26% грошей, які українці витратили на ліки в аптеках у 2017 році, пішли на препарати, які не допомагають.
Експерти опублікували дослідження, згідно до даних з якого в 2017 році українці витратили в аптеках 53,6 мільярдів гривень, з яких 13,9 мільярда грн було витрачено на ліки, що відсутні в міжнародних клінічних настановах. До таких лікарських засобів були віднесені: гомеопатичні препарати (1,1 млрд грн), фітотерапевтичні препарати (3,2 млрд грн) та лікарські засоби, що не зареєстровані та не використовуються в розвинутих країнах (9,5 млрд грн).
Загалом – 3,7 млрд доларів США впродовж останніх 5 років витратили на ліки, які навряд чи комусь з пацієнтів справді допомогли.
Поширення в Україні ліків, у яких відсутні наукові підстави для клінічного застосування, є проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів. Втім, аналіз ринку таких “ліків” у нашій країні дотепер не проводився.
Найпопулярнішими групами препаратів без доведеної ефективності у 2017 році стали: нейропротектори та ноотропи – 2,6 млрд грн, гепатопротектори – 1,1 млрд грн, кардіопротектори – 0,9 млрд грн, препарати для лікування ГРВІ – 0,7 млрд грн, хондропротектори – 0,5 млрд грн. Вказані групи препаратів відсутні в міжнародних клінічних настановах та не мають застосування у розвинтих країнах, так як їх ефективність не була доведена.
А один з найпопулярніших засобів, який часто рекомендується для лікування захворювань головного мозку, порушень кровообігу, діабетичної полінейропатії, виробляється з крові телят та відсутній в міжнародних клінічних настановах.
Дізнатися більше про дослідження також можна в колонці Євгеній Гончара. Ситуація, в якій громадяни витрачають шалені гроші на ліки без доведеної ефективності, є неприйнятною. Приймати сумнівні лікарські засоби, дуже ризиковано для здоров’я. А за ці кошти можна було б отримати справді потрібне та якісне лікування.
Стриманого оптимізму надає той факт, що протягом останніх п’яти років (2013-2017) частка таких лікарських засобів знизилась з 29,7% до 26,1%. Серед можливих рішень, що сприяли цьому зниженню і будуть сприяти йому стали кроки Міністерства охорони здоров’я України.
Зокрема, вже запроваджено Національний перелік лікарських засобів - списку з 427 ліків, які медзаклади зобов’язані закуповувати на 100%. Там немає ліків з недоведеною ефективністю, як було раніше, - лише якісні та безпечні препарати від поширених та найважчих хвороб. Дозволили застосувувати міжнародні настанови лікування.
Запровадили електронну систему охорони здоров’я, яка дозволяє зберігати в єдиній системі всі виписані рецепти та перевіряти їх обгрунтованість. Створили Національну службу здоров'я України, яка не платитиме кошти медзакладам, лікарі яких призначають необґрунтоване чи недоказове лікування. Розробили законопроект, що обмежує рекламу лікарських засобів. Цей документ має встановити чіткий контроль за змістом реклами ліків та допомогти уникнути маніпулювання інформацією про препарат та його властивості.
Дослідник та експерт з медичної реформи проекту “Медіашкола з Децентралізації. Курс-ІІ”, який реалізує Центр Ейдос за підтримки програми U-Lead Євгеній Гончар вважає такі кроки важливими для створення якісного та прозорого фармацевтичного ринку в Україні.
“Найбільш дієвим інструментом до зниження споживання лікарських засобів, що не мають доведеної ефективності та безпечності має стати їх заборона через перегляд їх реєстраційних досьє. Схожа ситуація в 1960-1980 роках була в Сполучених Штатах Америки та європейських країнах, тому і вочевидь нам треба буде пройти цей шлях”, - підкреслив Євгеній Гончар
