Шанс глобально змінити суспільство (Валерій Боднарчук ГО "Вільна громада")

Звичайно, безвізові поїздки можна буде здійснювати лише з метою туризму, бізнесу, відвідування родичів чи здійснення покупок. Для виїзду на роботу в європейські країни, як і раніше, потрібно буде оформлювати робочу візу. То чому ж ми так довго чекали введення безвізового режиму, і чому він так потрібен для України?

Безвіз – це не економіка, як комусь може здатися. Економічного зиску одразу він не принесе, так як це було б у разі підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Саме угода, ратифікації якої очікують до кінця червня, надає економічні вигоди нашим експортерам, виробникам, в тому числі малому та середньому бізнесу. Безвізовий режим стосується лише поїздок до Європи наших громадян. Але саме це є важливим для українського суспільства – і можливо, навіть важливішим, ніж економіка.

Як відомо, всі наші біди починаються у нас в голові. В дорослому житті ми поводимо себе так, як запрограмовані з дитинства. Наприкінці минулого року Центр Разумкова провів соціологічне дослідження, яке показало, що 55% українців взагалі ніколи не були за кордоном, а ще 16% бувають там раз на 10 років і рідше. Тобто переважна більшість наших громадян ніколи не бачили іншого життя, ніж те, яке є у нас в країні. А як ми зможемо стати європейською країною, не маючи європейського менталітету? Для цього і потрібні поїздки за кордон, і бажано цілими сім’ями, з дітьми, особливо підлітками.

Кожен знає по собі – потрапляючи у чисте місто, на чисту вулицю, рука не піднімається кинути на землю папірець. Наше оточення формує нашу внутрішню культуру. І навпаки – у будинку, де є хоч одна розбита шибка, вікна будуть битися знову і знову. Американські соціологи навіть побудували на цьому цілу теорію, яку так і назвали – теорія розбитих вікон. Вона твердить: якщо хтось розбив вікно у будинку, і не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а згодом почнеться і мародерство. Іншими словами, явні ознаки безладу і недотримання прийнятих норм поведінки провокують інших теж забути про правила.

А якщо поступово наповнюватися правильним? Їздити в Європу не лише, щоб споглядати пам’ятки культури (хоча це теж дуже важливо), а щоб дивитися на людей. Переймати їхні звички не смітити на вулицях, чемно спілкуватися. Далі ще більше – вміти об’єднуватися, починаючи зі співвласників будинків, і закінчуючи об’єднаними громадами міст та селищ. Нам є чого повчитися у європейців, і найкраще це робити, спілкуючись з ними напряму, а не читаючи інформаційні буклети чи дивлячись телевізор.

Так, поїздки в Європу доступні не кожному, і тут залишається сподіватись і на підвищення нашого рівня життя, і на зменшення вартості самих поїздок. Вже сьогодні існують недорогі автобусні тури вихідного дня. Все більше лоукостів, тобто авіакомпаній, що надають дешеві авіабілети, відкривають все нові і нові рейси з Києва та Львова до європейських міст. Якщо раніше, у сімей, що мають обмежений бюджет та планують відпочити, вибір обмежувався лише регіонами України, де, як не крути, сервіс для бюджетного туриста бажає бути кращим, то сьогодні будь-яка сім’я зможе за порівняно невеликі кошти відвідати Краків, Прагу чи Відень. Єдине, що потрібно надати – підтвердження мети поїздки та місця проживання, а також наявність суми коштів, достатньої для перебування в певній країні на час візиту. В різник країнах ця сума становить від 50 до 100 євро за добу. До речі, проживати можна і у друзів, якими не так складно обзавестись у наш вік відкритого інформаційного простору та глобальних соціальних мереж.

Говорячи чесно, саме надання Україні безвізового режиму я вважаю головним досягненням нинішньої української влади. В умовах зовнішньої агресії, в складний час внутрішніх реформ це є безумовною перемогою, яка у майбутньому матиме колосальний вплив на світогляд українців. Звичайно, якщо ми максимально використаємо цей шанс. Але це вже залежить не від влади, а від нас самих. Втім, як і вирішення переважної більшості наших проблем.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.