Живим з міліції не повернувся

Студента-другокурсника Вінницького кооперативного коледжу з 20 квітня розшукує міліція. Як зниклого безвісти...
Хлопець родом із села Кірово Немирівського району. Один у батьків. Змалку хворіє на астму. Через це змушений постійно лікуватися. До яких тільки лікарів не возили його батьки! Де тільки не лікували сина! Кажуть, протягом останнього часу трохи вдалося приглушити хворобу. Вадим обходився без інгалятора. Якщо починалися приступи, знімав їх пігулками.
- Син знав, що йому не можна пити спиртного, тому ніколи не робив цього, - каже мати Галина Василівна.
У той вечір Вадим, як кажуть, за компанію ризикнув випити пива. Знайомі пили горілку. За їхніми словами, Вадим теж пригубив. Було це на залізничному вокзалі. Хлопцеві стало зле. Почалася блювота. Його побачили патрульні залізничного відділку міліції. Вадима затримали. Після того його не бачили ні друзі, які були разом з ним, ні батьки.
Натомість міліціонери стверджують, що затриманого відпустили, а де він подівся – не знають.

Називав мене матусенькою
У Вадима добре серце. Він дуже товариський. Так кажуть про нього в коледжі. Такої ж думки про хлопця його односельці.
- За час навчання синок не проминув жодного вихідного, щоб не приїхати додому, - розповідає мати. – У п'ятницю увечері відпрошувався на дискотеку. А в суботу й неділю допомагав нам удома. Так було і в його останній приїзд, 15 квітня. Завжди цілував мене на прощання. Називав мене тільки ніжними словами – мамочко, матусенько. Але цього разу, коли дивилася йому вслід, так мені чогось защеміло серце…
Хлопець уже зайшов за дерева, які ростуть на вулиці, де зупиняється маршрутка, а мати аж навшпиньки тягнулася, щоб хоч ще трохи побачити рідну постать. Чуло мамине серце біду.
- Знаєте, він ніколи нічого у нас не просив, - продовжує мати. – Казав: ви стільки грошей витрачаєте на моє лікування, тому нічого не купуйте. Вибирав найдешевше з одягу і наполягав, щоб брали саме таку річ, а не дорожчу. А після того, як мене скоротили на роботі, взагалі відмовився від будь-яких покупок. Казав: почекаємо до кращих часів.
Поки Вадим добирався до Вінниці, батько розмовляв з ним по телефону.
- Він постійно був з нами на зв'язку, - каже пан Володимир. – Ніколи не давав підстав для хвилювань. Одного разу щось сталося з мобілкою, то Вадим попросив у товариша, щоб той дозволив передзвонити. Якщо закінчувалися гроші на рахунку, він сигналив, щоб ми дзвонили йому.
Останній раз батько чув голос сина увечері, 17 квітня. Хлопець сказав, що він уже в гуртожитку, готується відпочивати. Як з'ясувалося, через деякий час після розмови з батьком Вадим вийшов з однокурсником, щоб провести знайомого. Той приїжджав у гості до дівчини-студентки.

Міліціонери просили грошей?
Друзі не могли залишити Вадима в біді, тому звернулися до одного з патрульних із запитанням:
- Що треба для того, аби ви відпустили затриманого?
Кажуть, той відповів, щоб заплатили 250 гривень. За словами хлопців, вони поїхали в гуртожиток позичити гроші. Щоправда, привезли тільки 225, решту 25 заплатили таксисту.
- Міліціонер гроші взяв, - кажуть хлопці, - відрахував 150 гривень, а решту повернув. При цьому сказав: “А ми вашого друга уже відпустили...”
- Я не можу стверджувати, як було насправді, - каже мати Вадима. – Начальник залізничної міліції переконував мене, що ніяких грошей ніхто не брав. Але ж є дитина, в якої вони вночі позичали гроші, можна при бажанні знайти таксиста, який підвозив хлопців на вокзал. Мене зараз інше хвилює - де вони поділи дитину?!
Міліціонери, за словами пані Галини, так пояснили їй і чоловікові, що відбувалося тієї ночі.
- Я їх запитую: чому ви його затримали? – продовжує Галина Василівна. – Вони кажуть, бо був дуже п'яний. І що ви з ним, - питаю, - робили? Відповідають: “Нічого. Він полежав на кушетці, скрутившись калачиком, і ми його відпустили”. Мовляв, при цьому сказав, що в гуртожиток не піде, бо пізно, а поїде на Старе місто, там у нього є друг. Немає і ніколи не було у нашого сина на Старому місті друзів. Ми знаємо усіх їх, - схлипує жінка.
Щось у словах міліціонерів не сходиться, розмірковують батьки Вадима.
– Кажуть, що він був дуже п'яний і лежав на тапчані, - говорить батько. - Але хлопці повернулися на вокзал не пізніше, як за півгодини, а їм сказали, що Вадима уже відпустили. Навіть дорослий здоровий чоловік за такий час не протверезіє. Що тоді казати про 18-літнього худенького хлопчину. Я уявляю, як він п'яний вийшов від них і кудись пішов.
Один із міліціонерів, який затримував Кривоноса, запевняв батьків, що хлопцю нічого не робили. Мовляв, у нього самого такого віку дитина.
- Якщо це так, то чому він не запитав телефон батьків і не подзвонив нам? Чому не повідомив, що ось син п'яний, а випхав його за поріг пізно вночі? – втирає сльози мати. – Невже це так важко було зробити?
Жінка запитувала у міліціонерів, чому вони до ранку не затримали Вадима, а ті відповіли, що не було підстав – він не дебоширив, не грубіянив, поводився сумирно...