Вінницький апеляційний адміністративний суд задовольнив позов Національної поліції до Державної виконавчої служби про скасування постанови в частині стягнення з боржника виконавчого збору при виконанні рішення суду немайнового характеру.
Відповідно до приписів положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Так, якщо рішення можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.
Таким чином, положення Закону, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.
ВААС встановив, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.10 Закону України «Про виконавче провадження». Більш того, постанова суду може бути виконана лише боржником, державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати це рішення, а отже і немає підстав для стягнення виконавчого збору.
Ви можете ознайомитись з постановою ВААС №802/354/17-а – читати рішення читати рішення (файл 20KB)
