Як "вагітній" журналістці місцем у транспорті поступались
Найважче було погодитись на сам експеримент. Був страх, що варто лише вийти з редакції, і всі відчують обман, і мене буде викрито. Втім, коли вже «змайстрували» накладний живіт із шарфів, мене огорнула справжня паніка. Справжнім вагітним в цьому плані дійсно легше – в них живіт росте поступово. А коли він з’являється за 5 хвилин нізвідки – в підсвідомості починаються збої, а в свідомості просто шок.
Та назад вороття немає. Декілька ковтків води і виходжу із редакції. Та варто лише зробити перший крок, як чую від колег, що я вже ходжу як вагітна. Центр важкості дійсно змінився. Це додає впевненості. Із будівлі вже виходжу так, ніби провела з цим животом більш як півроку.
І хоч я йду як пінгвін, а куртка на мені ледве защебнулась, хочеться посміхатись і не зважати на оточуючих. В районі живота відчуваю приємне тепло….Стоп, і тут мій розум підказує мені, що це мене нагріла скручена кофтина. Згадую, що я на завданні та зосереджуюсь.
Перший тролейбус – і мене, вагітну і беззахисну рятує жінка-кондуктор.
- Проходьте, будь ласка, на моє місце, бо може дьорнути, - звертається до мене турботливо. Люб’язно дякую та їду одну зупинку. Один нуль.
Втім, сказати, що мені не поступались місцем лише чоловіки чи жінки було б неправдою. Чоловіки реагували швидше. Поступались і ті, біля кого я стояла, та деякі здалеку гукали мені, «садітєсь, дєвушка». Жінки були дещо пасивніші. Можливо покладались на чоловіків, можливо з іншої причини, але поступались місцем рідше.
Звісно, година в «тілі вагітної» не дала мені повної картини емоцій та відчуттів. Але дуже захотілось прожити це «маленьке життя» по-справжньому.
Нагадуємо, сайт 20minut.ua та газета RIA розпочали проект для жінок та про жінок "Вона і Вінниця".
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
-
Аноніманалогично! женщины - любого возраста - в мою бытность беременной уступали, мужики сидели как вкопанные И действительно бабушки просили присесть на их место так, что тебе уж было неудобно - думаю, может, кто уступит, чтоб с бабушкой не спорить, мол, постою, ничего страшного... так, нет... А в часы пик - вообще жесть: животом напираешь людям ну чуть не на голову (сидящим), а в это время молодые парниши практически под твоим животом мило себе щебетали, демонстративно отворачиваясь к окну
Анонім reply Анонімдля таких как вы в общественном транспорте отведено 12 первых идите туда и спокойно садитесь.
Анонім reply АнонімВи хоч раз пробували проїхати з дитиною чи будучи вагітною??? Не потрібно тут розказувати казочки " перші 12 місць" Навіть якщо це так, то пенсіонери не подивляться на твій стан і ледве не збиваючи з ніг мчаться зайняти місце. Недавно їдучи в трамваї з 1,5 річною дитиною мені поступилися місцем і доки я брала дитину на руки щоб сісти, бабулька що стояла поруч всілася, а я залишилась стояти з дитиною на руках(((
Анонім reply Анонімто які ваші пропозиції?
Анонім reply АнонімПотрібно насамперед пам"ятати, що колись у такій ситуації могла опинитись Ваша мама чи дружина, або зрештою Ви самі)))
-
?))))))можу сперечатись досить довго, я не їздила у трамваях і тролейбусах(або так до 10 разів) за всю вагітність, а в маршрутках...то можу сказати з точністю навпвки, поступались жінки на 80%, а чоловіки не більше чим тих несчасних 20%...хоча не можу не згадати один випадок у трамваї який вразив до глибини душі: літня жіноча років так точно за 70 сперечалась зі мною щоб я сіла на її місце...а ВСІ спостерігали і ніхто не сказав крім мене "ну що ж Ви я краще постою! у Вас вже не той вік щоб стояти..." на що пронунало у відповідь....: " Ти ще молода і зелена, і не знаєш що таке виношувати дитину і бути весьь час на ногах, згадаєш, коли з часом, почнеться верикоз..., ото найбільше згадаєш!!!!" як в воду бабуся дивилась, одразу після пологів він і почався....так що поступайтесь але і поважайте старших!!!!! мудрість їх ні з чим не зрівняти!!!
