Амбітні плани: продовжити життя українців на сім років (прес-служба партії «Основа»)

У заході взяв участь народний депутат України, лідер політичної партії «Основа» Сергій Тарута.

– Коли ми обговорювали розробку стратегії економічного розвитку  України-2030, задумувалися: яку ми хочемо побудувати Україну? Ми розуміємо, що сьогодні людський капітал - це головний чинник для розвитку успішної країни. Якість життя, соціальна активність, здоров’я – необхідні умови для того, щоб людина була успішною і щасливою. Це означає, що питання охорони здоров’я є пріоритетними для правильної країни. Завдання перед медициною колосальне. Профілактика, рання діагностика і розуміння які можуть бути у людини проблеми, щоб не лікувати наслідки хвороб, а запобігати їм. І тоді людина буде здорова і щаслива, - каже Сергій Тарута.

Очільник партії розказав про стратегію охорони здоров’я, яку розробили разом за фахівцями у цій галузі.

– Ми ставимо перед собою дуже амбітне завдання. Підняти тривалість життя українців на сім років. Сьогодні, на жаль, в Україні помирає значно більше людей ніж народжуються. Це критична демографічна ситуація. І це питання не тільки охорони здоров’я, але й способу життя, якості навколишнього середовища, харчування, тощо.

Ще одне завдання збільшити – до 50% середній клас. Аби лікарі, вчителі, освічені люди стали середнім класом. Класом не по освіті, а по доходам. Це трохи виглядає нереалістично. Але ми ставимо перед собою амбітні цілі, бо розуміємо, що тільки амбітні цілі зможуть врятувати нашу країну.

Про своє бачення розвитку медичної галузі розповів доктор медичних наук, професор Микола Хобзей. Він на прохання Сергія Тарути створив публічний документ про державну політику в системі охорони здоров’я, де чітко вказано, яка мета реформування системи охорони здоров’я, які проблеми вирішуються, які зацікавлені сторони в проведенні цієї реформи і який результат має бути в результаті реформ.

– Ціна «нероблення реформ» це та гібридна медицина, яку ми зараз маємо. Ми маємо «гібридну війну», «гібридний мир», «гібридну охорону здоров’я». Яка не задовільняє ні медичних працівників, ні пацієнтів, - каже пан Микола. – Забезпечення достойного рівня медичної допомоги в Україні можливе. Для цього є всі передумови. Потрібен системний підхід з використанням наявної бази та кращого світового досвіду, а також політична воля. Вигадувати нічого не треба, треба просто щоб держава була зацікавлена в тому, щоб медики працювали в нормальних умовах і з достойною зарплатою.

Микола Хобзей проаналізував хід медичної реформи в Україні і назвав її основні плюси та мінуси.

Плюси медичної реформи:

• Факт ініціювання глибинних реформ заслуговує на повагу, бо потреби в них давно назріли
• Ініціація реформи супроводжується безпрецендентними PR-активностями, що по суті сприяє широкому публічному обговоренню
• Спроба порахувати вартість медичних послуг - ключовий крок у впровадженні співоплати/страхової медицини
• Концепція «гроші йдуть за пацієнтом»  має суттєво обмежити нераціональне використання бюджетних коштів та сприяння прозорості фінансових відносин в тому числі і в очах пацієнта.

Мінуси медичної реформи:

• Реформа не має системного характеру, не прописані механізми впровадження, контролю ефективності.  Грунтовне розуміння «що робити» і «як робити» є у дуже обмеженого кола людей і практично відсутнє на периферії

• Впровадження реформи викликало неабиякий резонанс і спротив у професійних колах поважних медиків, з думкою яких варто було б рахуватися. Однак зі сторони МОЗ жодних кроків на зустріч не було зроблено. А навпаки - було вибрано позицію авторитаризму та неприйняття інших позицій

• Конфлікт керівництва МОЗ із рядом відомих особистостей української медицини є неконструктивними по суті, адже впровадження реформ буде страждати за рахунок особистісних чинників.

Голова обласної організації партії «Основа» Лідія Діденко нагадала колегам про стан медицини до реформи і що вже вдалося зробити. Говорила перші позитивні зміни у «первинці», про проблеми медиків на селі, необхідність збереження ФАПів.

– ФАПи – це та точка доступу до медичної допомоги населенню. Медичні послуги мають бути доступні, якісні і ефективні. Може бути надсучасна лікарня, але якщо люди не мають змоги до неї добратися, або ж їм не по кишені послуги цієї лікарні - це не про доступність. Тому доступність є одним з найважливіших чиників, особливо сьогодні, - каже Лідія Діденко. – З 2000 року на зібраннях по сімейній медицині лунала така фраза, що лікар – це воротар, м’яч – це пацієнт. Воротар повинен відбити 80 відсотків м’ячів (надати допомогу), у 20% – зловити м’яча і передати комусь: екстренній допомозі, вторинці, третинці.  Я подумала, що коли країна готується до чемпіонату по футболу, продумується все: будуються стадіони, в аеропортах відкривають термінали, міняють покриття, купують одяг футболістам. Чому коли ми робимо такі важливі кроки в охороні здоров’я чому у нас погане «покриття», погані «ворота», один «воротар» в кедах, інший – в калошах? Чому він зловив м’яч і не знає куди передати той пас? Чого немає електроного табло? Я хочу щоб ми усі разом думали, що ми робимо і пропонували зміни. Тому що єдиного сценарію нема. Є тільки певний посил про те, що має відбуватися в медицині і думаю, що думки кожної людини яка працює в охороні здоров’я – важливі.