Завжди дивуюсь, чому птахи залишаються на місці, якщо можуть летіти, куди завгодно. Потім запитую це й себе.
Ми, сучасна українська молодь, живемо в добу широких можливостей, але й колосальної відповідальності. На наших очах твориться історія, але основними її творцями є ніхто інший, як ми самі. Для когось це давно усвідомлена життєва істина, хтось ще шукає себе з метою бути корисним, для багатьох – незрозумілий концепт, мовляв «є політики, нехай і витворяють». На щастя, людей третього типу зараз усе важче зустріти. А молодь заряджена енергетикою спільної мети – змінити Україну на краще!
Особисто до мене таке прозріння приходило поступово, головним чином завдяки написанню та реалізації проектів, участі в ініціативах, єднанні з молоддю, яка така ж «божевільна». Все це надихає й мотивує, адже ти відчуваєш результат, ти змінюєш(ся)!
Я ніколи не пишу подібний feedback після заходів, однак, повернувшись нещодавно із першого етапу Літньої Школи взаєморозуміння та молодіжного лідерства в рамках проекту «Молодь об’єднує Україну», маю велике бажання щедро поділитись інформацією!
Історія була серцевиною наших лекцій та дискусій. Та історія, що не про дати, факти й події, а про вміння критично аналізувати процеси й виносити уроки. Й, мабуть, це і є та «ненудна» історія, яку повинен знати кожен, аби хоч щось розуміти в цьому буремному світі, в Україні й поготів. Адже наше минуле прямо пропорційно впливає на світосприйняття, формує цінності та рівень довіри навіть на буденному рівні. Про гравітацію минулого, про «високі паркани» українців, про те, як географічні поділи країни переростають у ментальні, як розвивати особистісну довіру, яка згодом конвертується в довіру до інституцій, як не загратися в конструктор «Пам’ять» - ми говорили з Олександром Зінченко та Вахтангом Капіяні. А ще про значення «Історичної Правди» для сучасної України.
Світозар Ніцполь відкрив чудеса соціології та вчив, як не губитись в даних, Тарас Антошевський спростовував міфи про Церкву та історичну пам’ять, Володимир Сергійчук – про різне сприйняття Голодомору 1932-1933 років. Про гібридну війну та гібридні рішення, яких вона потребує, з нами ділився Володимир Трюхан.
За три дні подібна концентрація цікавого, корисного та захоплюючого переростає у хвилю натхнення та енергії, яку просто необхідно спрямовувати у правильне русло! Олена Регеша розповіла тонкощі проектного менеджменту. Логічно, що необхідність у його вивченні я усвідомила лиш після того, як власноруч написала та реалізувала грантовий проектJ Ну і після такої лекції, звісно!
На вигляд - звичайнісінький проект: лекції, смачні брейки, лекції, активності, лекції, перегляд фільму. Однак було те, без чого жоден проект не виглядатиме повноцінним, а відтак - не дасть плодів. Це люди й атмосфера, яку вони разом творять навколо. Цей проект був саме таким: ми жили в унісон у сонячній реальності, надихались оптимізмом та бажанням любити/плекати/розвивати рідну країну. В моєму резюме стрічок із участю в проектах є досить багато, але лише «Молодь Об’єднує Україну» я виділятиму для себе курсивом. Цей проект про те, що кожен із нас - це унікальний пазл. Але тільки з’єднавшись воєдино, ми будемо повноцінною яскравою картиною.
Зрештою, птахи, пролітаючи над Україною, таки відчувають щось могутнє, що неможливо проігнорувати. Вони залишаються, хоч і можуть летіти куди завгодно. Залишаються, тому що їм тут добре. Майбутнє України залежатиме не від політиків, а від молоді, що залишиться в Україні! Тож я щиро вдячна за те, що змушуєте повертатись із проекту сповна наснаги й енергії робити наш дім кращим для себе та інших.
Як бачите, можна довго й зовсім не нудно розповідати про його крутість, але я лише скажу одне: якщо колись Ви побачите у стрічці можливостей три слова «Молодь Об’єднує Україну» знайте: це той самий проект, який неможливо пропустити!
Корисні лінки:
Любомир Грицак – організатор проекту, голова ВМГО «Молодий Рух»
Олена Регеша – організатор проекту, координатор проектів ГО Центр Громадської активності «Результат»
Беніамін Бабаджанян-Голова Української Студентської Спілки
Олександр Зінченко – історик, співзасновник «Історична правда»
Вахтанг Кіпіані – головний редактор «Історична Правда»
Світозар Ніцполь – соціолог, аналітик проекту U-Report Ukraine
Вадим Трюхан – дипломат, Голова правління ГО «Європейський Рух України»
Тарас Антошевський – Директор релігійно-інформаційної служби України
Володимир Сергійчук-професор, КНУ ім.Т.Шевченка
Кінофільм «Життя інших»
Представництво Фонду Ганса Зайделя в Україні
Матеріал підготувала : Активістка ГО Центр громадської активності "Результат" - Анастасія Коберська
