Радянські закони допомагають суддям відпускати п’яних водіїв

Кількатисячні штрафи за їзду в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння не завжди стають пересторогою для вінницьких водіїв.  За 8 місяців цього року поліція направила до суду 1611 адміністративних матеріалів, складених на п’яних водіїв. Втім, якщо за такі дії одні платять від 10 до 40 тисяч гривень штрафів (у залежності від кількості зафіксованих поліцією небезпечних поїздок і отриманих адмінпротоколів), інші обходяться лише переляком.

Причому, «помилування» отримують цілком законно – у судах. На підставі чотирьох статей Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Легально звільнити водія від сплати штрафу дозволяють статті 21, 22, 38 та 247 КУпАП.

Усно попереджають та віддають сварити колегам

Так, за 2017 рік Вінницький міський суд 14 разів доручив придумувати покарання за п’яну їзду трудовим колективам чи громадським організаціям, до яких має прямий стосунок спійманий патрульними горе-водій.  Саме стільки  постанов із таким покаранням ми знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Йдеться про те, що суд визнав такого водія винним у вчиненні адмінправопорушення за керування у стані сп’яніння (ст. 130 КУпАП). При цьому винуватця звільнили від відповідальності, передавши матеріали на розгляд трудового колективу для застосування «заходів громадського впливу» на підставі статті 21 КУпАП.

Згідно з цією статтею, колектив повинен прозвітувати у 10-денний термін, як покарали водія.

Іншою абсурдною нормою, якою керуються вінницькі служителі Феміди, є стаття 22 КУпАП. Вона передбачає… усне попередження правопорушнику. Подібних постанов цьогоріч водіям винесли також чимало - усього на одну менше, аніж за попередньою статтею – 13.

Екс-адвокат Сергій СТАНКО розповідає, що рішення за цією статтею суд повинен виносити, якщо особа вчинила незначне правопорушення. Та чи є таким керування у стані сп’яніння, враховуючи те, яку загрозу іншим учасникам дорожнього руху  несе водій у нетверезому стані? До того ж покарання, передбачене статтею 130 КУпАП, складно назвати незначним — 10 200 гривень штрафу та позбавлення прав керування транспортом терміном на рік. Судді вважають, що так, якщо водій є годівником сім’ї, а його транспортний засіб є джерелом прибутку.

Обидві статті вкрай обурюють співробітників патрульної поліції. Зокрема, начальник управління патрульної поліції Вінниці Редван УСЕІНОВ вважає абсурдом фактичне помилування водіїв за даними статтями. Адже керування напідпитку є серйозним правопорушенням, для якого недостатньо обмежитися усним попередженням водієві.

Це ж стосується і передачі справи на розгляд трудовому колективу порушника. А, згідно з ЄДРСР, у Вінницькому суді подібні постанови виносили навіть стосовно до… приватного підприємця, котрий працює сам на себе, або генерального директора, журити якого повинні його підлеглі.

За словами очільника патрульної поліції Вінниці, такі рішення зводять нанівець усі виконану інспекторами роботу.

Про те, що така практика ненормальна, кажуть і юристи.

Як особи, що притягуються до адмінвідповідальності, добиваються такого результату у суді, можна лишень здогадуватись.

Ось точка зору з цього приводу юриста Ростислава НЕБЕЛЬСЬКОГО:

• З урахуванням нікудишнього стану суддівського корпусу, норма ст. 21 КУпАПу є золотим пролазом від відповідальності і усіх наслідків від притягнення до неї. Адже переліку таких заходів нема. Як і нема ефекту від такої процедури. Загалом, чинний КУпАП — це ганьба сучасного українського права. Адже сам кодекс,  прийнятий ще у 1984 і переповнений радянськими рудиментами. Таким рудиментом і є направлення адмінсправи трудовому колективу для застосування заходів громадського впливу. Суддя може як і сам вирішити передати матеріали на розгляд колегам, так і за клопотанням особи, яка притягується до відповідальності, самого коллективу. Заходи громадського впливу — це може бути осуд, попередження, зауваження, публічне покаяння. Трудовий колектив може і відмовитись застосовувати ці заходи. Тоді на цьому все і закінчується, бо вороття нема, і можливості відновити справу теж.

Не встигли розглянути – закрили справу

Ще частіше справу просто закривають за сплином терміну її розгляду. Річ у тому, що адміністративне стягнення на правопорушника, згідно зі статтею 38 КУпАП, можна накласти протягом лише трьох місяців. Тож, суд має лише три місяці на розгляд справи та винесення постанови п’яному водію.

За словами судового практика Сергія  Станка, така норма існує для того, аби уникнути маніпуляцій, коли справу розглядають через кілька років, коли фігуранти вже не пам’ятають обставин інциденту. Проте, ці ж норми залишають простір для маніпуляцій іншого роду. Справи затягують, аби через три місяці просто закрити за статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Один зі способів затягування - повернення адмінпротоколу співробітникам поліції на доопрацювання.

• Такі протоколи нам повертають рідко. Якщо ж все-таки повертають, це буває з двох причин. Перша — з метою затягнути час і закрити справу через 90 днів, коли сплине термін розгляду. Тоді в особи не вилучається водійське посвідчення і вона не платить встановлений законом штраф у розмірі 10 200 гривень, — розповідає начальник УПП Вінниці Редван Усеінов. - Інша причина — справді недопрацювання інспектора. Проте в цьому разі поліція доопрацьовує протокол протягом трьох діб та повторно відправляє до суду.

Крім того, виходячи з вивчених нами справ, вказаних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, є ще кілька причин «непунктуальності» служителів Феміди.

Досить часто суд призначає низку експертиз, які відповідні фахівці не встигають зробити до закінчення терміну розгляду правопорушення, після чого справу закривають. Інша причина - на засідання суду не з’являються свідки або ж наркологічний диспансер вчасно не надсилає підтвердження про результати перевірки водія на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Відпускають, бо не бачать правопорушення

Найпоширенішою ж статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою п’яні водії не отримують належного покарання, є частина перша статті 247. Тобто, відсутність події або складу правопорушення. Цьогоріч Вінницький міський суд відпустив майже сотню водіїв, керуючись цією нормою.

За словами очільника патрульної поліції Вінниці Редвана  Усеінова, ця норма передбачає, що особі вдалося довести власну невинуватість. Або ж, що керування напідпитку чи «під кайфом» було крайньою необхідністю.

-Так, не дивуйтеся, це хоч і рідкісні випадки, проте крайня необхідність у подібних вчинках справді буває. Одного разу наш екіпаж зупинив водія, який напідпитку віз вагітну сестру до пологового будинку. Він зізнався, що вжив алкоголь та просив зрозуміти ситуацію. Екіпаж попросив чоловіка залишити машину на узбіччі, забрав родину у свій автомобіль та доправив їх до пологового будинку. Проте, повторю,  такі інциденти вкрай рідкісні, і полісмени завжди ідуть на зустріч водіям, — каже Редван Усеінов.

І зовсім інша справа, коли мова йде про випадки, подібні до цього.  Наприкінці березня цього року водію, якого патрульні зупинили за керування у стані наркотичного сп’яніння, вдалося переконати суддю Вінницького міського суду Юрія Ковбасу в тому, що він... наївся булочок із маком. Таким чином, суд не побачив у діях водія складу правопорушення та відпустив чоловіка. В поліції з приводу даної ситуації не виникає сумнівів, що дану справу в суді «порішали».

Більшість помилуваних – годувальники сім’ї, а їхній автомобіль – «єдине джерело доходу»

Однакових критеріїв, як водієві поводитися під час складання протоколів, аби уникнути покарання, нам виявити не вдалося. Хтось погоджується пройти алкотестер чи освідування, хтось навідріз відмовляється.

До прикладу, у справах, що вказані в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в одному з випадків затриманий полісменами водій відмовився у присутності двох свідків проходити медичний огляд. Проте, підозрюваний запевняв полісменів, що не перебував у той момент за кермом. У свою чергу, свідки також не могли підтвердити, що бачили чоловіка за кермом. Як не дивно, таких показів свідків виявилося достатньо, аби не побачити складу правопорушення в цьому інциденті.

Натомість у схожій ситуації в іншому випадку, свідки бачили п’яного водія за кермом. Та водію все одно вдалося вийти сухим з води, адже цього разу показів свідків виявилося недостатньо для того, аби покарати водія.

Стаття 130 КУпАП регулярно не застосовується до п’яних посадовців, підприємців, активістів та водіїв-експедиторів. Причому, у самій постанові, як переконались ми, може і не вказуватись, що, приміром, особа, що притягується до відповідальності, є не просто підприємцем, а ще й якось шишкою місцевого розливу – наприклад,  депутат. Також більшість постанов Вінницького міського суду, де водіїв фактично «помилували», об’єднує відсутність марки авто в оприлюдненому Реєстрі.

Відповідно до даних судового реєстру, спіймані на п’яній їзді чи їзді під кайфом водії просто щиро каються, кажуть, що водіння авто входить в їхні службові обов’язки чи вкрай необхідне для життя, бо є сім’я, і подають клопотання про передачу матеріалів в трудові колективи.

Фальшиве освідування стає законним?

У матеріалі «Екс-патрульний про форму з Житомира, «проплачені» суди та життя після поліції» колишній вінницький коп Владислав Бекас розповів, що у наркодиспансері водії, ймовірно, можуть отримати фальшивий висновок.

• Водій, одразу, як ми склали протокол, їде у наркодиспансер і «вирішує» там цю справу, — казав Бекас. — Йому дають результати освідування, зроблені «задньою годиною». І на суді наші тести вважаються недійсними. Чи можна взагалі повірити у те, що хтось самостійно вирішив чомусь поїхати на огляд, після якого його одразу зупинили п’яним патрульні?

Дійсно, ми знайшли у судовому реєстрі кілька схожих рішень. У них прослідковується спільна деталь: водій відмовляється від освідування, йде до нарколога і отримує довідку, що тверезий. Суд бере до уваги цю довідку і виправдовує водія. Такі рішення можна подивитися, наприклад, ТУТ, ТУТ і ТУТ. У реєстрі схожих постанов сотні.

Довідка не має значення

Олександр Сарафанюк, адвокат:

• Поліцейський, який бачить ознаки сп’яніння у водія, не може дозволити йому далі їхати. Тому відмова від проходження освідування на стан сп’яніння, зафіксована у присутності свідків, є окремим порушенням. Воно прописане у Адміністративному кодексі. У суді людина має доводити, що вона не відмовлялася від огляду, а не те, що вона була тверезою. Те, що водій пізніше сам поїхав у наркодиспансер і взяв довідку, що він тверезий, не має значення у суді.

Заступник головного лікаря з медичних питань обласного наркодиспансеру Наталя Щербак запевнила, що ніяких фальшивих довідок лікарі не видають.

• Що значить, як правильно проводити огляд водія на стан сп’яніння? Є інструкція, спільний наказ  Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров’я, згідно якого і має проводитися огляд. Ми її не порушуємо. Вам я не буду розповідати, як саме проводиться освідування, бо це таємниця, яка зберігається між пацієнтом та лікарем. Читайте наказ.  У районах лікарі-наркологи не можуть постійно перебувати на місці, тому замість них огляди, за наказом головного лікаря, можуть проводити ті, хто пройшов відповідні курси. У нас є прилад «Драгер» для освідування на алкогольне сп’яніння, є тести «Снайпер» — для наркотичного. Якщо людина приходить сама освідуватися — вона має за це заплатити. Якщо її привозять поліцейські — огляд робиться безкоштовно. Часто у нас не буває тестів у наявності. Тоді проби зберігаються до 90 діб. Як тільки з’являється тест — проводимо аналіз. Буває, що поліцейські самі привозять ці тести нам.  Випадки, коли лікаря хочуть надурити, бувають. Тоді лікар у висновку пише, що є вірогідність фальсифікації. Про звинувачення у корупції можу сказати, що такого у нас точно немає.

Що кажуть у суді?

Ми поспілкувалися з головою міського суду Вінниці Андрієм Михайленком. Запитали у нього і про трудові колективи, і про довідки з наркодиспансеру:

• Справ, коли п’яного водія передають на поруки колективу, у нас було дуже мало. Тільки 0,9% з 1722 справ. Це відтоді, як в Україні збільшили штрафи за нетверезе кермування. Особисто я таких рішень, як слідчий суддя, не приймав. Бо мені не надавали відповідних клопотань, - каже голова міського суду.

За словами А. Михайленка, якщо суддя вирішив діяти таким чином, значить для цього були причини. Так, у практиці Вінницького міського суду був випадок, коли суддя направив матеріали трудовому колективу, а звідти прийшла відповідь, що така людина у них не працює. Після цього суддя, Ігор Вишар, підготував матеріали до прокуратури, щоб порушили справу про підробку документів.

• За часів Радянського Союзу були одні колективи, зараз інші. Якщо колеги ручаються за цю людину, кажуть, що вона просто оступилася, то потрібно приймати виважене рішення. У нас демократична держава. Треба дати людині можливість виправитися, - каже Андрій Михайленко.

Очільник вінницького суду запевняє, що колективи надсилають протоколи зборів та звітують про те, як вони покарали порушника. Вони, нібито, вживають методи виховання. Проте, які саме — не стосується суду.

• Ми всі знаємо, що у нас працює нова поліція. І поки вони не попрактикуються, недоліки у їхній роботі будуть. Але якщо до нас надходять матеріали, які неправильно оформлені, то ми вимушені їх повертати. Або закривати за відсутністю складу порушення. Був випадок, коли патрульні надіслали матеріали аж через три місяці після порушення. Ми були змушені закрити справу, бо вийшли терміни для покарання, - скаржиться на полісменів Андрій Михайленко.

За словами нашого співрозмовника, якщо водій на місці відмовляється від освідування, то суддя повинен дізнатися, чому порушник так зробив. Якщо виявляється, що автомобіліст кудись поспішав, або мав іншу поважну причину, через яку відмовився, то суд бере до уваги довідку, яку затриманий зробив у наркодиспансері згодом.

Користуємося старими кодексами

Олександр Сарафанюк, адвокат:

• Передача п’яного водія на поруки трудовому колективу є дуже застарілою нормою покарання. Хоча що тут казати, якщо ми досі користуємося Адмінкодексом від 1984 року! Його та інші кодекси потрібно переглядати та змінювати. Для прикладу, зараз досі дійсний Житловий кодекс та Кодекс про працю Української РСР. Там навіть у преамбулі йдеться: «В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в  нашій  країні...», «Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства...».

Вочевидь, ситуацію з безкарними водіями, які їздять напідпитку, зможе вирішити лише новий Адмінкодекс. Якщо в ньому авторам вдасться запобігти використанню таких «пролазів», як передача справи на розгляд трудовому колективу. А водії не матимуть змоги їхати далі, «бо поспішають», доки не будуть перевірені поліцією на стан сп’яніння, а також не зможуть проходити медогляд, мало не через кілька днів після зустрічі з поліцією. Також оновлений КУпАП мав би переглянути маніпуляції з затягування справ, які потім закривають за сплином терміну, а також суворіше за усне попередження карати водіїв, які є на дорозі потенційними убивцями.

Статистика

Протягом восьми місяців цього року у Вінниці патрульні поліцейські склали 1679 адмінматеріалів за ст. 130 КУпАП. З них до суду направили 1611 протоколів. За даними адмінпротоколами оштрафували та позбавили прав 1157 осіб. Сума накладеного штрафу склала 15 млн. 157 тис. 733 грн.

Позбавили покарання 198 автомобілістів:

За ч.1 ст. 247 –99 осіб

За ст. 38 – 72 особи

За ст. 21 – 14 осіб

За ст. 13 – 13 осіб

Олександр ЮХИМЕЦЬ, Світлана ГРИВАС, Богдана БАЛИЦЬКА, Микита ПАНАСЕНКО

Проект здійснюється Асоціацією незалежних регіональних видавців України за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. /Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.”

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.