«Я знову можу ходити!» - У Вінниці поставили на ноги жінку, яка не піднімалася з ліжка

На третій день після операції жінка зробила перші кроки, щоправда, з допомогою ходунків

Пані Ганна з Могилева-Подільського (жінка просить не називати прізвище) не вірила,  що знову відчуватиме свої ноги. Вони її зовсім не слухалися. Не те, що ходити, стояти не могла. Понад три місяці, як вона каже, привязала болячка до ліжка.

 –Ні повернутися з боку на бік, ні піднятися, - каже пані Ганна. - Дякувати  синові, він проживає зі мною. Носив маму на руках.  

Її біда почалася з оніміння мізинців на ногах. Жінка не придала цьому особливого значення. Ходити стало важче. Взяла ціпок. Надалі ставало ще гірше. Почали возити її до лікарів, до знавців народної медицини. На щастя, вона не запізнилася з лікуванням і воно дало бажаний результат. Нині пані Ганна вчиться заново ходити. Про те, як і де лікувалася, чиїх порад дослухалася і як погодилася на операцію, розповіла у день виписки з лікарні імені академіка Ющенка журналісту «20 хвилин/RIA». Її рятівники - нейрохірурги лікарін імені академіка Ющенка вважають, що в жінки гарні перспективи на одужання.

Почалося з оніміння мізинців

-Після мізинців перестала відчувати усі пальці на ногах, - продовжує співрозмовниця. - Повезли мене в нашу місцеву лікарню. Обстежили, почали лікували. Час минав, а покращання не  відчувалося. У лікарні почула від однієї людини, що в обласних Чернівцях є спеціальний центр, де ставлять людей на ноги нетрадиційними методами.

Як потопаючий за соломинку, так і вона вирішила спробувати  метод, про який так гарно їй розповіли. Винайняли машину і поїхали. На жаль, дива не сталося. Після масажів, інших методик без застосування будь-яких лікарських препаратів, ніг вона, як і раніше, не відчувала. Тільки гроші витратила. Додому поверталася з найгіршими думками.

Один з синів пані Ганни, який проживає в Росії, попросив свого шкільного товариша, завезти маму до лікарів у Вінницю. У того є власний транспорт.  Денис, так звати чоловіка, ще й богатирської статури. Він на руках зніс тітку, до машини з квартири, що на третьому поверсі. У Вінниці так само на руках заніс у відділення. Пацієнтку поклали у неврологічне відділення №3. Саме там після обстеження їй вперше сказали про необхідність оперативного втручання.

-У вас єдиний шанс – операція, - повідомив їй лікуючий лікар.

Жінка розповідає, що пізніше, після операції, він приходив до неї, хоча й була вже в іншому відділенні. Каже, потис руку, ніби вони давні знайомі. При цьому не приховував захоплення  від того, що побачив її знову на ногах. На третій день після оперативного втручання вона зробила перші кроки. Щоправда, при цьому спиралася на ходунки. .

Боялася впасти, як мала дитина

Жінка не приховує, що їй непросто було погодитися на операцію. Особливо порадитися не мала з ким. Чоловік рано помер. Молодший син далеко. У нього своя сімя. Брат теж проживає в Росії. Поїхав на заробітки на Північ, там і залишився. Завдяки його допомозі мала за що  купити все необхідне для операції. Радилася зі старшим сином, який весь час був поруч з мамою. Допомагав їй, лежачій, у всьому. Телефонувала братові чоловіка. Розмірковувала таким чином: мовляв, у неї вже за плечима немало років. Можливо,  краще повернутися додому, та й не морочити голову собі і людям.

-Мене переконали спробувати шанс, який дають нейрохірурги, - каже пані Ганна. – І я дослухалася.  Як тільки вийшов наркоз, знову відчула, що у мене є ноги. Найбільш тривожними ми були хвилини, коли лікар сказав стати на ноги. Довго вагалася. Не вірила, що зможу встояти. Боялася впасти, як боїться мала дитина.  Просила, щоб допомогли. Обпиралася на спини інших людей. А тоді вже почала користуватися ходунками.

Наступного дня після того, як жінка повернулася додому,  журналіст зателефонував їй поцікавитися, як вона почувається. До речі, з лікарні її забирав автомобілем той само друг молодшого сина, який привозив на лікування.

-Після дороги спала, як вбита, - повідомила жінка. – А вже з самого ранку ходжу по квартирі. Спираюся на табуретку і так пересуваюся. Роблю це самостійно, без допомоги сина. Він за цей час стільки намучився зі мною! Попросила, щоб купив милиці. Дуже хочу вірити, що з часом почну ходити, як це було раніше.

За такою методикою оперують у Токіо, Нью-Йорку…

Оперували жінку у нейрохірургічному відділенні обласної лікарні імені академіка Ющенка. Оперативне втручання призначав консиліум лікарів разом із завідувачем відділення кандидатом медичних наук, заслуженим лікарем України Валерієм Ольховим.

Оперував молодий, але талановитий нейрохірург кандидат меднаук Костянтин Горбатюк. Він один з тих, хто стажувався у низці європейських країн, не раз  виступав на медичних зібраннях різного рівня.

-Якби не операція,  пацієнтку чекала б сумна перспектива, - розповів журналісту пан Костянтин. - До нас вона поступила позбавлена можливості ходити. Надалі не могла б користуватися ще й руками. У неї виявили на спинному мозку пухлину, доброякісну. Вона притискала спинний мозок, що й призвело до втрати відчуття ніг.

Лікар уточнює, що хірургічне втручання зробили за сучасною технологією. За його словами, за такою оперують у клініках Токіо, Берліна,  Нью-Йорка. В цьому хірург переконався особисто під час стажування у деяких зарубіжних країнах.  Операція тривала понад дві години. Робили її під мікроскопом. Це спеціальний нейрохірургічний мікроскоп. Співрозмовник наголошує, що у його пацієнтки гарна динаміка на одужання.  

-Операція, про яку йде мова, яскравий приклад для інших пацієнтів, - розповідає головлікар лікарні імені академіка Ющенка Софія Кучерук. – Хотілося б, щоб хворі вчасно зверталися по допомогу. Тоді є шанс на врятування. Насправді маємо чимало протилежних випадків.

Багато залежить від своєчасної діагностики

Валерій Ольхов, завідувач відділення нейрохірургії, ккандидат медичних наук, заслужений лікар України:

Пухлини спинного мозку оперуємо протягом року від 10 до 20 хворих, а загалом щорічно виконуємо приблизно 1,5 тисячі операцій.  Результати непогані. Багато залежить від своєчасної діагностики. Що значить своєчасної? Щоб не настали незворотні процеси, які призводять до паралічу. У пацієнтки, про яку мова, ще була можливість відновлення тих органів, що відповідають за рух, за чутливість тазових органів.

Світова статистика така: пухлини головного мозку оперують у 10 разів частіше, ніж спинного мозку. У нашому закладі приблизно таке ж співвідношення

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.