Вінницький театр готує вистави «ШВЛ» та «Ромео і Джульєтта». Коли їх побачать глядачі?

Фото: трупа Вінницького театру ім. Миколи Садовського чекає зустрічі з глядачем

Через карантинні обмеження всі прем’єри у Вінницькому театрі знову перенесено на другу половину квітня. Як і минулого, так і цього, трупа готувалася до Дня театру, але напередодні запровадили локдаун. Цьогоріч мали показувати рок-оперу «Біла ворона» Юрія Рибчинського та Геннадія Татарченка у постановці режисера Тараса Мазура. Торік — презентувати виставу «За двома зайцями».

— Ми тоді розпочали роботу над виставою «За двома зайцями», над концертом, а тут нас закрили, — розповідає керівник літературно-драматургічної частини театру Світлана Фицайло. — Намагалися працювати в режимі онлайн. Для того, щоб не втрачати зв’язку з глядачами, ми вигадували всілякі конкурси, діставали відеозаписи вистав і давали можливість їх подивитися в певний час, постійно про щось розповідали глядачам на нашій сторінці. 

Знову Вінницький обласний театр ім. Миколи Садовського не має можливості зустрічатися зі своїм глядачем через карантин. Попри це, наш театр можливо єдиний в Україні, який продовжує функціонувати у повному складі. 

— Вся трупа збереглася до сьогодні не тільки через любов до професії, а й через згуртованість, — переконана головна режисер Вінницького театру Таїса Славінська.

Під час карантину трупа театру то поверталася до репетицій, то йшла у відпустку. Добре, що кошти виплачували, хоч із запізненням, — кажуть в театрі.

Спочатку ставили переважно комедії, хоча паралельно працювали й над рок-оперою «Біла ворона», а ще були «Гамлет», «Моя чарівна леді» й інші вистави, які вже здобули популярність. У вересні з’явилася вистава «За двома зайцями», далі «Гра в детектив», взимку — дитячий мюзикл «Красуня та Чудовисько». Коли були послаблення карантину трупі театру щастило на невеликий період зустрічатися з глядачем.  

— Акторам було дуже непросто звикати до того, що заповнено тільки половина глядацької зали (такі вимоги карантину). Спочатку було відчуття, що люди на виставу просто не прийшли, —продовжує керівник літературно-драматичної частини. — Насправді ж квитки на вистави розкуповувалися дуже швидко. У нас хороший театр, є гармонія, трупа зрослася зі сценою і з залою. У реакції глядачів актор шукає відгуку, як учитель — в реакції учнів. Театральному актору потрібен глядач тут і тепер. 

Зраз трупа театру чекає на послаблення карантину і аншлаги.

— Сподіваємося, що після 19 квітня театр відновить свою повноцінну роботу, бо актори дуже скучили за глядачем, — ділиться Світлана Фицайло.— Після карантину на великій сцені плануємо презентувати виставу «Ромео і Джульєтта», на малій сцені — постановку «ШВЛ». А ще готуємо виставу про Миколу Леонтовича. Поки що триває підготовча робота. 

«ШВЛ» для театралів

Режисер та сценарист театру Григорій Сиротюк автор унікальної п’єси під назвою «ШВЛ».

В медицині ця абревіатура розшифровується як «штучна вентиляція легень», режисер постановки просить кожного глядача її інтерпретувати по-своєму. Це може бути штучна підтримка стосунків, штучне відтворення любові і так далі. 

— Назву ще можна так розшифрувати: коли людині не вистачає повітря чи чогось у житті, вона починає цього шукати, — ділиться Сиротюк.— П’єса «ШВЛ» написана за мотивами Едварда Олбі «Шлюбна драма». Ця вистава про сімейні стосунки та кризу середнього віку, носитиме елементи комедії. Ми її повністю переробили під наше життя. Хотілося, що б це була життєва річ і кожна людина, яка приходила в зал, бачила себе у героях.

Читайте також:

Куртки з обличчям, кото-рюкзаки, прикраси з вовни, або як може хобі стати професією
Як вдалося Ізраїлю вийти з карантину? Розповіді колишніх вінничан, які там оселились

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.