В області зменшилася смертність від інфаркту міокарда (Новини компаній)

Володимир Федик

48 каналів комунікації — регіональні телебачення, радіо, газети, а також інтернет, зовнішня соціальна реклама, роздаткові матеріали — одночасно повідомляли про ризики для вашого серця і можливості, що є у кожного з вас, щоб подовжити собі життя. У комплексі з медичними просвітницькі заходи за чотири роки (2015-2019) у регіоні сприяли зменшенню смертності від гострого коронарного синдрому на 11%! А внутрішньо лікарняна летальність від інфаркту міокарда знизилася на 21%. Субпроєкт став поштовхом для впровадження низки змін на усіх рівнях регіональної медицини.

Більше стентувань — для запобігання інфарктам

Зросла кількість коронарографій і стентувань

Стентування — золотий стандарт лікування гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST. Жоден інший метод не дає настільки швидкого та стійкого результату. В уражену атеросклерозом судину кардіохірурги встановлюють сітчастий стент. Таким чином відновляють нормальне живлення міокарда. Щев2015 році на 1 млн населення області припадало всього 284 стентування, і цього було вочевидь замало. Завдяки впровадженню заходів у межах супроєкту в 2019 році обсяг таких хірургічних втручань зріс до 690!

«Європейська практика показує, що при рівні 900 стентувань на 1 млн людей слід очікувати суттєве зниження смертності від інфаркту міокарда, тож, втілюючи субпроєкт, ми намагалися максимально наблизитися до вказаного стандарту», — пояснює Володимир Федик, головний спеціаліст департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації. 

До того ж на Вінниччині активніше почали використовувати такий діагностичний метод, як планова коронарографія, тобто обстеження серцевих судин. Чотири роки тому пацієнти нерідко добровільно відмовлялися від нього через страх і поширені міфи. Роз’яснювальна робота та просвітницькі матеріали змінили ситуацію. В області було створено реєстр пацієнтів із серцево-судинними хворобами, і тепер вони проходять таку діагностику відповідно до плану.

«Вінниччина має достатньо можливостей, щоб виявляти приховані ризики у пацієнтів. Коли хворому необхідно уточнити діагноз, ми застосовуємо планову коронарографію, — розповідає Ігор Данильчук, директор Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології. — Цим методом діагностики пацієнти з обласного реєстру можуть скористатися за квотою Світового банку, тобто безоплатно. У 2020 на область було виділено в черговий раз майже 900 квот».

Налагодили систему швидкого надання допомоги

В області запрацювала комплексна стратегія допомоги хворим з серцево-судинною патологією, починаючи від створення мережі телеметричної (дистанційної) медицини до налагодження маршруту пацієнта до лікувального закладу. Навчання, якими охопили медиків первинної ланки та бригад швидкої допомоги, дозволили покращити діагностику на долікарняному етапі.

«Профілактика важкості розвитку інфаркту міокарда, його перебіг та поява ускладнень залежить від того, коли пацієнт звернувся до медичного працівника, — зауважує Олександр Откаленко, доцент кафедри внутрішньої медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова, кандидат медичних наук. — При інтенсивному болю в ділянці серця, який не минає в спокої і під дією нітрогліцерину, це треба зробити не пізніше, ніж через 20 хвилин після початку загострення».

Профілактичні огляди з оцінкою факторів ризику серцево-судинної патології увиразнили реєстр тих, хто першочергово потребує зміни способу життя та постійного лікарського супроводу.

«Вперше в Україні ми провели скринінг більше 70-ти тисяч людей віком 40, 45, 50, 55 років щодо трьох факторів ризику серцево-судинної патології. Перевіряли артеріальний тиск, наявність надлишкової ваги та рівень холестерину. Таким чином нам вдалося на доклінічному етапі виявити майже 10 тисяч випадків захворювань вінничан. І своєчасно попередити розвиток патологій і можливість ускладнень», — коментує Володимир Федик.

«Є сфера допомоги, про яку здатні подбати лікарі і зберегти ваші життя. Але є зона вашого особистого ставлення до здоров’я, — підкреслює Тетяна Данілевич, асистентка кафедри внутрішньої медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова, кандидатка медичних наук. — Зменшуйте надлишкову вагу, стежте за об’ємом талії, уникайте стресів, відмовтеся від куріння, активно рухайтеся по півгодини щодня, контролюйте артеріальний тиск, припиніть займатися самолікуванням. Порадьтеся зі своїм сімейним лікарем, як допомогти серцю і подовжити його діяльність!»

Створили систему ефективних комунікацій між пацієнтами та медиками

На Вінниччині запрацювала мережа Шкіл здоров’я, які діють у всіх центрах первинної медико-санітарної допомоги. На заняттях людей навчають свідомого  ставлення до здоров’я, допомагають змінити спосіб життя та позбутися згубних звичок. 

«Ми пишаємося успішною реалізацією комунікаційного компоненту, завдяки якому сформували у населення розуміння необхідності вчасно звертатися за кваліфікованою допомогою. Школи здоров’я, соціальна реклама та просвітницька інформація — усе це посилювало суспільну обізнаність. Адже соціологічне опитування на початку субпроєкту засвідчило: кожному другому жителю області не вистачало такої інформації», — деталізує Володимир Федик.

«Не існує єдиного фактору ризику, який би визначав виникнення або прогресування серцево-судинних захворювань. Є ціла низка чинників, на котрі треба зважати. Це підвищений артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру крові, надмірна вага, тютюнопаління, гіподинамія, — пояснює докторка медичних наук, професорка, кардіологиня Леся Распутіна. — Тож у всіх коментарях до інформаційних матеріалів я наголошувала: якщо вам за 18, раз у рік проходьте профілактичні огляди, зважайте на будь-які симптоми в організмі, яких раніше не було, будьте на доброзичливому контакті зі своїм сімейним лікарем. І не чекайте, що омине!».

Попри те, що інформаційна кампанія у межах субпроєкту на завершальному етапі, її куратори переконані: напрацьована система працюватиме й далі.

Матеріал виготовлено в межах реалізації субпроєкту «Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією».