Зовні він звичайний хлопець Олег (ім’я змінено), на якого не звернули б увагу на вулиці або в громадському транспорті. Народився в середньостатистичній сім’ї, отримав вищу освіту за кордоном і знає кілька мов.Нічого в його зовнішності і поведінці не видасть, що майже рік він був по ту сторну закону. Герой цього інтерв’ю – колишній розповсюджувач наркотиків.
- Як потрапив в цей бізнес?
- Максимально просто − влаштувався по оголошенню. Дізнався, що таке даркнет, а далі в темних долинах побачив набір рекрутів. Хлопці виявилися дуже цікаві, у них було все, починаючи від спайса зі смаком банана, закінчуючи китайської хімією.
- Як взагалі зважився на це? Якщо ти не зв’язний з цим світом, зважитися завжди складно. Чи знав ти з самого початку скільки за це дають?
- Зважитися було непросто. З одного боку я знав, що це незовсім легально. З іншого боку я той ще любитель «пригод». Але все вирішила юнацька несвідомість, матеріальні проблеми і почуття адреналіну, яке робило мій світ трохи яскравішим.
- Які наркотики поширював?
- Сіль, спайс, муку, чорні таблетки, якась хімія. Чесно, я не намагався вникнути в те, що фасую. Менше знаєш − краще спиш, були лише умовні позначення, за типом крб, Крс, Крк, Сп, що це − я дізнавався сам тільки випадково.
- У компанії в якій постійно спілкуєшся, хтось вживає?
- У мене не багато друзів, наскільки я знаю, вони не мої колишні клієнти. Але хто знає що там, в тихому болоті. Знову таки, менше знаєш − більше шансів вийти з кабінету з поліграфом чистеньким.
- Ти вже десь працював до цього?
- Чи займався я чорнухою? Так. Так само брався за будь-яку білу роботу. Працював і двірником, і садівником і роздавав листівки, але це не приносило грошей на ті амбіції які були у мене. Усвідомлення того, що мені потрібна N сума грошей, щоб потім не мати потреби в чомусь не давала мені спокою, змушуючи думати і підкидати варіанти.
- Як і всім хотілося просто достатку: хороша машина, квартира, відпочинок?
- Ні, плани були глибше, свій бізнес, звичайно ж хотілося машину, щоб хоч якось збільшити кількість своїх можливостей, але це було другорядне.
- Яку суму планував заробити?
- З моїми вічно зростаючими амбіціями вона постійно збільшувалася, але бажану суму я зміг отримати. Однак, це була сума на перший час.
- Що хотів відкрити?
- Хотів почати з своєї давньої мрії − чайну з власної випічкою, потім зайнятися тепличним господарством, а потім за обставинами.
- Опиши як почав свою діяльність.
- Почалося все дуже просто. Написав через сайт ключ дешифрування повідомлення, де говориться як зі мною зв’язатися, що я готовий влаштуватися на роботу. Пізніше мені написали роботодавці, сперечалися дуже довго, ніяких застав і паспортів я не хотів віддавати. Безпосередньо сказав, що я або надам який-небудь лівий паспорт, що їм не особливо допоможе, або будемо працювати так, без усього.
У підсумку зійшлися на випробувальному терміні, де я починав із зп(заробітної плати) за закладку, потім були підвищення з фіксованою зп в тиждень. Всі витратні матеріали, дрібні забаганки вони мені оплачували. Але був і гемор. Після останнього підвищення, в рандомний час я приймав дзвінки через один месенджер, де просто спілкувався зі своїм оператором. Це було смішно, але для цього я навіть навчився міняти голос, потім прогнав його через програму, збіг з реальним близько 35%, це мене влаштувало.
Не буду говорити, що кожні 6 годин я міняв сімку, яких у мене була коробка, але в підсумку я позбавив себе від небажаних звинувачень. Жив у себе вдома, хоч і рідко там бував, в будинку нічого такого не було, тільки компіз вірусом, що видаляє всю інформацію з комп’ютера при неправильному введенні паролю. Що мене люто дратувало. Навіть у мене не було права на помилку при вході в свій власний комп.
- Перший місяць, скільки закладок зробив?
- Від 80 до 100. І за місяць жодного ненахода, все було ідеально, ні нарікання, ні сучка, одні торчки (наркомани), які намагались надурити, яких оператори швидко розкушували.
- Що значить фіксована зп, з чого вона складається?
- Значить менше я не отримаю. З чого виходить − знає тільки бухгалтерія, або верхівка, швидше за все з охоплення території, вартості речовин, обсягів і того наскільки вони хочуть залишити людину у себе. У мене були і премії, завжди по різному.
- Ти за фіксовану зп повинен був зробити певну кількість закладок?
- Ні, я міг цілий тиждень відпочивати (сидіти без замовлень), ці гроші я отримував в будь-якому випадку.
- Скільки ти пропрацював фасувальником? Скільки закладок в місяць робив на цій посаді?
- Місяць і скільки то днів. Потім став дрібним складом. Вище вже везуть з лабораторії.
- Скільки всього за часом, на всіх посадах, встиг відпрацювати?
- 10 місяців.
- Опиши свій робочий день на всіх посадах.
- закладчик − з ранку отримав замовлення, вдень виконав, ввечері описав і відправив.
- фасувальник − до 8 ранку виконав замовлення, в обід отримав нові, розфасував, погуляв і спати.
- склад − перевірив вікна, двері, випив енергетик, зібрався, поміняв сімки перед роботою, відписав, що я живий, перевірив травмат, перцевий болончик, отримав замовлення на завтра, все підготував, ввечері зібрався і поїхав виконувати замовлення на сьогодні.
- Ти жив сам?
- Коли як. Я бував і в батьківському домі, де періодично ночував. Для матері я знімав квартиру на іншому кінці міста. Так, там я жив один, нікого і ніколи не водив до себе. Ніхто не знав, чим я займаюся.
- Де розкладав, коли був закладчиком і складом, пішки ходив або на машині, таксі, як це відбувалося?
- закладчик − місто. Склад − ліси, лісо-смуги, заброшки, траси. Коли був закладчиком ходив пішки. Коли був складом − коли як. Міг на машині, права я купив, міг на мотоциклі, міг на велосипеді, на таксі, на електричці, на автобусі, було багато варіантів і я користувався всіма.
- Багато разів думав зав'язати?
- Так, навіть уві сні говорив сам з собою про те, що пора вийти. Але адреналін і бажання заробити на «страховку» довго не давали залишити те все. В останній тиждень був як на голках, розумів, що це кінець. Поставив дату і час. Вийти «сухим» було дуже складно, але я зрозумів, що далі це тривати не може. Я не хотів закінчити життя за гратами, а «закладчик» − це не професія. Зараз згадую про той період життя і розумію, що якби не зупинився в один момент, то все скінчилося б далеко не так «радужно».
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер