Проводи 2025 у Вінниці: священики та екологи розповіли, як правильно поминати рідних

• За Христовим Воскресінням приходить особливий час — проводи. Це дні, коли ми згадуємо тих, хто відійшов у вічність, рідних і близьких.
• Які традиції та значення поминальних днів? Священики та екологи дають рекомендації для відзначення провід.

У ПЦУ зазначають, що на дев’ятий день після Воскресіння Господнього, це вівторок, згадуються всі померлі. Але у вівторок люди працюють, тож церквою було встановлено в неділю звершувати заупокійне богослужіння, провідувати померлих на кладовищі.

У Вінниці поминальні дні відзначають на наступний день і через тиждень після Великодня. У деяких громадах області проводи відбуваються в понеділок чи вівторок, а в когось — аж на Трійцю.

— Це залежить від самої громади, яка сама обирає, у який день робити проводи, — розповідає настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці ієрей Ігор Шахнюк. — Це дозволяється. Може бути в суботу, неділю чи на Зелені свята.

Сотні людей приходять у поминальні дні до місця спочинку своїх померлих рідних, приносять паски, крашанки, солодощі. Минули ті часи, що майже біля кожної могили влаштовувались застілля — так колись родичі поминали покійних. Тепер все відбувається скромніше, люди згадують померлих в молитві, в присутності священика.

Священники зауважують, що саме в день Радониці у храмах звершується перша (поминальна) служба після Великого четверга Страсного тижня.

— У вівторок 29 травня — загальні проводи, — каже капелан Ігор Шахнюк. — У цей день у храмах відбудеться поминальна панахида.

Без застіль на кладовищах

Проводи також називають гробками і радоницею — від слова «радість»: великодню радість ми маємо розділити не лише з живими, а також з нашими рідними, душі яких вже у вічності. 

Як ми можемо поділитися з ними великодньою радістю? Насамперед, молитвою — як виявом нашої любові, турботи і пам’яті, а також добрими справами, милостинею. Це також стосується і традиції з нагоди Радониці відвідувати місця поховання наших близьких, щоби вшанувати їхню пам'ять.

У поминальні дні, як і в будь-які інші, не варто влаштовувати на цвинтарях ніяких «застіль» з різними наїдками і тим більше з алкоголем. Кладовище — це місце спочинку тих, хто відійшов у вічність, а не місце відпочинку чи пікніків. Церква засуджує таку практику.

У ПЦУ кажуть, що найправильніше піти в храм, помолитись, поставити свічечки і після цього поїхати на кладовище, згадати померлих та почитати молитви. 

— Братам і сестрам, які відійшли перейшли в духовний світ, потрібна наша молитва, наша пам’ять, — каже священник. — Обіди на кладовищах влаштовувати не потрібно, пом’янути померлих можна вдома.

У соцмережах ми зробили опитування, як вінничани ставляться до поминальних обідів на кладовищах. Ось деякі відповіді:

Наталя Скороходова: «Негативно. На могилі потрібно молитись, а не п’янку влаштовувати. Ще є в нас така традиція, хто що найкраще положить на гробик (апельсини, ананаси, ківі та інші дорогі смаколики). Я вважаю, що потрібно не статки свої показувати, а молитись».

Ганна Муренко: «Я не несу на могили ні їжу, ні алкоголь. Але маю дуже гарні щемливі спогади, коли в поминальну неділю біля могил збиралися родичі, згадували покійних, пили, їли. Хай кожен робе, як вважає правильним. Основне — згадати дорогих нам рідних».

Руслана Козяр: «То якісь маргінали хіба що можуть бухати на кладовищі».

Наталія Диренко: «Колись після такого «поминання» на одній могилі почали співати «Как здорово, что все ми здєсь сєводня сабралісь». Геть тоді забули, де вони і чому зібралися. Було дуже неприємно».

Пластикові квіти токсичні

У поминальні дні на могили померлим рекомендують приносити будь-які зрізані живі квіти або висадити біля могил рослини, які зеленітимуть і цвістимуть довший час, милуючи око і будучи корисними для нашого довкілля.

Чому варто відмовитися від штучних квітів на кладовищах — пояснюють вінницькі екологи:

«У ці дні українці традиційно йдуть на кладовища, щоб вшанувати пам'ять рідних. Та, на жаль, останні десятиліття принесли з собою шкідливу моду — прикрашати могили штучними квітами. Хоча такі композиції можуть виглядати привабливо, вони несуть велику небезпеку для довкілля. Штучні квіти виготовляють із пластику, поліестеру та інших синтетичних матеріалів, які не розкладаються або розкладаються століттями. З часом вони перетворюються на мікропластик, отруюючи ґрунт, воду та повітря. А коли такі квіти спалюють — у повітря потрапляють діоксини, формальдегід і інші токсини, що шкодять здоров’ю людини».

На більшості кладовищ немає можливості правильно утилізувати такі відходи, тож вони накопичуються або потрапляють у природу, де залишають слід на десятиліття. 

Ми не тільки псуємо довкілля, а й ризикуємо здоров’ям власних дітей та онуків. Що ж робити? 

Замість пластику обирайте екологічні альтернативи:

• живі квіти — зрізані або висаджені багаторічники (тюльпани, нарциси, барвінок),
• гілки дерев — соснові, ялинові чи вербові композиції природні та довговічні,
• натуральні вінки — з сухоцвітів, лози чи тканини. Вони виглядають гідно і не шкодять природі.

Вшанування пам’яті не повинно завдавати шкоди світу, в якому ми живемо. Нехай справжнім знаком пам’яті стане турбота про природу, а не яскравий, але шкідливий пластик.

Нагадаємо, що історично цвинтарем називалася освячена територія навколо православного храму, а, отже, поведінка на кладовищі, як і в храмі, має бути відповідною. Найбільшим виявом вашої пам’яті та любові до спочилих стануть молитва й добрі справи, теплі, добрі спогади і любляче ставлення одне до одного. Таке поминання і для спочилих рідних, і для вас буде найбільш корисним.

Читайте також:

Вінниця відзначає Великдень. Як у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці освячували паски

Церкви, в яких вінчався Богун і Старицький. Розповідаємо про п'ять найстаріших храмів Вінниччини

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.