
Сергій Майборода став тридцятим із вінничан, які віддали життя за незалежність і суверенітет держави.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Olena
12345
Винничанин
Количество погибших умалчивается,и самое печальное что украинских солдат которых не забрали с места боя похоронят в братских могилах
http://voicesevas.ru/news/yugo-vostok/3558-trupy-na-luganschine-18.html
Торонтуй