Звіт про роботу БО "Родина турбота" у 2016 році

Нарешті є час написати трохи про роботу в 2016 році. Останній насичений тиждень перед Новим Роком переповнив емоціями. Щоденні поїздки в дитячі будинки трохи фізично виснажили, але дали шалений позитивний заряд, що найменше на кілька місяців. Загалом близько 600 дітей сиріт, дітей та молодих людей з важкими вадами фізичного та ментального розвитку, дітей, що опинились в складних життєвих обставинах, онкохворі діти та діти загиблих АТОвців, багатодітні родини отримали солодкі подарунки, фрукти, іграшки, ліки від БО «Родина турбота».
Звіт про роботу БО "Родина турбота" у 2016 році

Нарешті є час написати трохи про роботу в 2016 році.
Останній насичений тиждень перед Новим Роком переповнив емоціями. Щоденні поїздки в дитячі будинки трохи фізично виснажили, але дали шалений позитивний заряд, що найменше на кілька місяців. Загалом близько 600 дітей сиріт, дітей та молодих людей з важкими вадами фізичного та ментального розвитку, дітей, що опинились в складних життєвих обставинах, онкохворі діти та діти загиблих АТОвців, багатодітні родини отримали солодкі подарунки, фрукти, іграшки, ліки від БО «Родина турбота». Нам нарешті вдалось приділити трохи часу і поспілкуватися з нашою малечею наодинці, вислухати та підтримати їх морально, що дуже важливо, бо, нажаль, друзів у них майже не має… та й не усім вони довіряють. Для мене особисто довіра дітей дуже важлива, бо її не можна купити за цукерки, іграшки чи одяг. Цього року я отримала найвищу нагороду за свою роботу про яку можна тільки мріяти – вибачення та довіру дитини яка спостерігала за мною 5 років, але на контакт не йшла. Вибачатись, звичайно, не має за що бо наші діти не винні, що від них відмовились рідні та держава, живуть вони ізольовано від соціуму, не мають можливості повноцінно жити, як усі користуючись суспільними благами та розвиваючи те суспільство.


Не знаю як для кого, але для мене це був дуже важкий рік. Я не тільки засновник та керівник БО «Родина турбота», а ще Голова Громадської ради при Ладижинському дитячому будинку інтернаті 4-го профілю де проживає 138 дітей та молодих людей з важкими вадами фізичного та ментального розвитку. Це єдиний в Україні інтернат де проживають Українські громадяни з найважчими хворобами, які не можуть жити без сторонньої допомоги. З грудня 2015 року по сьогоднішній день інтернат пережив близько 40 перевірок з усіх можливих інстанцій. І це в той час як в державі діє заборона на перевірки. Майже в усіх я брала участь, що зайняло багато робочого часу та сил. У нас були: Уповноважений Президента по правам дитини Микола Кулеба з колегами, представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини В. Лутковської, комісії з МОЗУ та МСПУ, представники моніторингової місії ЄС, представники з Прокуратури, Кримінальної поліції, депутати різних рівнів тощо. Наразі у інтернаті проходить аудиторська перевірка (по документам, знову планова вже друга за цей рік). Одним словом сумувати часу не було. 

Хочу висловити безмежні слова вдячності усім з ким познайомилась та в 2017 році продовжу співпрацю по масштабним Всеукраїнським проектам. Усі перевіряючі дали масу корисних порад, надають підтримку та супроводжують наш заклад. За цей рік наш колектив згуртувався, ми запланували масштабні навчання, будемо продовжувати облаштовувати приміщення у відповідності до потреб наших вихованців, діти їздили на екскурсії та знайомились з інфраструктурою м. Вінниці. Загалом у нас все добре, не зважаючи на чиїсь плани закрити наш заклад, вивести наших діток, ізолювати волонтерів та знищити усе, що створювалось роками, знищити нашу велику родину. За величезну підтримку дякую колегам волонтерам Володимиру Регеші, Світлані Іщенко, Нані Тугуші, Антону Школьному, Павлу Остапченко, Тані Власюк, Олегу та сотням іншим (вибачте кого не перерахувала) за скоординовану, спільну роботу спрямовану на захист інтересів та забезпечення потреб наших дітей. Нарешті ми маємо порозуміння з владою та їх підтримку. Тепер будемо працювати разом на благо Вінницької області та наших громад.
Трохи менше уваги отримали діти з інших закладів, але ми виправимось в цьому році. Мої любі вихованці з ВОЦСПРД, Стрижавський дитячий будинок, Вороновицький дитячий будинок, онкохворі діти, родини якими опікуюсь кілька років завжди радо зустрічають мене та мох друзів за, що я їм безмежно вдячна.
Дякую Вам мої друзі, знайому та просто не байдужі люди які увесь рік були поряд. Приймали участь у реалізації масштабних проектів та просто надавали моральну підтримку. Були завжди поряд. Дякую своїй родини, що весь рік терпіли мої постійні відрядження і моїй маленькій донечці за розуміння та підтримку. Бо її слова «Мамуся, усе добре. Їдь. Окрім тебе це ніхто не зробить… ти маєш допомогти діткам…. Я тебе дуже люблю!» дарували сили коли одне місто в ночі змінювалось на інше… Дякую тобі миле моє Янголятко за те, що ти у мене є і що ти так по дорослому сприймає життя!!!
Бережіть дітей, батьків, рідних щодня. Дай Бог нам усім в 2017 році приділяти їм більше уваги, а не тільки цілувати їх сонні щічки по серед ночі. Пригорніться до найріднішої людини і подякуйте, що вони поряд і цінуйте тут і зараз те, що маєте, бо ніхто з нас не знає, що буде завтра, кого ми знайдемо, а кого доведеться втратити…
Мирного та щасливого 2017 року!!!
З повагою та вдячністю,
Президент БО «Родина турбота», Голова ГР Ладижинського дитячого будинку інтернату
Катерина Бевзюк. https://www.facebook.com/k.bevzjuk


Коментарі (0)

Анонім

Ви не авторизовані