Я закінчував школу сомельє Віталія Ковача, він є членом італійської асоціації сомельє. В Україні працює ще декілька шкіл, найбільше у Києві. Вони різняться по тривалості занять, оплаті та рівня професійного досвіду викладачів. Навчання тривало місяць. Нас знайомили з основами “ремесла”. Ставили акцент на культуру та техніку подачі алкогольного напою, його види, професійні аксесуари та посуд і звісно ж гастрономічне поєднання з напоєм.
Обов’язково вивчаються сорти винограду, їх особливості, варіанти підв’язки лоз, регіони виноробства тощо. Терміни навчання коливаються в середньому від одного місяця, в залежності від того як поглиблено вивчають матеріал.
На заняття запрошують лекторів різного професійного напрямку у сфері сомельє та фумельє (спеціаліст по сигарам).
Базовий курс в школі коштує на сьогодні майже шість тисяч. Коли я вчився, було дешевше. Ціна залежить також від алкоголю, який буде розглядатись під час навчання. Якщо відкриваються пляшки по 300 – 400 гривень, або по тисячі – звісно дешево не вийде.
Тренінги і дегустації – це своєрідні курси підвищення кваліфікації для сомельє і не тільки. Їх можна відвідувати у Вінниці, Києві, Львові та інших великих містах. Дегустації – це дуже важливо. Чим більше куштуєш, тим більше піднімається твій рівень і розуміння напою. Навіть просто від можливості порівняти та оцінити продукт. Інколи випадають нагоди поїхати до самого винороба, побачити як збирають урожай, наскільки це важка та клопітка праця.
Нам дали хорошу основу, як і в більшості шкіл. А далі ти можеш рухатись по власному напрямку. Хтось більше поглиблюється у вина певної країни, чи навпаки рухається у напрямку важкої алкогольної групи (віскі, коньяк, ром і т.д)
Стати сомельє за один рік неможливо. Це людина, яка постійно тренує своє сприйняття ароматів. Дегустує та порівнює алкогольні напої протягом тривалого періоду свого життя. Слідкує за винним погребом та світовими новинками. Не можна повністю знати про напій не куштуючи його і не порівнюючи. Наприклад, для цього потрібно дослідити одне й те саме вино різних років з різною витримкою та зрілістю. Вино – це живий продукт, який розвивається, у нього є час дозрівання свій пік та спад.
Сомельє – входить в персонал певного ресторану і працює з його винною картою. Однак не обмежується у вузькому обсязі знань у даній сфері. Кавіст виконує майже ту ж роль, але у спеціалізованому винному бутіку чи маркеті.
Незважаючи на мою освіту сомельє я більше виконую роль кавіста, лиш через те, що працюю у виномаркеті, але ми проводимо лекції-дегустації, консультуємо та рекомендуємо напої відвідувачам, більшість з яких вже стали нашими друзями.
Для роботи кавіст має знати великий об’єм інформації про алкоголь, з яким працює магазин. У сомельє в ресторані – менше, але дивлячись якою винною картою оперує. Щоб це все простежити, багато вчиш. Винна термінологія використовується як на англійській, французькій, та італійській мовах, в залежності від того, з якою країною працюєш.
Кількість інформації тільки збільшується. Важливо для сомельє прагнення удосконалюватись, більше читати. На ринку з’являється велика кількість нових позицій. Необхідно слідкувати за критиками, які ставлять оцінки і бали за вина. Стежити за хорошими роками урожаю і тому подібне.
Чомусь так повелось, що жінок-сомельє менше. Існує стереотип, що жінкам-сомельє менше довіряють, яле це не так. Серед моїх друзів є чудові сомельє дівчата, навіть кращими сомельє світу стають жінки. Фізичні вади, які не дозволяють відчувати аромат чи смаки – це мабуть чи не єдине, що може завадити обрати цю професію.
Політика зарплат дуже різна. Кожен роботодавець виставляє свою схему. Якщо це ресторан – зарплата сомельє буде залежати від статусу ресторану і досвіду сомельє.
Послуги сомельє також замовляють для проведення різних дегустацій на вечірки, дні народження чи корпоративи. Є люди, які просто хочуть почути нову інформацію і більше наблизитись до культури вживання алкогольних напоїв і це дуже добре. Коли готуєшся до певної дегустації, наче занурюєшся в ту культуру країни вина, відчуваєш її клімат та атмосферу. Це спонукає кудись поїхати і побачити це власними очима.
Чи може бути дешеве вино якісним? Це питання усіх турбує, але на нього немає однозначної відповіді. Міркуючи тверезо звісно може, якщо незважаючи на простоту сировини з якої виготовлене дешеве вино, виробник дотримувався всіх правил у виробництві не порушуючи технологію.
Індивідуальний підхід і в самого покупця. Хтось куштує столові вина за 50 гривень і для них це вже рівень. А комусь столове вино вже далеко не показник. Він вже знає, що в ціну дорогого вина входить більше, ніж просто виноград, який зібраний в конкретному місці. Важливо яким способом його переробляли, вручну чи автоматизовано, як відбирали виноград: аби що перемішали і вичавили, чи відкидали делікатно по ягідці і так далі. Насправді, багато нюансів впливає на ціну. Кожен для себе вибирає, що є дорогим, а що дешевим. Чим більше інформації вказано на пляшці – тим краще.
Мабуть, єдине, що робить людину профі - це любов до своєї справи. Вона дозволяє легко віддатись тому що любиш і чим захоплєюшся. Тому не зраджуйте своїм мріям і прагненням, займайтесь улюбленим.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Торонтуй