Православний світ знає Ксенію Петербурзьку. Її головний подвиг - це добровільне зречення від імені, мирських благ і комфортного життя після великого горя.

Свята Ксенія народилася між 1719 і 1730 роками. Після досягнення повноліття вийшла заміж за придворного співочого полковника Андрія Петрова. Однак їхнє щастя було недовгим, чоловік Ксенії помер, коли їй було всього 26 років. Раптове горе настільки вразило Ксенію, що вона вирішила відмовитися від усіх радощів і мирських утіх.

Ксенія взяла на себе тяжкий подвиг юродства: вона всім здавалася божевільною, особливо близьким і друзям, але цим вона намагалася замолити гріхи чоловіка і присвятити себе світу духовного. Незабаром жінка роздала все своє майно, віддала будинок і пішла в поневіряння.

Одягнувшись в шати чоловіка (білизна, каптан і камзол), вона стала запевняти всіх, що чоловік її зовсім не вмирав, він живий, а до Бога пішла його дружина Ксенія Григорівна. Незабаром вона і зовсім перестала відгукуватися на своє ім'я, але завжди відповідала, коли її називали Андрієм Федоровичем.

Будучи бездомною, жінка цілими днями бродила по вулицях. Люди спочатку глумилися над Ксенією через її одяг, проте незабаром звикли. Бачачи, що жінка живе на вулиці, їй приносили одяг, гроші і їжу, але вона від усього відмовлялася. Брала лише монетки з зображенням вершника і роздавала жебракам.

Довгий час ніхто не знав, де Ксенія ночує. Згодом цим зацікавилися не лише жителі міста, а й місцева поліція. Простеживши за нею, вони з'ясували, що щоночі, незважаючи на погоду і пору року, Ксенія йшла в поле і в молитві простоювала на колінах до самого ранку.

Чудеса святої Ксенії

Свята часом приходила в гості до знайомих, і люди стали помічати, що після цього в тих будинках відбувається щаслива подія. Якщо вона купувала щось у крамниці, там після цього налагоджувалося торгівля. Люди стали це помічати і намагалися хоч якось допомогти Ксенії, щоб отримати частинку її благословення.

За терпіння і подвиг Господь обдарував Ксенію даром прозріння майбутнього. Одного разу вона зайшла до своєї знайомої Параскеві, яка була безплідною, і веліла їй йти на цвинтар, мовляв, Господь посилає їй сина. Параскева здивувалася, але послухалася і відправилася в вказане місце. Прямо на її очах молода вагітна жінка потрапила під коня візника і, народивши дитину, померла. Після цього Параскева забрала хлопчика до себе на виховання.

На сімдесят першому році життя свята померла. Її поховали на Смоленському кладовищі, де ще за життя вона допомагала будувати церкву. Навіть після смерті Ксенії чудеса не припинилися. До її могилі стали ходити люди, просячи про допомогу, зцілення і інші блага. Згодом в тому місці з'явилася каплиця з дубовим іконостасом, в неї до сих пір стікаються люди.

У 1988 році Блаженну Ксенію канонізували, оголосивши її святою. Тепер весь православний світ 6 лютого відзначає День пам'яті Ксенії Петербурзької.

Про що просити святу Ксенію

Паломники йдуть до могили Ксенії, щоб попросити про зцілення, сімейне щастя і допомогу. Сама свята - це приклад найбільшої любові, тому її вважають покровителькою сімейних уз. Її просять про щасливий шлюб і здорових діток. Кажуть, що Ксенія допомагає всім молодим жінкам, які хочуть народити дитину.

Щоб попросити у святої про бажане, необов'язково їхати на місце її поховання. Досить сходити до церкви, поставити свічку і помолитися про те, чого хочеш. Найчастіше Ксенію просять зцілити близьких, налагодити стосунки в родині або принести любов. Крім цього, святу просять про удачу в справах.