У неділю, 25 вересня, у Вінниці відбувся другий веломарафон «Закрутка по-вінницьки». До Вінниці учасники з’їхалися зі Львова, Києва, Одеси, Житомира, Білої Церкви, Тернополя та Хмельницького. Сотню кілометрів навколо міста «накрутили» 182 велосипедиста.
У веломарафоні на 100 кілометрів взяли участь професіонали та аматори двох категорій — шосейники та МТБ+. Старт знаходився на об’їзній дороз, біля авторинку. Подальший маршрут пролягав через Турбів, Калинівку та Мізяків. Фініш — біля ТЦ «ШОК».
Для учасників заїзду організатори влаштували пункти харчування вздовж траси. А глядачам смаколики пропонували на площі біля фінішу.
У кінці траси був організований фотофініш та спеціальна фінішна рамка для фіксації часу закінчення заїзду веломарафонцями.
Учасників нагородили призами та подарунками. Кращий час, а саме 2 години 45 хвилин показали Ігор Леснюк та Євген Догадов. Також призи в категорії шоссе отримали Михайло Бойко, Віталій Поліщук та інші, як аматори так і майстри велоспорту. В категорії МТБ+ серед чоловіків подіум розподілився наступним чином: Олександр Бірюков, Сергій Устінов і Сергій Ванжула. А серед чарівних дівчат призові місця розподілились так: Тетяна Галіна, Юлія Костик та Інна Галантюк.
Окрім того заочувальні призи у вигляді дерев'яних ложок (щоб більше каші їли і добрались до подіуму — як пояснили це організатори) разом із смаколиками від ТМ "Даринка" отримали учасники, що посіли 4-6 місця у своїх категоріях.
Ось що розповіли учасники про веломарафон
— Такий заїзд — гарна можливість випробувати свої сили, — каже Вікторія Гудима. — Маршрут був продуманий дуже добре. Їхалося легко, от тільки коли піднімався вітер, то крутити педалі ставало трохи важче. Панувала дружня атмосфера… Знайомилися одне з одним, розмовляли, жартували. Наступного року я обов’язково знову візьму участь у веломарафоні.
— Організатори старалися як могли, — розповідає Ігор Лиснюк. — Якщо порівняти, як нас супроводжували ДАІшники, то нові поліцейськи трошки некомпетентні. Були аварійні ситуації. І тільки у цьому була проблема. А так все було дуже добре.
— Взяла участь, бо хотілося бути частиною цього спортивного свята, — каже Інна Галантюк. — Їхати було важко, спочатку всі мене обганяли. А потім вже взяла правильний темп. Найбільше сподобалася масовість. Всі різнокольорові, всі у спортивній формі, багато хто був з різних міст. справжнє спортивне видовище.
— Відмінна організація, все було дуже класно, — говорить Михайло Бойко. — Віннциька сотка й відрізняється від інших кращою організацією. Спокійна траса, яка підходить для будь-кого. Подолати таку відстань було зовсім нескладно. На фініші порадувала підтримка. Наступного року було б непогано підкоригувати регламент. Бо марафон розрахований на середнього велосипедиста. Було б круто відділити найсильніших спортсменів, щоб можна було круто поганяти.
— Враження чудові, — каже Сергій Перов. — Найбльше мені сподобалося їжа на контрольних пунктах. Особливо у Калинівці. Там була вівсяна каша. Мені 61 рік і я звик долати такі дистанції у вільному темпі, не напружуючись. Тут були змагання, тому заїзд дався важкувато. Їхав у кінці, разом з поліцейськими, дуже приємні люди.
— Видно було, що люди організовували марафон з душею, — розповідає Сергій Харчук. — Радували приємні дрібниці протягом заїзду: магнітики, їжа, музичний супровід. Недоліків я не помітив. Я їхав вдруге і планую взяти участь у заїзді наступного року. Хотілося б тільки, щоб міська влада звернула увагу на світлофори при в’їзді у місто. Можна було вмикати їх у жовтий режим і регулювати рух транспорту вручну.
— Сотка справила на мене гарне враження, — каже Юрій Заїка. — Я традиційно приймаю участь у різних заїздах і вінницький не поступається їм рівнем. Приємно, що цього року був поділ на категорії. Минулого всі стартували скопом. Організація покращується. Але мені не щастить. Торік мене збили за 10 кілометрів від фінішу. А цьогоріч я пробив колесо. Знадобився час, щоб його замінити. Якби не це, то я, мабуть, був би не на 14-му місці, а у десятці.
Наварили 100 літрів борщу та збирали гроші для воїнів АТО
На фініші учасників веломарафону чекав Фестиваль польових кухонь який проходив за підтримки БФ «Подільска Громада». Постаралися «Вінницьки кулінарні бджілки», кухарі в/ч 3008 та Віктор Шемет які теж були запрошені на подіум і отримали символічні призи від організаторів.
— У цьому році у нашу скриньку поклали 1701 гривню, — каже волонтер «Бджілок» Тетяна Власюк. — Ці кошти підуть на закупку найнеобхідніших речей для бійців, які знаходяться в АТО. Наші друзі велосипедисти запрошують готувати вже другий рік поспіль. Вони — унікальна команда людей, які точно знають, що саме хочуть зробити. І роблять це дуже якісно. Вінницька кулінарна сотня вже майже третій рік готує для бійців борщі. Ми робимо це, віддаючи частинку душі, любові.
«Вінницьки кулінарні бджілки» посіли перше місце на Фестивалі польових кухонь цьогоріч.
Допомагали хто як міг
Неймовірний заїзд організували іціативна «Критична маса .Вінниця» за підтримки Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Вінницької облдержадміністрації, Вінницької міської ради і ГО «Вінниця мобільна». Організатори вдячні за допомогу веломагазинам «Велодрім», «Велоліга», «Велохаус», компанії «Вінтар» (торгова марка «Даринка»), хлопцям з «Мотозагулу» за мотоциклетний супровід вздовж маршруту та нардепу Сергію Кудлаєнку. ІТ підтримка заходу (облік часу) — moblin.com.ua
Кудлаєнко зауважив, що у Вінниці велокультура розвивається завдяки активістам, які проводять такі заходи. Нерідко вело-дійства поєднуються з благодійністю: допомога учасникам АТО чи хворим дітям.
Подивіться відео, яке знімали під час заїзду
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Анонім