Справи кепські. Як склалася доля молодих боцюнів, які випали з гнізда?

• Через шквальний вітер в селі Крутогорб зі стовпа електроопори впало гніздо з маленькими лелеками.
• Молоді птахи вже через два тижні мали б вилітати з гнізда, але через падіння сильно травмувалися. В одного птаха зламана лапа, в іншого — забій грудної клітини.
• Про порятунок боцюнів руками волонтерів, а також про догляд за дикими птахами — читайте далі в матеріалі.

Олена Гросу мешкає в Гайсині, вже давно жінка опікується тваринами. 28 червня їй зателефонувала знайома і розповіла, що в сусідньому селі після грози вітер зніс гніздо лелек. Безпомічні пташки пролежали на землі добу, пише волонтерка у своєму профілі на Фейсбук.

«Я спочатку розгубилася, але тоді почала шукати телефони МСЧ. Подзвонила на 101 і мені сказали, що рятувати лелек не в їхній компетенції. І техніки в них підходящої нема! І дали телефон чергових електриків. Дзвоню. Звичайно, ті теж відмовили. Прошу: то скооперуйтеся з мчсниками. Допоможіть. Може, це не в вашій компетенції, але це ж в людській компетенції допомагати тим, хто потрапив у біду!!!», — читаємо в дописі.

Зовсім згодом Олена знайшла контакти ще однієї волонтерки, яка вже мала досвід догляду за дикими птахами. Вінничанка Ірина наступного дня здолала понад 130 км і забрала пташок до себе.

У своєму профілі волонтерка опублікувала допис, в якому розмірковувала, чому працівники служби порятунку відмовилися їхати в село.

«Місця неймовірно красиві, але дорога… Це навіть не ями і розбита дорога. Це в апріорі відсутність дороги, єдина — полями й гірками, яку люди самі «роз’їздили». Жесть, звісно», — написала вона і повідомила, що птахів забрала в жахливому стані, хоча далеку дорогу вони перенесли непогано.

«У Райлі зламана лапка. Мало того — це відкритий перелом. Люди зафіксували, як змогли. В Еша загальмована реакція, зеленувата грудна клітина. Обидва боцюни в паразитах, у стресі та шоці, апетиту поки що немає, пити також не поспішають», — зазначила жінка.

На той момент було вже три доби, як птахи травмувалися. Ірина записала Райлі в київську клініку «Екзовет» і додала, що на порятунок пернатого залишилося мало часу — перелам лапи в боцюна вважається вироком.

Журналістам «20 хвилин» Ірина розповіла, що стан птахів й досі важкий. На її думку, у Райлі зі зламаною лапою справді мало шансів на життя.  

Втім, за її словами, така ситуація з лелеками — не поодинока. Дуже часто, коли починається сезон вильотів з гнізда чи через погодні умови, багато птахів помирає.

— У цьому випадку через погоду гніздо впало на землю з електроопори. Я забрала двох лелеченят, в одного була травмована грудна клітина, в іншого зламана лапа. В них не було апетиту, вони були в поганому стані, коли я їх забирала. До того певний час вони були без їжі й води. Батьки їх не годували, а люди, які забрали, не мали відповідного харчування для пташок, — каже волонтерка.

Ірина зазначає, що у разі, якщо хтось помітив подібну ситуацію, спершу треба звернути увагу, чи не кружляють поблизу гнізда з малюками батьки.

— Якщо поруч літають батьки, а в постраждалих пташенят немає очевидних травм, то треба спробувати підняти гніздо й розмістити на місці. Якщо це електроопора, то без відповідних спеціалістів, які обслуговують їх, не обійтися. Щоправда, працівники не хочуть виїздити на такі виклики, бо це не входить в їх компетенцію, — пояснює Ірина.

Якщо гніздо поставити на місце неможливо, а врятувати життя птахам ви хочете — то треба забрати їх додому.

— Їм треба створити більш-менш природні умови, до яких вони звикли. Місце має бути сухим, тому можна постелити солому чи пісок. Їдять лелеки курячі тельбухи: шлуночки, шиї, серце без жиру, дрібну річкову або морську рибу, звісно, в сирому вигляді, а не консерви чи приготовану. В жодному разі не можна давати зернові культури, овочі. Ще можна годувати пташок кониками, дощовими черв’яками. Це, до речі, перший прикорм, який приносять дітям їх батьки.

Ящірки, жабки  — одним словом, все, що ворушиться, теж входить в меню цих птахів. Особливою ж стравою, яка не лише смакуватиме, а й допоможе налагодити повноцінну роботу шлунково-кишкового тракту — це добові курчата чи кролі.  

— Для стравоходу дуже важливі добові курчата, лелекам для нормальної роботи шлунково-кишкового траку необхідне пір’я і шерсть. Тому ми закупляємо кроликів чи курчат для годування диких птахів, — пояснює зоозахисниця.

Ірина також додає, що дуже багато грошей йде на те, щоб вигодувати лелеченя. За її словами, зрозуміти, в скільки це обійдеться, можуть власники великих породистих собак. Каже, що харчування боцюна може обійтися в стільки ж, як і спеціалізована їжа для бульдога.  

— Всім підряд годувати пташку не можна, а їдять вони щодві години. Але найдорожче годувати тих пташенят, які їдять лише комах. Щоб вигодувати одного стрижа, харчування буде коштувати півтори тисячі гривень на місяць, — пояснює вона.

За її словами, у Вінниці фахівців, які спеціалізують на диких птахах немає. Є лише волонтери, які можуть вигодувати, але не вилікувати і тим більше не прооперувати. Саме тому одного з пернатих знайд довелося відправляти на лікування в Київ в клініку «Екзовет».

Ірина розповідає, що вже не вперше опікується дикими птахами. Навіть зараз окрім останніх пернатих, вже понад рік жінка тримає вдома лелеченя, яке самостійно «виходила». Волонтерка проти зоопарків і впевнена, що після всіх можливих заходів порятунку пташку можна відпустити на свободу.

— Пташки, вигодувані людьми, можуть повернутися в дику природу. В мене є одна пташка, його звати Татум. Я його підібрала зовсім крихітним і зараз він вже абсолютно ручний, навіть підлазить під мене, коли його годую, сприймає мене за маму, — всміхається жінка. — Втім він вже не живе в будинку, ми його переселили у вольєр. Зводимо на мінімум контакт з людиною. З липня, коли вони стають активнішими, я кільцюю лелек і дозволяю ходити по ділянці, згодом вони самостійно вчаться шукати собі їжу.

Сніданок Ірина птахам перестає давати, натомість ховає в траві шлуночки чи сердечка. Таким чином лелеки готуються до самостійного життя і самі їх знаходять.

— Після цього вони відмовляються від сніданку самі, а згодом я забираю обіднє годування і ми приходимо до того, що в серпні це абсолютно самостійні пташки і вони летять. Минулого року від нас полетіли лелеки навіть після переламаних крил, в одного була перфорація кишківника, йому хижак перекусив шию, це була важка травма, але тим не менш, 25 серпня він вилетів і навіть встиг у вирій разом з іншими лелеками. Це було неймовірно красиво. — згадує Ірина.

Ще одне лелеченя живе з Іриною вже протягом року. В птаха немає однієї кінцівки, тому ходить він зі спеціальними капчиками. Жінка вимушена підрізати йому крила, бо той поривається полетіти на свободу. Втім, Ірина впевнена, що в дикій природі сам він не виживе…

Фото з Фесбук-сторінки зоозахисниці Ірини

Читайте також:

У Тульчині некероване авто збило 6-річну дівчинку, протаранило стовп та паркан

Земські лікарні, навчальні заклади й фотосалони: продовження історії Жмеринки до 1917 року

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.