Вінницька пустеля – реальність?

Кін-дза-дза. Бабине літо виявилося з великим знаком «плюс»: такий теплий вересень останній раз зафіксували у 1909 році. Проте, подібні «позитивні» температури налаштовують далеко не на позитив
Вінницька пустеля – реальність?

Капризи погоди вінничани помічали ще протягом року: зима була з сухим асфальтом, а літо виявилося надзвичайно спекотним: за літо старий Буг зовсім висох, а криниці – обміліли. Опадів зафіксували лише 23% від норми.

- У місті завжди тепліше на 2-3 градуси. На сонці за вікном може показувати вище 40 градусів, - каже метеоролог Катерина Фесенко. - В психометричній будці температура така, яка є на Землі: термометри обдуваються вітром та захищені від прямого попадання сонячних променів.

Ми знаходимося на метеостанції аеропорту в Гавришівці. Поруч – дерев’яний ящик на висоті двох метрів, у якому сховані спеціальні метеорологічні термометри. На 1 вересня вони зафіксували рекордну 36, 5 °C температуру. Метеорологи кажуть, - за 70 років метеорологічних спостережень у Вінницькій області, такої погоди ще не бачили.

Криниці обміліли

- Вода в криницях майже всюди по області впала на 1,5 – 2 метри, - каже криницекопальник з Вінниці. - Особливо в криницях, що стоять на глинистих породах, - там слабший притік води. Цього року, схоже, більше закопали криниць, аніж викопали.

В річці Південний Буг рівень води впав в середньому на метр.

- Такої низької водності вже не було 80 років, - каже Лариса Кошова, провідний інженер служби техногенно-екологічної безпеки басейнового управління Південного Бугу. - В Ладижинському водосховищі за літо спустили 30 мільйонів кубометрів води з загального об’єму 150 мільйонів. Максимум можемо спустити ще 7 мільйонів кубометрів. Якщо більше - це  вплине на роботу Ладижинської ТЕС.

В басейновому управлінні річки Південний Буг кажуть, що з такими опадами рятують тільки водосховища. Раніше траплялося, що вода пересихала на півдні басейну: тоді «скидали» воду з водосховищ  і вже протягом тижня волога надходила до посушливих районів басейну. В цьому році працівники кажуть: води не було і зверху, і внизу.

Під шубу – купальник

Те, що «спекотно» вінничани  відчули.  Проте, відхилення від кліматичної норми говорить, що спекотно не на жарт.

- Кліматична норма – це середня арифметична температури для окремого регіону за період з 1961 по 1990 рік.  Підвищення температури у серпні на 3,5 від кліматичної норми – це дуже багато, -  каже начальник Вінницького обласного гідрометеоцентру Юрій Власов. - Цей рік по температурі, напевно, поб’є всі рекорди.

До якої погоди готуватися вінничанам протягом року надалі - невідомо. Науковці кажуть, - періодичність глобальних змін у кліматі складає від 40 до 150-200 тис. років та залежить від багатьох факторів: сонячної активності, зміни кута нахилу осі Землі, впливу планет Сонячної системи. Наприклад, приблизно 65 млн років тому клімат Арктики був теплим: росли ліси, сліди яких залишилися у вигляді кам’яного вугілля на островах та материковій частині Арктичного континенту. А в 13 сторіччі на узбережжі Гренландії було поширене скотарство.

- Зміни клімату – це глобальне явище з великим проміжком часу. Проте зараз ми спостерігаємо такі зміни клімату, які сильно прискорені людською діяльністю. Зокрема – «шапкою» з парникових газів, під якою нагрівається Земля. Наприклад, у Вінниці автотранспорт займає перше місце по викидах СО2 в атмосферу, - каже доцент Вінницького технічного університуту Ігор Васильківський.

Збиватимуть температуру

Зараз головне –  не допустити підвищення середньої кліматичної температури Землі більше двох градусів, інакше це призведе до серйозних змін у кліматі. Так кажуть екологи.  У грудні цього року на кліматичному саміті ООН в Парижі на зміну Кіотському протоколу має прийти  нова угода, що зобов’язує держави зменшити кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище. Оптимальну концентрацію вуглекислого газу в атмосфері Землі – 350 частинок на мільйон – світ перейшов ще у 80-х роках. За теперішніми прогнозами, двоградусний бар’єр світ під шапкою з газів перетне вже у 2040 році.

- Країни Західної Європи при економічному зростанні зменшують свої викиди – за рахунок модернізації промисловості, утеплення будинків, використання альтернативних джерел енергії. Вони думають, як зекономити, – каже представник Вінницького осередку Всеукраїнського екологічного центру Людмила Сломінська. - У нас же таке враження, що енергозбереження нікого це не турбує . Позиція схожа до того, як піти програти в казино всі гроші, знаючи, що дітям не буде що їсти.

Що в Україні робить шакал?

Анатолій Волох, доцент кафедри екології Таврійського університету:

- Перша думка, коли побачили на дорозі в Одеській області шакала, – «втік з зоопарку». Чому шакал перемістився на північ та опинився в Україні, достеменно невідомо. Можливо, це також пов’язано з природною циклічністю популяцій виду, або – з глобальним потеплінням клімату. Зараз популяція шакала, що мешкала на узбережжі Чорного моря в Болгарії та Албанії, розширила ареал: за 15 років проникла в 12 європейських країн. В Україні шакала вже можна побачити на півдні, південному сході та заході.

Грунт у лісах повністю висох

Едуард Кавун, доцент кафедри екології Вінницького аграрного університету:

- Цього літа був в експедиції: грунт у лісах повністю висох. За радянських часів було чимало боліт, але їх осушили. Поверхня, яка може віддавати воду, різко зменшилася. Тому хмари утворюються набагато гірше. Відбувається висушування дрібних територій, а через це порушується і континентальний водний цикл з морів та океанів.  Потужний наслідок ми побачили цього року: ліси горять, а вони поглинають СО2.

Коментарі (0)

Ви не авторизовані