Екологи просять Мінприроди змінити схеми фінансування природоохоронних заходів (Новини компаній)

Відкрив пленарне засідання начальник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрій Дубовий. За його словами в Україні на сьогодні є багато законів, але економічні питання стоять набагато вище, ніж екологічні. 

«Сьогодні необхідно дати можливість підприємствам отримати безвідсоткові кредити на модернізацію обладнання, в іншому випадку ситуація не зміниться, – зазначив Юрій Дубовий. – Якщо взяти, наприклад Ладижинську ТЕС, що відбувається: чим більше підприємство забруднює, тим більше воно сплачує екологічного податку в бюджет. Комусь це дуже вигідно. Навіщо ж щось змінювати?».

З доповіддю про екологічну діяльність ДТЕК Ладижинської ТЕС виступила на пленарному засіданні Керівник департаменту з екологічної безпеки Дирекції з генерації електроенергії ДТЕК Енерго, ініціатор реконструкції електрофільтрів енергоблоку №1 Ладижинської ТЕС Ірина Вербіцька.

«Незалежно від форми власності будь-яка ТЕС є невід’ємною частиною вітчизняної енергосистеми. Українські ТЕС відпрацювали по 50-70 років. Ладижинська ТЕС одна з них. Тут впроваджена та використовується система управління навколишнім середовищем, яка відповідає світовому стандарту ISO 14001:2004 в галузі «Виробництво електричної та теплової енергії». Викиди станція очищує електрофільтрами, вік яких відповідає віку енергоблоків. Сьогодні в Україні не існує жодного механізму  проведення реконструкцій на ТЕС, адже в 14 році на законодавчому рівні з тарифу на електроенергію забрали інвестиційну надбавку. І що б ми зараз не говорили, ситуація не зміниться, поки не буде достатнього фінансового забезпечення. 

Тому сьогодні влада Вінниччини вирішила нас підтримати і виділила 20 млн грн з обласного природоохоронного фонду на реконструкцію електрофільтру першого енергоблоку Ладижинської ТЕС. Ще 1 млн грн надійшло з міського бюджету Ладижина. Ще 63 млн грн – власні інвестиції ДТЕК. Спільними зусиллями ми реконструюємо електрофільтр.

Але ситуація набагато серйозніша. Нацплан для підприємств теплової генерації набуває чинності вже у 2018 році, він ще не затверджений, тому ТЕС не зможуть отримати дозволи на викиди. А згідно європейських вимог ми взагалі до 2028 року маємо зменшити в 48 разів викиди пилу і в 18 разів – викиди сірки. Без додаткового обладнання це неможливо. Одна система сіркоочистки коштує $ 42 млн. Тобто, щоб переобладнати всі ТЕС України нам необхідно 24 млрд €. Це нереально.

Проте ДТЕК відповідальна компанія. Ми вже розробили стратегічний план розвитку Ладижинської ТЕС, який передбачає в період 2020-30 років реконструкцію всіх 6-ти блоків станції, адже щороку ми повинні зменшувати кількість викидів.

Також щороку ми збільшуємо реалізацію золошлаків. Цікаво, що в Європі золошлаки класифікуються, як сировина, а в нас – як відходи. У Польщі 60% відходів вугільних ТЕС використовують в дорожньому будівництві. В Україні, нажаль, поки що немає такого досвіду.  

Що стосується сплати екологічного податку, то 9 ТЕС ДТЕК в 2016 році сплатили понад 2 млрд грн. Ці кошти можна було б спрямувати в реконструкцію обладнання, щоб зменшити вплив на навколишнє середовище». 

Взагалі за 3 дні роботи з’їзду науковці, викладачі університету та студенти обговорили чимало питань. Свої пропозиції, рекомендації та звернення в різні інстанції екологи України виклали в 20 пунктах резолюції VІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів.

Наступний захід такого рівня відбудеться вже в 2022 році за участю не лише провідних екологів України та світу, а й нобелівських лауреатів, членів Римського клубу тощо.