Майже голова. Інтерв'ю з в.о. мера Вінниці

Майже голова. Інтерв'ю з в.о. мера Вінниці
Головне команда? Де-юре, місто уже рік як опинилося без очільника, де-факто поки екс-мер керує в Києві, у Вінниці залишились люди, які мають зробити так, щоб і після виборів всі залишися на своїх місцях.

Ось уже рік, як 27 лютого 2014 року Гройсман перебрався спочатку в Кабмін, потім у парламент. З тих пір фактично пустує просторий кабінет на другому поверсі міськради з двома столами, підсобною кімнатою, прямим виходом у конференц-зал. Місто нині управляється з іншого кінця коридору: цей кабінет менший в рази два-три. Тут не таке зручне крісло, зате на столі так само стоїть iMac. При попередньому курсі 16 гривень за долар, ціна схожих коливалась від 30 до 100 тисяч гривень, тепер ще більше.
В цьому кабінеті 10 років тому починав свою кар’єру Володимир Гройсман. Тепер ось уже практично тих самих десять років його незмінним власником є інший секретар міськради – Сергій Моргунов. Як і попередник, він прийшов у владу з бізнесу і так само через відсутність міського голови – тимчасово виконує його обов’язки з прицілом "на перспективу".  
Така потенційна «кабінетна спадковість» волею не волею наштовхує на думку: новий секретар міськради – потенційний новий мер. Але це жарти. Хоча в мерії цілком серйозно заявляють – про програш на місцевих виборах восени не думають.
- У нашої команди є дуже багато поставлених завдань, і щоб все реалізувати, ми будемо йти на вибори, - каже Сергій Моргунов.
Що вдалося зробити за цей рік?
-  Продовження проекту з енергоефективності, ще один садок, площа Шевченка, запуск трамвайної колії, сімдесят нових тролейбусів та автобусів. Далі ми продовжимо вирішувати питання по запровадженню електронного проїзного, і організацію руху транспорту таким чином, щоб кожен міг зорієнтуватися, через скільки часу прийде потрібний йому вид транспорту.
Кого маєте на увазі, коли говорите про команду?
- Міську раду, заступників міського голови, депутатів, директорів департаментів, начальників відділів, багато інших, не хочу називати прізвища, щоб ніхто не образився.
Коли ця команда сформувалась?
-  Фактично в 2006 році.
З Гройсманом познайомилися раніше?
-  В середині 90-х. Я тоді був заступником директора одного підприємства, він приватним підприємцем. (Говорячи про підприємство, мається на увазі ТОВ «АМІК», яке, якщо вірити даним держреєстру, числиться в податковій з 1996 року. Основні види діяльності – оптова та роздрібна торгівля, - прим. авт.)
Одразу з ним скомунікувались?
-  Обмінялися телефонами, спочатку до 2002 року це були періодичні контакти. У 2002 році обоє пройшли в міську раду, стали більше спілкуватися. Було кілька спільних соціальних проектів, нас тоді ще якось Сулімова (директор міського центру для сім‘ї та молоді, - прим. авт.) скоординувала. Далі сформувалася група однодумців. Серед них Івасюк, Жупанов, Бессолов, Зажирко, інші колеги-депутати, боюсь когось не назвати.
З того часу команда сильно змінилась?
- Вона доповнювалась. Хтось пішов. Хто пішов, той пішов, їх немає. Але таких небагато.
А ті люди, які зараз в Києві (Кістіон, Мартинюк, Риженко, Кушнір, Анфілов)?
-  Підтримуємо з ними зв'язок, зідзвонюємось. Вони допомагають, наприклад, по лінії того ж мінрегіонбуду. Як не крути, у державній бюрократичній машині без комунікацій буває досить складно щось вирішити.
Часто спілкуєтесь зараз зі спікером ВР Гройсманом?
-  Так, по можливості.  На одній з останніх зустрічей в Києві обговорювали реформу місцевого самоврядування.
Ви зі спікером дружите сім’ями?
-  В принципі так, наші дружини спілкуються, діти теж. Все як у людей: зустрічаємось на сімейні чи міські свята.
Олена Гройсман часто вам телефонує?
- Як і моя дружина вона, як правило, може подзвонити, якщо десь немає світла, не прибране сміття, відкритий люк тощо.
А якщо, наприклад, дорога не розчищена до вашого будинку..?
-  Такого немає. Підприємство, яке за це відповідає, має чіткий план, у якій черговості чистити дороги: спочатку йдуть магістральні, потім другорядні. І робітники та техніка йдуть по цьому графіку. Це не так, як колись, що мені доводилося, умовно кажучи, вибігати з Пирогова на Юність, ловити там якогось трактора, давати 100 гривень, щоб він почистив сніг на тій вулиці, де я живу.
З приводу тієї вулиці, де ви живете, кажуть, що водовідведення «дійшло» туди тільки у 2014 році?
-  Воно дійшло до провулку, де я живу. У місті вже вісім років діє програма по співфінансуванню.  У нас на провулку цим питанням займається сусід.  Він спитав, чи я братиму участь. Я, звісно, погодився, бо вигрібна яма – не дуже добре. Торік справді труби проклали до нашого провулку. Навесні ці роботи продовжаться. Схема яка: магістраль в основному кладеться за бюджетні кошти і часткового за те, що здали люди, а далі кожен тягне мережі до власного будинку.
Щось робите по дому?
- Так як усі, напевно: пилососю, виношу сміття, сніг відкидаю, коли потрібно. Грядку? Ні, хоча сапу та лопату вмію тримати. Раніше у обох дідів було по городу: один 60 соток, другий - гектар.
Давно «зав’язали» з городами?
-  Діди померли, якось воно поступово відійшло. Десь напевно, в 2005-2006 роках.
У вас велика родина?
- Так, особливо по маминій лінії. Це дев'ять двоюрідних братів та сестер, в яких 18 дітей. Ми часто зустрічаємось, особливо на Різдво. Такі зустрічі зазвичай моя сестра організовує.
На Донбасі  часом немає рідні?
-  Є, але далекі. Мого рідного дядька дружини рідні.
Вважають вас карателем?
-  Так. Коли ми возили гуманітарну допомогу на Схід, "Росія-24" показала сюжет про це. І тут же був дзвінок моїй тітці від родичів зі словами, що уся наша родина – карателі, а я головний, бо там був кадр, що я дивлюсь на бронежилет та тепловізор, які ми нашим військовим передавали…
Після того спілкувалися?
- Ні,  немає сенсу.  То є проблема. Але знаєте, там сприйняття вже потроху міняється, особливо у звільнених містах.
З рідних когось призвали?
- З близьких - ні. Але один родич пішов добровольцем. З листопада воює.  Кіборг. Був у Донецькому аеропорту. Кілька днів в середині січня, якраз тоді, коли там ситуація загострилась, не виходив на зв’язок. Я в ці дні навіть батькам його намагався не телефонувати. Було важко, але потім він сам подзвонив і сказав, що в нормі.
Ви - історик. Як думаєте, чим усе закінчиться?
-  Знаєте, мій улюблений період в історії - це 20 століття. Моя дипломна – революційні події у Вінниці початку 20 сторіччя. Те, що зараз відбувається в масштабах нашої держави – це сумно, дуже прикро, що проливається кров, але в жодній країні Незалежність ніколи без крові не давалась. Якщо проводити паралелі з періодом 100-річної давнини, то можна побачити багато чого спільного. Наприклад, п’яту колону,  військову інтервенцію з боку тієї ж сусідньої держави. Велика проблема української еліти, що вона в 1917 році не змогла об’єднатися навколо єдиної цілі – збереження та розбудови української держави. І зараз такі прояви, теж, на жаль, є. Потрібно розуміти, що якщо ми не подивимось на історію і не виправимо цю помилку – усім буде непереливки.
Чому перестали викладати?
-  Пішов з технікуму через кризу. В мене було 1,5 ставки, я кожен день мав п’ять пар,  а отримував в еквіваленті – 100 доларів. І я пішов у бізнес.
З дружиною познайомилися раніше?
-  Дружина, як і я, працювала в М'ясо-молочному. Пішов отримувати зарплату і побачив її. Потім все закрутилося. Вона потім уже сама мені зарплату приносила, аби я в черзі не стояв.
Довго тривав букетно-цукерковий період?
-  Десь з 1993 по 1995 рік. Майже три роки. Я коли йшов з технікуму, Наталя ще працювала до декретної відпустки, а потім я її вже назад не пустив. Нині вона займається підприємницькою діяльністю.
Дочка ще живе з вами?
-  Поки що так. Зараз Вероніка  на другому курсі нашого Технічного університету, вивчає менеджмент.
Пригадайте найбільш позитивний момент року...
-  Важко сказати, рік був взагалі досить непростий, думаю, для усіх. Тому не знаю, мабуть, коли родич вийшов на зв'язок після подій у Донецькому аеропорту,  а ще дочка недавно отримала права – зробила нам сюрприз. Це усе великий-маленький позитив.
Хто взагалі головний удома?
- В домі – дружина, в сім’ї – я.
Уже готуєтесь до виборів?
- Знаєте, як кажуть - до виборів треба готуватися на наступний день після обрання. У нас немає такого, що «завтра виборы – давай побежали», ми робимо свою роботу. Якщо команда вирішить – я братиму участь.
Ви б хотіли цього?
- У нашої команди є дуже багато поставлених завдань, і щоб все реалізувати, ми однозначно будемо йти на вибори. Бажання і є в цьому.  Є і чіткий план дій.
Кого вважаєте конкурентами?
- Тут має бути питання не особистостей, а програм. Ми спокійно і чесно можемо виходити до людей і дивитись їм в очі та говорити, що ми зробили, а якщо щось не вдалось, то чому, і які завдання ставимо перед собою далі.
А якщо раптом так трапиться, що програєте, що це означатиме, що люди, які зараз працюють заступниками, директорами департаментів напишуть заяву на звільнення?
-  Як на мене, про провал мають думати ті, хто не мають програми дій. У нас вона є, це наша Стратегія розвитку міста «Вінниця-2020».
Ви стали більше палити?
- Ні, не сказав би, я взагалі мало палю, коли вдома, можу взагалі обходитися без цигарки.
Кинути не думали? Після виборів, наприклад?
-  Може бути.


 

Коментарі:
Рік Моргунова в оцінках різних сторін

Володимир Воловодюк, громадський діяч:
- Міська влада стала центром спротиву змінам і робить усе, щоб зберегти стару систему. Зокрема, вони були організаторами протистояння 6 грудня — ініціатива зняття голови обласної ради Свитка — виходила від міськради, звідти ж взагалі керують такими скандальними процесами, як то події, пов'язані з призначенням головного лікаря МСЕК.
Вони роблять усе, щоб залишити систему закриту. В міськраді немає відкритості процесів, починаючи від прийняття бюджету, закінчуючи звичайним діалогом з громадою.
Якщо давати оцінку міськраді, то я б поставив добре з приводу частини, яка стосується забезпечення комунальних процесів і одиницю, якщо мова йде про діалог з громадою.
Але як би влада не опиралася змінам, вони неминучі.
Думаю, процес змін почнеться уже після виборів.


Олексій Фурман, голова обласного осередку ВО “Свобода”
- Ніяких змін у місті не бачу. Хіба що змінилися кадри? Одних корумпованих змінили іншими. Водночас люди, які стояли за відправленням тітушок на антимайдан — вони продовжують, так би мовити, “розбудовувати місто”. Ніхто не покараний. Більше того, сьогодні міська рада взагалі пішла по досить крихкому шляху, в плані того, що ми бачимо на прикладі забудови на Свердловському масиві, яка ведеться без дозвільних документів.   
Оцінка?  Я не можу її давати, тому що змін немає. Хабарі як були, так і є, все так само як було 1-5-10 років тому. Сьогодні представники міськради мені кажуть, ну, ми вас вигнали з Майдану, ну і що. Але річ у тому, що люди все одно за нас. Оцінку має дати виборець, і я думаю, виборець це зробить.
Ми братимемо участь в місцевих виборах і будемо йти на них тільки самостійно.


Галина Левицька, керівник Вінницького РАЦСУ
- Думаю, що виконуючий обов'язки, він уже достойно продовжує роботу,  розпочату,  здавалось би, незамінним мером. Думаю, команда, яка залишилась – вона достойна, мені подобається їх тактика і тактика Моргунова. Як на мене, у місті робиться усе, щоб як мінімум не відбулося змін у гіршу сторону.
Тому моя оцінка буде найвищою. Мені усе подобається, мені подобається з ними працювати і думаю, вони можуть забезпечити зміни на краще.
Що ж до виборів, то їх результат залежить від нас, тому кожен повинен дивитися і робити власний вибір.


Олександр Парвадов, депутат міськради
- Майже десять років тому у місті спільними зусиллями ряду депутатів була створена команда, яку очолив новий мер. З тих пір ми бачимо стабільний та поступальний рух вперед. Спільно була напрацьована база пріоритетів, які сьогодні продовжують втілюватися в життя. Усі наші обіцянки були виконані, а якщо щось не було зроблено — ми пояснювали, чому. Так, ми обіцяли побудувати спортивний комплекс і ми його побудували, в ЖЕКах з'явилися прозорі офіси, на кшталт тих, що працює у міськраді, а, незважаючи на усі труднощі з фінансуванням, завершена трамвайна колія по Барському і так далі. Тобто темп, який був заданий, в стратегії 2020, він зберігається, а Сергій Моргунов, як в.о. мера абсолютно ефективно працює та виконує свої обов'язки.  
Як на мене, сьогодні Вінниця взагалі має показати усій країні приклад єдності, спільного вирішення проблем і руху в європейському напрямку.
І на сьоогдні я не бачу у місті ніякої опозиції до дій влади, немає іншої — альтернативної програми, будь-то в сфері комнальній чи економічній. Правда, є певні групи, які просто хочуть в той чи інший спосіб отримати доступ до влади. Але за фактом у нас немає проти чого виступати, адже існуюча команда забезпечує нормальну життєдіяльність міста.
Моя оцінка? Напевно, щоб було ще куди рухатися, нехай буде 9 з 10.

Відео дня

Олександр Печалін, голова спілки підприємців «СТІНА»

- Для бізнесу я особливих змін не бачу, крім ставок податку на нерухомість. Останні зараз особливо не влаштовують підприємців. 

Адже при нинішньому курсі бізнес і так опинився на межі виживання, більше того, можна сказати, що у багатьох дефолт бізнесу.

Існуючі ж ставки на податок, попри те, що були не так давно переглянуті, все ще залишаються просто непід’ємними. Аби не ускладнювати ситуацію далі, владі  потрібно навчитися якимось чином мінімізувати свої витрати, наприклад, зменшити заплановані витрати на поповнення статутних фондів комунальних підприємств, а  не йти за старою схемою…

Ситуація насправді досить критична. Чесно, я давно не бачив такої рішучості з боку бізнесу. Коли це питання піднімалося вперше, мова йшла аж до того, щоб ставити по місту палатки та збирати там підписи за відставку міськради… Після того виконком швидко, за чотири дні, переглянув ставки податку. Але в нинішніх умовах цього виявилося недостатньо, тому питання піднімається повторно.

Юрій Плясовиця, заслужений архітектор України

- Я б поставив мерії четвірку з плюсом. Поки що утримується і транспортне питання, і інші. Я уважно читаю усі рішення і виконкому, і міськради, і в  мене особливих претензій до них немає. Принаймні немає того здирництва, яке було в земельній та архітектурній сферах раніше.

Виконком, як і раніше, за цей рік працював достатньо добре. Сподобався підхід до ставок податку на нерухомість. Як приватна особи, так і керівник фірми я, можна сказати, був приємно здивований.

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
12:19 У Вінниці зіткнулись три автівки, постраждали водії та дворічна дитина photo_camera 11:50 Запрошуємо на відкриття персональної виставки керамічних робіт ветерана Івана Шостака 11:17 Без води та світла. Де у Вінниці 29 березня відключатимуть послуги 11:00 Чому вивчати англійську з дитинства актуально як ніколи (Новини компаній) Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 10:36 В останню путь проводжатимуть вінничанина Романа Стрільчука 10:12 Минулої ночі ворог застосував 99 засобів повітряного нападу: деталі нічної атаки 08:53 Ворожий безпілотник здетонував біля житлового будинку на Вінниччині 08:30 Що таке вініри? Де їх встановити у Вінниці (партнерський проєкт) 08:17 Сьогодні відзначають День фокусника. Історія, заборони та прикмети 29 березня 21:11 В Україні планують закрити майже всі сільські школи 20:17 У Козятині чоловік осквернив Меморіал полеглим воїнам 19:46 Під час спільного застілля донька побила батька сокирою 19:15 Екстремальна їзда на даху Range Rover: як поліція покарала «каскадерів» photo_camera 18:27 «Патрульний мало не зашпортнувся з TruСАМ у руках». За що поліцейські покарали подружжя військових офіцерів? 18:21 До яких лікарів можна звернутися без електронного направлення? 17:58 Зібрали 66 тисяч гривень на ЗСУ. В техколеджі відбувся благодійний бал в стилі 60 – 70 років photo_camera 17:23 Родинам полеглих військових у Вінниці вручили державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно photo_camera 16:46 ТОП 3 ідеї, як відсвяткувати день народження сучасного підлітка у Вінниці (партнерський проєкт) 16:19 Сьогодні у Вінниці завершують опалювальний сезон
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up