У питанні розвитку та збереження лісового господарства Україна має покладатися як на себе, так і на допомогу європейських партнерів, де дане питання доволі вагоме.
В середині липня широкому загалу стало відомо про спеціальне дослідження британської НДО Earthsight, де у найменших деталях була описана грандіозна за розмахом корупційна оборудка з вивезення українського лісу у країни ЄС.
Виявилося, що ланцюг з реалізації деревини в ЄС є перехідним знаменом українських можновладців ще з 2011 року. До 2013 року в європейських лісопереробників не було жодних юридичних перешкод для вивезення українського лісу. В ЄС не приховують, що динамічний розвиток лісопереробної галузі у країнах-членах та високий попит на дешеву деревину спровокували значне підвищення частки нелегальної сировини на ринках. З цієї причини, на початку 2013 року Європейський парламент та Рада прийняли спеціальний Регламент № 995/2010, більш відомий як EU Timber Regulation (EUTR). Регламент передбачає, що компанії, які працюють на ринку ЄС та їх постачальники, зобов’язані знати та підтверджувати джерела походження деревини у ланцюгу поставок лісоматеріалів та виробів з них, а також гарантувати, що деревина була заготовлена у відповідності до законодавчих вимог країни-походження сировини з забезпеченням принципу «системи необхідної доброчесності» EUTR.
Від ділової деревини до паливних дров
Батьком сучасної схеми нелегального вивозу лісоматеріал до ЄС є біглий очільник Держлісагентства Віктор Сівець, який керував відомством у 2011-2014 рр. За багатомільйонні хабарі Сівець видавав європейським лісопереробним гігантам дозволи на безконтрольні рубки українського лісу. Ключову роль в оборудці грала австрійська фірма Schweighofer Holzindustrie, відома знавцям галузі за організацію лісової мафіозної структури з 23 фірм-прокладок та щорічним оборотом в 26 млн євро у Румунських Карпатах. До 2016 року Schweighofer Holzindustrie була основним покупцем нелегального лісу з України – лише на швейцарських рахунках Сівця правоохоронці виявили 30 млн євро хабарів.
Втрачати джерело якісної та дешевої сировини з України деякі європейські лісопереробники не вбачали сенсу і, всупереч нововведеним вимогам ЄС, продовжували імпортували сировину. Складнощі виникли в 2015 році, коли вступив у силу підписаний Президентом України Петром Порошенком закон № 325-VIII. Згідно внесенних змін встановлювався мораторій на 10 років на вивезення за кордон лісоматеріалів у необробленому вигляді, зокрема деревних порід, окрім сосни, – з 1 листопада 2015 року, деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року.
Однак непереривний потік деревини з України не зупинявся, лише видозмінившись під виглядом паливної деревини. Посадовці сусідніх європейських країн з легкістю підписували митні декларації на дрова, під виглядом яких іноземні корпорації отримували українську ділову деревину найвищої якості.
Наразі головними імпортерами українського лісу до ЄС є румунська JAF Group, лідер оптової торгівлі деревиною в Центральній Європі, швейцарські Kronospan та Swiss-Krono, а також транснаціональні Egger, другий у світі виробник дерев’яних панелей, та International Paper, найбільша паперова корпорація світу. Покупцями їх продукції та подальшим ритейлом займаються найбільші торгівельні мережі Європи. «Ці компанії поставляють продукцію, що реалізується в найбільших торгівельних мережах Європи: Homebase у Великобританії, OBI у Німеччині, Staples та IKEA – по всій Європі. В ЄС існує закон, що вимагає від імпортерів необхідної перевірки, аби гарантувати, що деревина, яку вони купують, є законною. У доповіді продемонстровано, як цей закон порушується, а відповідальність за це несуть уряди країн ЄС, що межують з Україною – перш за все, Румунії та Польщі», – заявлено у доповіді Earthsight.
Що винуватий та що робити?
Особливу роль у міжнародному регулюванні експорту лісу до ЄС відіграє Лісова наглядова рада або Forest Stewardship council (FSC) – міжнародна організація, що покликана та уповноважена слідкувати за дотриманням норм заготівлі лісу, аби вона не велася варварськими методами та не призвела до нищення екосистем.
Проте в Україні аудитори організації вдаються до вчинення дій, що змушують замислитися про їх об’єктивність та неупередженість. Викривачі з Earthsight розповідають: «Більшість лісозаготівельних ділянок у Карпатах, де були виявлені незаконні дії ОУЛМГ в 2017 р., сертифіковані за протоколами FSC, порушення були знайдені на кожному сертифікованому FSC місцезнаходженні». У 2016 році, після викриття контрабандних схем у Львівській області, до яких було причетне усе керівництво ОУЛМГ, а винуваті – покарані, FSC просто подовжило терміни сертифікатів на 2017 рік без повторних ретельних перевірок.
Автори Зеленої книги «Регулювання ринку деревини», підготовленої Офісом ефективного регулювання, станом на березень 2017 року визначають 30% нормативно-правової бази ведення лісового господарства як неактуальну або прямо незаконну. Шістнадцять підзаконних актів, що регулюють лісову галузь є неактуальними, а шість з 44 – мають незаконний характер. З усіх підзаконних актів втратив чинність лише наказ Порядок Держлісагентства з проведення перевірок з додержання вимог лісового законодавства.
Після введення мораторію на експорт лісу, посадовців раптово зіткнулася з тим, що уся деревина, яка тепер не проходить на митниці за кодом УКТЗЕД 4403 (ділова деревина), тепер торгується за кодом 4401 (паливна деревина). «Код митної класифікації встановлює тільки митник – ніхто інший. В законі так і написано: пояснення інших сторін носять виключно рекомендаційний характер. Встановлення товарного коду є виключною прерогативою митних органів України. Якщо це йшло на експорт, то питання до митників: чому вони під ти чи іншим кодом випускали продукцію».
«Які б з зміни до законодавства не приймали, які б мораторії не вводили, в Україні ці кроки не спрацюють – нікому стежити за дотриманням законів та заборон. Бізнес з вирубки та контрабанди лісу організований та здійснюється держслужбовцями – місцеві прокурори та лісівники, потім митники. Хто може перевірити чи притягти до відповідальності прокурора чи митника? Такої інстанції в Україні не існує., – стверджує експерт з питань економіки Павло Себастьянович.
Так чи інакше, керівництво України стоїть на порозі великих змін у лісовій галузі. Окрім відносно неважких кроків типу приведення законодавства до ладу чи гармонізації митних правил з вимогами ЄС, українській владі доведеться запровадити реальний публічний контроль в питанні вирубки та експорту лісу.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер