Калинівка, Ладижин, Немирів… Чому та коли наші міста отримали свої назви? Частина друга

Михайло КУРДЮКОВ

Немирів

Розповідаємо, чому міста Вінницької області називаються так чи інакше. В одних випадках походження назви є доконаним фактом, в інших — лише припущення істориків або краєзнавців.

Ойконіми, як ось Липовець, Гнівань, Погребище та інші — звичні для нас з дитинства, адже ми чуємо їх щодня. Та чи знаємо ми походження назв рідних міст? Невже Липовець — це щось про дерева? За такою логікою Гнівань має бути про емоцію гніву, а Погребище — про погреби. Частково це правда, але не в усьому.

Це друга публікація, що в ній ми розповідаємо про походження назв міст нашої області. Про найбільші з них ми розповідали у попередній частині:

Вінниця, Бар, Жмеринка… Чому та коли наші міста отримали свої назви?

Бершадь

Маємо кілька версій походження назви цього містечка. Одні вважають, що вона йде від тюркського «брег» — охорона. Інші що від татарського «береш» — битва, бій. Це може мати логіку, адже по річці Дохна, що на ній розміщене сучасне місто, кілька століть тому проходив кордон з Кримським ханством. Вояки останнього постійно організовували військові походи на землі України.

Відео дня

У мережі можна також прочитати легенду про доньку воєводи Бершади, яка очолювала захист поселення від татар. Врешті, назва може походити й від прізвища Бернша — німця, який першим розпочав забудову міста.

Гнівань

В 11-12 століттях на території сучасного населеного пункту проживали племена тиверців та уличів. І вони часто між собою сперечалися — гнівалися. Звідси й назва Гнівань.

В іншій версії йдеться, що своєю назвою Гнівань завдячує сусідньому селу, що мало аналогічну назву. Там, нібито, у 19 столітті була вулиця, де мешканці постійно сварилися одне з одним через пасовисько і подовгу гнівалися на сусідів.

Іллінці

З назвою цього містечка так само можемо лише припускати, а не стверджувати. Дехто вважає, що назва походить від риби лин, якої чимало водилося у місцевій річці.

Інша версія каже нам, що Іллінці походять від імені Ілля. Так, до прикладу, могли звати когось з перших поселенців цих земель або старшин містечка.

Калинівка

Найпоширеніша версія повʼязує назву з величезною кількістю кущів калини, що колись повсюдно росли на тій місцевості.

Однак куди логічною є версія про те, що назва населеного пункту походить від прізвища польського магната Калиновського. Згідно з історичними джерелами, ця людина колись захопила ті землі та закріпачила місцевих селян.

Ладижин

Можна перелічити щонайменше чотири версії походження цієї назви. Та зупинимося на двох, що здаються більш-менш логічними. В одній йдеться про те, що назва повʼязана зі стародавнім імʼям Лодяжин, що створене на честь богині жінок, кохання та врожаю Лади.

Прихильники іншої вірять у перекази старожилів. Останні стверджували, що місцеві мешканці на цих землях завжди жили у мирі та злагоді, звідси, мовляв, і назва — Ладижин.

Липовець

Можна вірити в те, що в давнину околиці Липовця вкривали рясні липові ліси. Місцеві мешканці навколишніх поселень використовували ці ліси як укриття від татарських набігів і будували з липи житло.

А можна також дотримуватися версії, що назва міста походить від назви татарських підрозділів — липки. Такі вояки перебували на службі у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. За переказами, центральна частина сучасного Липовця була місцем збору цих підрозділів.

Немирів

Колись поблизу ніби як знаходилося давньоруське поселення Мирів, що його вщент зруйнували монголо-татари. Місцеві змогли відбудувати містечко, але назва з коренем «мир» йому вже не пасувала, то й обрали Немирів, себто «не мир».

Ще є припущення, що на місці Немирова колись оточили цілий татарський загін. Ординці запросили мир, але їм відповіли: «Не мир». Загарбників розбили, а місцевість отримала таку символічну назву. Також Немирів може походити від місцевої річки Мирки, або ж імені власника цих земель у 14 столітті — Немирі.

Погребище

Згідно з місцевими переказами, у 12 столітті на місці сучасного Погребища існувало місто Рокитня. Після монголо-татарської навали від нього залишилися лише підземні сховища — погреби, де переховувалися вцілілі мешканці. Вважається, що саме від цих подій походить сучасна назва міста.

Існує й легенда, що розповідає про козаків, які, подорожуючи річкою Рось, досягли місця, де нині розташоване Погребище. Коли один із гребців зауважив, що далі річка міліє, отаман відповів: «Не мілко — погреби ще», маючи на увазі, щоб продовжували гребти. Ця фраза, за переказами, могла дати назву поселенню.

Шаргород

Згідно з першою версією, назва Шаргород походить від польського слова «szary», що означає «сірий». Таким чином, Шаргород можна тлумачити як «сіре місто».

Якщо вірити другій, то місто названо на честь Флоріана Шарого (Сірого), засновника роду Замойських. Ця людина вважається легендарним лицарем.

Ямпіль

Ймовірно, місто має імʼя великого коронного гетьмана Яна Сердюцького, який володів цими землями у 17 столітті. Вважається, що назви «Янове поле» або «Янове поселення» й трансформувалися в «Ямпіль».