Индик, етер, павза: що готує нам новий правопис?

Навіть під час свята трипільської культури Тарасові Ткачуку (ліворуч) не доводилося чути слів з українського правопису 1928 року; праворуч - історик Олепксандр Савельєв

Всі пропозиції, що надійдуть з місць, узагальнить створена комісія. Після цього доопрацьований правопис передадуть на розгляд Кабміну. Принаймні так зазначають в освітянському відомстві. Яке рішення приймуть урядовці, передбачити складно. Що воно буде не простим – уже очевидно. Новий правопис солов’їної  може внести розкол у суспільство. Слово – теж зброя. Поява ще одного фронту – мовного – у наш час може мати непередбачувані наслідки.

Під час підготовки публікації журналіст «20 хвилин/RIA» зіткнувся з двома діаметрально протилежними фактами. В одному випадку – відверта розмова про правопис, а в іншому – спочатку «дайте можливість підготуватися», а потім «ми не готові коментувати».

"Якби я був ворогом України, то наполягав би на негайному прийнятті нового правопису"

Кандидат філологічних наук з Вінницької  академії неперервної освіти Тарас Ткачук зумів надзвичайно дохідливо висловити власну точку зору стосовно обговорюваної проблеми. Виважена, відверта, переконлива позиція добре знаного мовника заслуговує на увагу. Її суть – у першому реченні: «Якби я був  ворогом України, то наполягав би на негайному прийнятті нового правопису в тій редакції, яку запропонували для обговорення. У результаті наші недруги одночасно отримали б кілька перемог».

Свою думку філолог аргументує поясненнями, що їх умістив у восьми пунктах. Наводимо їх дослівно.

1.Українські патріоти, які вболівають за долю мови, розколються на два ворожих табори, якінавряд чи коли-небудь після цього помиряться (як засвідчує наша історія та реалії сучасного життя).
2. Українські обивателі, які вагалися, чи переходити на рідну мову, навряд чи наважаться на такий крок, адже не важко здогадатися, який шквал обурення підійметься навколо правописних норм, особливо цей крок буде корисним для глибшого розколу України на кілька регіонів за мовною ознакою. 
3. Жменьку лінгвістів, які щиро вірили, що служать вірою і правдою рідній землі, зненавидить свій же народ, бо ніколи не зрозуміє, навіщо ці мовознавці так ускладнили там, де потрібно було спрощувати.
4. Усі автори підручників і посібників (а також редактори, коректори та ін.) з моменту прийняття нової редакції правопису замість того, щоб працювати над змістом своїх праць, почнуть відволікатися на кожному кроці на нові вимоги до правописних норм – і ми знову потрапимо в лещата формалізму. 
5. Усі вчителі України з моменту прийняття правопису упродовж 10 років (!!!) ходитимуть на уроки з думкою: у цьому класі ми працюємо за старою редакцією, а в цьому – за новою, ці роботи ми перевіряємо за старою, а ці – за новою… А це ж 50 тисяч учителів, які навчатимуть 4 мільйони дітей «любити» українську мову !!! 
6. Уявляєте іноземця, який спробує вивчити українську мову за новою редакцією українського правопису? Звичайно, він махне рукою і почне вивчати якусь іншу мову, де все набагато простіше… 
7. Будь-який пошук через ключові слова, які мають паралельні форми (Афіни – Атени, ефір – етер, індик – индик) тепер ускладниться й уповільниться в кілька разів, що суттєво зменшить кількість користувачів Інтернету, які перейдуть на російську-англійську, бо там усе простіше і швидше.
8. Мільйонні державні кошти, які потрібно було б витратити на реальні проблеми на мовному фронті, підуть на те, щоб ще далі відштовхнути українців від української мови! Це геніально: боремося з українцями, використовуючи їхні ж гроші!!!

P.S. То кому ж потрібні такі «перемоги» на інформаційному фронті всередині країни, яка переживає дуже важкі часи? Мабуть, за цією всією авантюрою заховалися чималенькі гроші, які спритники (імена їхні можна досить швидко вирахувати), тепер вимагатимуть від уряду на передрук словників-підручників-посібників. І саме цим «лінгвістам» насправді зовсім байдуже, що буде з українською мовою та з цим народом після прийняття дуже сумнівної редакції правопису.

P.P.S. Спроба реабілітувати правопис 1928 року – це нібито й непогана справа. Однак за цей час виросли 4 (!) покоління на інших (хай і не дуже вдалих) правописних нормах. Для сучасних громадян України деякі «нововведення» майже столітньої давності є незвичними і навряд чи сприятимуть збільшенню любові до рідної мови. Чи вплине поява слів на зразок «павза», проєкт», «етер»,  на зміст висловлювань, написаних українською? Якщо хтось мене переконає, що це неодмінно станеться, то я буду двома руками за такі зміни.

Не готові коментувати

Хто міг би найкраще оцінити новий документ? Зрозуміло, фахівці-мовники. Нічого дивного, що журналіст RIA звернувся з цього приводу також на кафедру української мови факультету філології і журналістики державного педуніверситету імені Михайла Коцюбинського. Хотілося спів ставити думки титулованих філологів з думками їхнього колеги. Марно старався.  Там, даруйте, прочитали лекцію про те, що викладачам треба з цього приводу підготуватися. 

-Дайте нам можливість підготуватися, бо це ж не просте питання, - пояснила співрозмовниця.

Зазначила, що визначать для інтерв’ю одного конкретного  науковця, який найбільше обізнаний з проблемою. Пропозиція журналіста провести  колективну розмову – що більше думок, то ближче до істини – не знайшла підтримки .

Дочекатися інтерв’ю не вдалося. Згодом з кафедри передала, що вони не готові коментувати міністерський документ.

«Мертве слово не оживити, як і мертву людину» - що пропонують змінити?

Одне із завдань пропонованих змін – повернути до «питомої української мови», точніше кажучи, до вимог правопису 1928 року. З урахуванням змін, що відбулися відтоді. Так пояснює пропоновані зміни комісія Міносвіти, що працювала над правописом.

Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження.

Індик чи индик?

Наприклад, пропонується вживання літери «И» на початку слова - Ирій, Индик тощо. Хоча одразу зазначається, що перевага надається все-таки літері «І» - Ірій, Індик. У художніх текстах допускатиметься заміна «і» на «и» у кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости". Планують ввести використання кількох варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени". Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.

Менше дефісів і лапок

Слова з іноземними частками мають писатися разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс) - "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу. Невідмінюваний числівник "пів" (у значення "половина") - окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з "пів" писатимуться слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття - "півострів", "півзахист" або "півоберт". Проект нового правопису пропонує деякі назви продуктових товарів писати без лапок з маленької літери, як загальновживані, наприклад  – писати просто кока-кола, не вживаючи зайвих знаків.

Де прочитати про всі пропоновані зміни?

З повним текстом проекту Нового українського правопису можна ознайомитися за посиланням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/08/15/novoi-redaktsii-pravopisu.pdf

Пропозиції щодо змін, доповнень, зауважень МОН просить надсилати на адресу: правопису [email protected]

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.