Як 72-річного діда з Ладижина зробили «бойовиком» і героєм війни

Як 72-річного діда з Ладижина зробили «бойовиком» і героєм війни
Микола Пасічник з Ладижина у свої 72 роки став героєм новин по всій Україні. Пенсіонер розповів, як його ні за що побили бійці “Беркута” на Грушевського та кинули в автозак, куди за збігом обставин помістили і козака Гаврилюка. До діда у слідчий ізолятор приходив навіть Кличко.

- Повз мене пробігли два беркутівці, - розповідає пан Микола. – Обминули, навіть пальцем не зачепили. Подумав, кому я вже на старості потрібний. Коли раптом відчув ззаду сильний удар по голові. Від цього в очах потемніло і я впав. Що було далі, не пам’ятаю. 

Два місяці перебування під вартою присудив дідові Пасічнику Шевченківський  районний суд Києва. Саме стільки часу мав провести у СІЗО, чекаючи розгляду кримінальної справи. Щоправда, через день той же суд замінив вирок на домашній арешт.  Однак найстаріший «революціонер» Майдану додому поки що не повернувся. Його не відпускають лікарі. Чоловік продовжує лікування в одній з лікарень Києва. Там і зустрівся з ним журналіст RIA. 

У палаті, крім пана Миколи, ще троє засуджених. Двоє – кияни, третій наш земляк Микола Сутик з Бершаді. Кожному з них дали по два місяці арешту. На відміну від діда, вони під охороною міліції. Міліціонерів теж троє, день і ніч контролюють кожен крок революціонерів з Грушевського.

Відео дня
> Без свідомості заволокли в автозак

- На День Соборності я майже кожного року їду в Київ, на Софіївську площу, -  каже пан Микола. - Так було і цього разу. Об 11-й годині від святої Софії мала розпочатися хода.  Але її проведення перенесли на 16-у годину. Я пішов на Майдан. Там спілкувався з людьми. А через деякий час почув тривожне повідомлення по гучномовцю. Диктор оголосив, що на Грушевського «Беркут» прорвав оборону мітингувальників, їм потрібна допомога. Люди побігли туди. Я бігти не маю сил. Подався слідом подивитися, що там робиться. Хотів зробити фотографію про історичний момент.

Коли дід дійшов до стадіону «Динамо», почув стрілянину. Щоб не бути в епіцентрі подій, зійшов на тротуар, і став повертатися назад на Майдан. Йшов попід саму стіну будинків.

- Повз мене пробігли два беркутівці, - розповідає пан Микола. – Обминули, навіть пальцем не зачепили. Подумав, кому я вже на старості потрібний. Коли раптом відчув ззаду сильний удар по голові. Від цього в очах потемніло і я впав. Що було далі, не пам’ятаю. 

Чоловік розповідає, що отямився він уже в автозаку

- Виходить, до машини мене волокли без свідомості. На мені не було моєї кожушини, сидів я без шапки, без сумки і телефону. В автозаку багато кліток, всі вони вузенькі, на двох чоловік. Я поворухнутися не міг, так тісно,- розповідає пан Микола. - Коли міліціонер побачив, що я оклигав, почав кричати, мовляв, це ти в нас кидав пляшки з бензином, це ти бив металевою палицею. У цей час він пхав мені до рук палицю, хотів,  щоб я торкнувся. Мабуть, для того, щоб залишилися відбитки пальців. У мене дуже боліла голова, через силу тільки й говорив, що нічого такого не робив, бо обидві руки хворі. І це правда, можуть підтвердити лікарі. У правій пошкоджено плечовий суглоб, а лівою не можу нічого тримати. Виходить, маю  обидві руки, а робити ними нічого не можу.

Чоловік каже, що міліціонерів дратувала його зачіска у формі «оселедця».  Вони єхидно кепкували з нього. Усі говорили тільки російською мовою. В якийсь момент дід  почув слова російською: «Вот еще один казак!».  У цей час в автозак затягли чоловіка з такою само зачіскою, як у пана Миколи.

- Чоловік був голий, - каже співрозмовник. – Добре його не встиг розгледіти, але здається мені, що це той само Микола Гаврилюк. Хочу з ним побачитися, щоб потиснути сміливому чоловікові руку. Якщо вдасться це зробити, тоді й виясню, він це був, чи не він.

До ночі тримали в холоді без води і їжі

- Після затримання нас кудись довго везли, - продовжує Микола Пасічник.- Їхали, можливо, годину, а то й більше. Потім зупинилися і так само довго стояли. Один чоловік постійно просив води. Міліціонери на це взагалі не реагували. А коли надокучило слухати його стогін, бо пізніше він ледве шепотів, якийсь з них відповів: «Сейчас я тебя напою, бандеровец!».  Багато хто просився в туалет. На такі фрази служиві тільки дружно реготали. Нікого не відпустили. У мене хвора простата. Мені теж потрібно було справити нужду, але нелюди у формі й до цього не дослухалися.

Пан Микола розповідає, що згодом під’їхала ще одна машина, з якої витягли нову групу затриманих. Ними довантажили автозак і знову вирушили в дорогу.

- Зупинилися ми приблизно через годину. Ще трохи постояли – і двері відчинилися. На вулиці була вже темна ніч. Зайшов якийсь чоловік. Не назвався, хто він і звідки. Тільки переписав усіх прізвища й адреси. Після того поїхали далі,- каже Микола. -  Пізнім вечором нас нарешті привезли до Оболонського управління міліції в Києві. Дивна річ виходить: у протоколі допиту значиться, що мене допитували у Печерському відділенні міліції, насправді, ми там не були. Можливо, вони називають допитом той епізод, коли невідомий чоловік зайшов в автозак і переписав наші прізвища?

Вручили повідомлення про підозру

- Документи слідчі клепали мало не до ранку, - каже дід Микола. – Як колись у 37-му чекісти катували людей вночі, так само тепер за їхнім прикладом працює система. Хоч молодий слідчий лейтенант Матюша, здавалося, уважно слухав мене, але все одно звинуватив у всіх смертних гріхах. У повідомленні про підозру записав, що я винен у порушенні одразу чотирьох статей Кримінального процесуального Кодексу – 42, 276, 277 і 278. При цьому написав, що має достатньо доказів, щоб довести всі мої порушення. Я його запитав: «Сину, а ти сам віриш в те, що написав?»  Він нічого не відповів, тільки голову опустив.

Наступної ночі діда повезли до суду. Судили не вдень, а вночі. Дідові пред’явили звинувачення в тому, що він спільно з невстановленими особами організував натовп для  вчинення заворушень на вулиці Грушевського. Було це 22 січня у період між 11 годиною і 12 годиною 25 хвилин. Що біля стадіону «Динамо» вчинив активні дії для досягнення своєї злочинної мети шляхом насильства над працівниками міліції та Внутрішніх військ, зокрема, киданням в правоохоронців «коктейлів Молотова». Дід винен ще й у тому, що вчинив опір працівникам міліції, відбиваючись від них, застосовував у вигляді зброї вибухові предмети, каміння, ножі та інші предмети. За висновком слідчих, під час такої  жорстокої битви діда з міліціонерами, останнім завдано побоїв та тілесних травм різного ступеня важкості. 
{photo_gallery id=3159|}

Перед судом зайшов Кличко

Пан Микола каже, що найбільше його здивувало повідомлення про те, що в нього в сумці, виявили аж сім пляшок з “коктейлем Молотова”. Словом, суд звинуватив діда в організації масових заворушень, опорі представникам влади із застосуванням зброї, що призвело до тяжких наслідків і загибелі людей  (стаття 294 ч.2 КК України). Все це тягне за собою покарання шляхом позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

- Вирок суддя зачитувала так само, як у свій час Кирєєв оголошував покарання Юлі, - каже дід Микола. – Як? А собі під ніс – бу-бу-бу, щоб ніхто нічого не почув, бо ж вони добре розуміють, що все це білими нитками шито.

Чоловік розповідає, що на суд їх викликали по одному, але утримували всіх разом. 

- Перед судом до нас зайшли Кличко, письменниця Матіос і дружина Луценка Ірина, - каже Микола Пасічник. – Матіос всіх нас фотографувала. Я попросив їх, щоб підійшли до молодого хлопця і морально підтримали його. З самого початку бачив, що він у дуже пригніченому стані. Було очевидно, що психіка молодої людини не витримує. Не тортур, а несправедливості. А це болить більше, ніж фізична рана.

- На суді я сказав, що пред’явлених звинувачень не визнаю, бо фізично не міг їх вчинити, - каже Микола Пасічник. – Але якби мав сили, то  був би у перших рядах  протестувальників.

Після суду діда знову відвезли у СІЗО Оболонської  міліції. Там він мав провести два місяці в очікуванні завершення розслідування.  Але наступного вечора  йому дали команду:  «На вихід».  Повезли до того ж  Шевченківського суду Києва. Дід не знав, чого хочуть від нього на цей раз. Там зачитали рішення про зміну запобіжного засобу: перебування в СІЗО замінили на домашній арешт. Додому діда поки що не пускають лікарі. У нього діагностували струс мозку і ще низку порушень, пов’язаних з системою неврологічних захворювань.

Сало віддав міліціонерам

- З моїх речей повернули тільки сало і вже зачерствілий хліб, - каже Микола Пасічник. – На суд возили в чужому одязі, не знаю, чий він і де його взяли. Що дали, те змушений був одягнути. Так розумію, що моя кожушина і шапка для них є речовим доказом. А може, вже й не повернуть, хтозна.

Сало дід готує за власним рецептом. Колись у Казахстані ним поділилися тамтешні німці. Пояснює, що  виходить не тільки смачним, а дуже м’яким, як масло. Робиться це методом своєрідної пастеризації. Для приготування вибирає тільки ту частину, що називається підчеревина.

- Коли мені замінили покарання на домашній арешт, я виходив з СІЗО в Оболоні і кажу до міліціонерів: «Візьміть сало, такого ви ще не пробували, з’їсте за дідове здоров’я». Взяли. Хто від сала відмовиться? - каже пан Микола.

На коліна і кажи: «Я люблю «Беркут»

З палати у супроводі міліціонера виходить молодий хлопець. Дід каже, що це наш земляк з Бершаді Богдан Сутик. Поки міліціонер говорить по телефону, 30-річний хлопець розповідає, що він родом з Бершаді, але проживає у Вінниці.

- У той злополучний для мене день, 22 січня, я повертався з Луганська, - каже Богдан. – Мій поїзд був під вечір. Щоб не сидіти на вокзалі, поїхав на Майдан. Там шукав земляків. Мене напоїли чаєм. Все було нормально до того часу, поки  не підійшов один чоловік. Він попросив допомогти. Я запитав, що саме робити. Сказав, зараз побачиш. Як я міг відмовити людям на Майдані?

Богдан йшов слідом за незнайомцем. Недалеко від майдану стояв жовтий автобус. В салоні декілька таких, як він хлопців, про щось весело перемовлялися. Їм так само запропонували поїхати привезти для майданівців якісь речі. Незнайомець щоразу відлучався і назад повертався з черговим бажаючим надати допомогу. Коли всі місця заповнили, вирушили в дорогу.

- Від’їхали зовсім недалеко, - каже Богдан. – Автобус зупинився, ми вийшли і опинилися в оточенні… беркутівців. Ті одразу почали нас молотити. Тільки тоді я зрозумів, що потрапив у пастку.

Богдан каже, що дві години він побитий пролежав на снігу. Стверджує, що хлопців спеціально тримали на холодній землі. У Богдана побиті руки й ноги. Йому дали два місяці арешту в СІЗО. Яке далі буде рішення, не береться прогнозувати.

- У нас в палаті ще двоє хлопців з таким само терміном, - каже Богдан. – Вони взагалі на Майдані не були. Живуть у Києві, поверталися додому, попали під гарячу руку «Беркута».  Розповідають, що їх ставили на коліна і змушували говорити: «Я люблю «Беркут».

«Оселедець» на голові завів, коли президентом став Янукович

- У Ладижин ми приїхали на будівництво теплової станції, - каже Микола Пасічник. -  Було це ще в 1977 році. Приїхали разом з дружиною, вона в мене сибірячка. Живемо з нею вже 50 років. Маємо четверо дітей, троє хлопців і дівчину. Найстаршому сину у цьому році буде 50, а найменшому – 26.

Родом Пасічники з Рівненської області. Але доля мотала їх по світу. Батько пана Миколи у свій час відмовився йти в колгосп і подався на заробітки на Донбас. Потім були в Казахстані. Вже працюючи в Ладижині, пан Микола їздив, як каже, за довгим рублем на Північ. Через рік повернувся, бо дружина відмовилася переїжджати. Працював сантехніком до 68 років. Останні два роки у Києві в «Київміськбуді».

- Ми будували київські хмарочоси, пішки по два-три рази піднімався на 24 поверх, - розповідає чоловік. – Молоді постійно ставали перепочивати, а я на це казав, щоб менше палили, тоді буде нормальне дихання і сили.

- Якщо моя крапля води поповнила море Майдану, то я радий від того, -  каже Микола Пасічник. – Радію, що бачив багато молоді. Радітиму також з того, якщо моя історія трохи розбудить земляків у Ладижині і вони не на словах, а на ділі відстоюватимуть гідне  життя у рідній державі, а не схилятимуть голови перед режимом.

«Оселедець» на голові знаєте, коли завів? Коли президентом став Янукович. Щоб показати йому, що в Україні є ще козаки. Майдан підтвердив, що в народу справді  є ще  козацький дух.

 

Коментарі (15)
  • Anonymous

    Слыш, пока там дед решал порядок наводить, ты где был? В интернетах троллил. Съездил бы сам на майдан. У меня дружбан работал охранником на прод.базе. Недавно приехал весь избитый, живого места нет. Хватило ума вечером через дворы, после работы, в форме и на высоких ботах пройтись. Забрали все бабло, 50 рубасов оставили, чтобы смог уехать назад в Винницу. А кто там был или примайданенные или титушки, он так и не понял. Ни бабла, ни работы. Поедь и ты повеселелись.
  • Anonymous

    За этот дизайн уже дали денег программистам. Они деньги назад не вернут.
  • Anonymous

    Ну бандеровец - он и в Африке бандеровец. Повеселило, что старый этого деда хоть и бандерлох, но какого-то крестика на Донбас ехал работать, а не у себя в огороде рылся.
  • Anonymous

    "Юлія Тимошенко, коли довідалася про дії керівників Вінницької батьківщини тільки й сказала: «Бл…ді! Су…ки! Знову продали і підставили!» І заплакала…" ААААА!!!! Ща я заплачу...
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
13:16 Внаслідок масштабного обстрілу 22 березня постраждали всі енергоблоки на Ладижинській ТЕС 12:57 Чому «Долина» має забрати водомати з Вінниці? Отримали пояснення від мерії 12:12 Судитимуть ділків, які пропонували «посприяти» отримати посаду ректора медуніверситету 12:06 «Дуже вчасно! Дуже красиво й потужно!» Чим вразив концерт-реконструкція у Вінниці? play_circle_filled photo_camera Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 11:22 Уряд уточнив перелік ВПО, які отримуватимуть допомогу на проживання. Що нового? 10:21 Де у Вінниці 28 березня не буде світла, гарячої та холодної води. Адреси 09:36 Вночі ворог застосовував стратегічну і тактичну авіацію, атакував кількома хвилями дронів 09:11 «На щиті» повернувся додому Андрій Цвях. Сьогодні Героя проводжатимуть в останню путь 09:00 Охорона та безпека під час війни: вінницькі охоронні фірми, сигналізація та відеонагляд (партнерський проєкт) 08:17 Сьогодні відзначають Всесвітній день історика. Історія, заборони та прикмети 28 березня 21:11 Чоловік здійснив 38 транзакцій і перевів собі з карти знайомого понад 255 тисяч 20:18 В один день на Вінниччині сталось одразу чотири автопригоди, в одній з них загинув пішохід photo_camera 19:45 Не лише комуналка. Які пільги має родина учасника бойових дій 19:19 Сварка через свійську тварину ледь не закінчилася трагедією 18:53 «Дочка у снах кличе тата, а в мене від того серце розривається». Жінка просить підтримати петицію 18:23 З нагоди річниці створення Нацгвардії відзначили військовослужбовців Вінниччини photo_camera 17:33 Тяжилівського різника волосся забрали в Дніпро. Що про це кажуть мами постраждалих дівчаток? 17:30 Куди віддати дитину: гуртки Вінниці, студії та позашкільні заняття (партнерський проєкт) 17:21 До 14-ти років ув'язнення засудили «прокурора» з окупованої Луганщини
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up