"Війна" за землю: по обидві сторони барикад.

Погляд на виникшу ситуацію з обох сторін. Хто правий, а хто ні? Як та чим керується конфлікт між селянами та студентами?

     Нещодавні події на околиці нашого міста привернули увагу великої кількості людей. Конфліктна ситуація розвивається й надалі, але у кожної медалі є дві сторони, тому пропоную її переглянути. 

   По-перше, хто в даній ситуації правий:селяни або ж студенти; та чому? Насправді відповіді на дане запитання немає, вважатимемо його риторичним. "Чому" запитаєте Ви? Нещодавня розмова, яка скоїлась зі мною - дала відповідь на це запитання. Сталось так, що працюю я в сфері обслуговування, щодня спілкуюсь з великою кількістю людей( людей по обидві сторони барикад та нейтральною стороною - спостерігачами). Мені задали одне запитання, що мене приголомшило та водночас відкрило очі на деякі речі. " Що ж за конфлікт виник? Чому селяни відбирають землю у студентів? Це ж молоде покоління! Я перечитувала статті в різних газетах, але це ж обурливо! Майбутнє в руках молоді!"...

   Особа, що поставила запитання насправді не стосується жодної сторони в даному конфлікті - спостерігач. Що ж такого в цьому запитанні? Та нічого! Але воно було озвучене в той момент та в тому місці. Для себе я зробила висновки та поглянула на конфлікт з іншої сторони.

   Розглянемо першу сторону - студенти. Якщо вірити ЗМІ та й активістам, дійсно на перший погляд складається враження, що земля, про яку йдеться мова, належить саме ВНАУ, а селяни відбирають можливість навчатись та розвиватись молодді. 

  Та інша сторона - селяни. Жителі с. Агрономічне, які (на думку спостерігачів) без прав на володіння, створюють мітинги за кілограм гречки, 200 грн., чи часточку ділянки. А насправді, такі ж люди як і всі ми, які просто бажають та мають повне право відстоювати свю точку зору безоплатно!

   Хто правий? Та насправді ніхто. Чому? 

  Я також студентка та розумію "систему" навчання в нашій країні. Щоб отримати гарний бал в заліковій книзі мати чудові знання предмету не завжди достатньо. Розпочинати ессе на тему корупції не має сенсу, але хочу привернути вашу увагу: студенти - молодь, більшість якої прибула на навчання з далеких куточків Вінницької області, та батьки яких пишаються своїми дітьми - адже вони здобувають вищу освіту... Уявімо, а якщо ж їх поставили перед вибором:" Успішно здана сессія чи вибуття з ВИШу? Для здачі потрібно не багато - відстоюйте сторону ВНАУ!" Чесно кажучи, якщо б я навчалась вдалині від батьків, а вони в свою чергу роби все для того щоб я отримала освіту, я б напевно обрала позицію номер два - "Земля студентам!". Та ще й незадумуючись, аби не осоромлювати, не хвилювати та не засмучувати батьків - вирішила б проблему самостійно...

  Але також являюсь і жителькою с. Агрономічне, та розуміюсь на правах людини, законодавстві України та останніх подіях. Дійсно кожен житель села, що проживає встановленний термін законодавством України - має право на отримання ділянки землі в МЕЖАХ свого населенного пункту. А межі нашого села були встановлені нещодавно, та свідчать про те що ми маємо змогу отримати у приватну власність шматок землі, щоб прогодувати дітей, батьків, бабусь та дідусів...

  Насправді праві та не зовсім обидві сторони одночасно, та потрібно завжди розуміти, що система в нашій чарівній країні, нажаль, залишається на стадії паузи, а не розвитку. Зрозуміти потрібно лише те, що всі ми однакові, але система розділяє нас по обидві сторони барикад. Ми не вороги! Ми єдина країна - суспільство, нація. Ми - Українці, вільний, дружній та щирий народ.

 Не піддавайтесь провокаціям, перегляньте кожну ситуацію очима "ворога", поставте себе на його місце...

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть.  

 

Коментарі (0)

Анонім

Ви не авторизовані