Скільки у Вінниці коштує сміття та як на ньому можна заробити?

Виявляється, що сміття нині у ціні. Пункти прийому склотари й іншої вторинної сировини працюють постійно. На цьому можна навіть бізнес побудувати. А з пляшки пива, яку ви купили у магазині, можливо, хтось уже пив до вас.

Журналіст “20хвилин” дізнавався, які пригоди чекають на побутове сміття після того, як вам здалося, що воно вже більше не потрібне.

Приїздять навіть на крутих тачках

У кінці ринку “Урожай”, за автостоянкою вінничанин Геннадій приймає відходи. У нього в “офісі” гори використаного картону, папірців, пляшок з-під пива й не тільки.

- Багато привозять макулатури. Особливо з організацій чи офісів, - говорить він. - Є навіть таке, що приїздять на крутих машинах. Контингент різний, але все-таки більше безхатченків. Моя зарплата залежить від об'єму, який принесуть. Я працюю чесно, а от мої конкуренти можуть обманювати. Наприклад, принесуть три з половиною кілограми паперу, а вони заплатять тільки за три.

Приносять іноді й книжки. Буває, що цілими стосами.

Таких точок по Вінниці дуже багато. Але рідко коли можна побачити вивіску “Прийомний пункт”. Їх споруджують у таких місцях, щоб у очі не кидалися.

- Люди, які до нас приходять, давно знають де ми знаходимося. Реклама не потрібна, - розповідає працівник іншої точки сбору, що по вулиці Стеценка. Він не захотів називати себе й розповідати про тонкощі роботи, побоюючись конкуренції.

- Робота важка та невдячна. Може ти хочеш поряд відкрити таку ж точку, то й ходиш питаєш, - сказав він до журналіста. - А це бізнес-таємниця.

- Працюємо з малозабезпеченими громадянами, в основному. Бомжі лазять, збирають макулатуру, пляшки та й приносять. Більше несуть на свята, бо народ починає випивати. Робота є і буде завжди. У Європі всюди використовують вторинну сировину. А у нашому міськвиконкомі мені сказали, що це ніяка не корисна справа, а просто бізнес.

Куди сміття їде далі?

З численних точок збору відходи стікаються на склади. На двох з них побував наш журналіст — обидва знаходяться по вулиці Чехова. На таких складах просто гори макулатури, пластику й пляшок. І з кожною деталлю цього антуражу потрібно гарно попрацювати: відсорувати, помити, упакувати.

- Коли на пунктах прийому назбирається достатня кількість сировини, її привозять сюди, - каже управляючий складом Сергій. - На тиждень забирають з пунктів від одного до трьох разів. За один раз привозять від півтони макулатури, пляшок — до 400 ящиків.

Ціни на пунктах прийому різні, це залежить від того, де вони розташовані. На складах ціна найвища, бо вони не витрачаються на доставку. Макулатура — 2.75 гривень, пляшка — 40 копійок. Купили, розсортували, відправили на переробку. Але ціна за кожний вид сировини різна, вона залежить навіть від марки того ж пива, наприклад.

- Пляшки проходять такий шлях: вони сортуються по марці й складаються у різні ящики, - розповідає завідуюча складом Наталя Ковтуненко. - Наприклад, жовті - це “Чернігівські” ящики, а “Славутич” просто обмотується у плівку та ставиться на піддони. Упакована тара відправляються на завод виробника. А вже там вона проходить санітарну і термічну обробку й знову наповнюється пивом. На заводах є спеціальні люди, які слідкують за ідеальною чистотою пляшок. Для виробника дешевше другий раз використовувати тару, аніж виливати нову.

Зарплата у працівників складу до 2500 гривень. Вона залежить від кількості робочих днів, бо частенько доводиться працювати по суботах.

Навіщо вони це роблять?

- Ми такі собі “санітари” планети, - сміються робітники. - Ну не цілої планети, але у своєму регіоні стараємося зібрати те, що вже непотрібне у побуті, щоб воно не потрапило у навколишнє середовище і не забруднювало його.

Директор фірми — Олександр Клемешов займається збором та сортуванням сміття вже 14 років. А починав з однієї точки, й та працювала тільки на склотару.

- Зараз у мене два склади та близько 30 робітників на різних точках, говорить він. - За всі роки вивезли сотні тисяч тон та мільйони одиниць склотари. Якби не ми, то у місті, мабуть, сміття було б набагато більше.

Скільки це коштує?

Загалом, ціни у пунктах прийому вторинної сировини виглядають так: за скляну пляшку з-під пива дадуть від 5 копійок до 50. Залежно від того, чи чиста пляшка та якої марки. Наприклад, “Сармат” - найдешевша, а найбільш цінні пляшки від “Першої приватної броварні”. Пляшку з-під горілки оцінять від 15 копійок (вмістом 0.25 гр) до 25 (чиста пляшка 0.5 гр). Тару, яка вже непридатна для подальшого використання називають склобоєм. Його здають на вагу. Приблизно 45 копійок ви отримаєте за один кілограм білого скла, а 35 - за кольорового. Макулатуру приймають орієнтовно від двох гривень за кілограм. Але ціни можуть змінитися - це залежить від ціни, що встановлює покупець, який візьме сировину на точці прийому. Кілограм алюмінієвих банок візьмуть приблизно за 6-7 гривень, а пластикових пляшок - за чотири.

Фото 1 з 59

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 
17. 
18. 
19. 
20. 
21. 
22. 
23. 
24. 
25. 
26. 
27. 
28. 
29. 
30. 
31. 
32. 
33. 
34. 
35. 
36. 
37. 
38. 
39. 
40. 
41. 
42. 
43. 
44. 
45. 
46. 
47. 
48. 
49. 
50. 
51. 
52. 
53. 
54. 
55. 
56. 
57. 
58. 
59. 

Previous Next

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.