Чи варто витрачати 5 років у виші, щоб потім не знайти роботу?

  • Випускників вишів більше, ніж потрібно, а країні не вистачає кваліфікованих робітників
  • Хто швидше знайде роботу — випускник вишу чи професійно-технічного закладу
  • Куди піти навчатися після 9-го класу?
Чи варто витрачати 5 років у виші, щоб потім не знайти роботу?

Є велика потреба у робітничих професіях

Світлана Кривенко

Світлана Кривенко, директор Ленінського районного центру зайнятості, розповіла журналістам про робітничі професії, що зараз користуються попитом. Це продавці, кухарі, перукарі, швачки, манікюрниці, офіціанти, електрогазозварники, токарі, слюсарі-ремонтники, водії навантажувачів, водії, які мають категорію D, E.

— У нас їх практично не має на обліку. Вони приходять у центри зайнятості тільки тоді, коли змінюють одне місце роботи на інше, і вони у нас не затримуються, — сказала Світлана. — Випускники професійно-технічних навчальних закладів до нас «не доходять». Як правило, 80-90 відсотків з них уже працевлаштовуються у період проходження практики.

Як приклад, директор центру навела бухгалтера з вищою освітою, який працює на підприємстві і отримує приміром 4-5 тисяч грн. — А скільки сьогодні заробляє манікюрниця, що має свою клієнтську базу? Вона спокійно може отримувати у 2-3 рази більше. Ще й сама собі формує робочий день і обирає клієнтів, — продовжила Світлана. — Людина орендує робоче місце, реєструється як приватний підприємець, сплачує податки і працює сама на себе. І вона зацікавлена у підвищенні своєї кваліфікації, адже чим більше буде уміти і знати, тим більше клієнтів прийде.

Як каже Світлана Кривенко, у 2017 році на обліку  у Ленінському центрі зайнятості перебувало 1108 безробітних, з яких 18 осіб — це найпростіші професії і особи без професій, 217 осіб — кваліфіковані робітники з інструментом, робітники сільського господарства, працівники сфери торгівлі. А усі інші — законодавці, вищі державні службовці, менеджери ті інші особи, що мають вищу або неповну вищу освіту. Тобто, 75 відсотків людей, які шукають роботу, це особи з вищою або неповною вищою освітою.

Вакансії робітничих професій у центрі зайнятості

Вакансії у центрі зайнятості

Директор центру додає, що величезна проблема у тому, що основна маса випускників шкіл зорієнтовані на здобуття вищої освіти,  і це дуже болюче питання. Із нею погоджується і директор міського департаменту освіти Оксана Яценко. — Біда нашої освіти та ринку праці у тому, що усі намагаються отримати вищу освіту. За статистикою в Україні 75 відсотків мають вищу освіту, а 25 — робітничі професії, а потреба навпаки, щоб було 75 відсотків робітничих професій, — сказала вона.

Оксана Яценко, директор департаменту освіти Вінницької міської ради

Вища освіта не є показником благополуччя дитини

Світлана Кривенко каже, що хотілося б, щоб ми уже відходили від стереотипів радянських часів, коли кожна мама чи батько вважали, що виконали свій обов’язок перед дітьми, якщо дали дитині вищу освіту. На сьогодні вища освіта не є показником благополуччя дитини у професійному плані та побудові кар’єри.

— Сьогодні електрогазозварник може спокійно заробляти 8-10 тисяч гривень. Не усі можуть бути бухгалтерами і менеджерами, — сказала пані Світлана. — Маємо величезне розчарування, коли приходить випускник вишу, в якого у дипломі написано «менеджер», запитуєш — а хто такий менеджер? І отримуєш відповідь — це той, хто бігає з прайсом по магазину. А ще буває, коли  зустрічаються такі назви спеціальностей, що ми не розуміємо, де її можна практично застосувати. Тобто студент навчався у виші 5 років і взагалі не розуміє, на якому підприємстві тут у нас у Вінниці міг би реально працювати.

Молодь може отримати інформацію у центрах зайнятості щодо працевлаштування

Світлана Кривенко каже, що хотілося б, аби батьки у першу чергу усвідомлювали, де дитина може себе реалізувати і побудувати кар’єру, тобто підходили з точки зору працевлаштування.

 

Треба бути професіоналом. Хто хоче працювати — роботу знаходить

У продовження розмови Світлана висловлює думку, що батьки і діти «ведуться» на престижність навчального закладу і диплом про вищу освіту, або друзі навчаються у виші. — А може дитина любить щось робити руками, шити чи стригти? — каже вона. — Якщо ви уже обрали той чи інший фах, то треба бути професіоналом. Час настільки швидко рухається вперед, що будь-який фахівець повинен постійно працювати над собою. Той, хто хоче працювати, роботу знаходить. Можливість працевлаштуватися є, ми швидко досягаємо бажаного результату.

День відкритих дверей на базі Вінницького вищого професійного училища сфери послуг День відкритих дверей на базі Вінницького вищого професійного училища сфери послуг

Директор ЦЗ сказала, що професійно-технічні навчальні заклади теж переорієнтовуються на ті професії, як є більш престижними у розумінні дітей і батьків. Якщо, наприклад, не набирається група токарів, то училище набирає електромеханіків з ремонту лічильно-обчислювальних машин. Або готують не кухарів, а технологів.

— Служба зайнятості за рахунок коштів фонду страхування на випадок безробіття перевчає людей (у точу числі і людей з вищою освітою) на виробничі професії, - говорить пані Світлана. — Є вакансії, які не укомплектовуються і ми без проблем навчаємо  на електрогазозварників, швачок, кухарів. Але, на жаль, черга не стоїть, приходять тоді, коли вже дуже «притискає» і людина розуміє, що диплом про вищу освіту не нагодує.

 

Фінансування професійно-технічних навчальних закладів

Оксана Яценко, директор департаменту освіти Вінницької міської ради, розповіла журналістам, що професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ) перейшли на фінансування місцевого бюджету у зв’язку із змінами у бюджетному кодексі у 2016 році. На балансі міста зараз рахується 9 ПТНЗ, які розташовані на території обласного центру. Всі решта віддані у обласний департамент освіти (а також технікуми і коледжі).

— ПТНЗ ще не знаходяться у комунальній власності, міський бюджет їх тільки фінансує. Професійна технічна освіта фінансується із державного бюджету за рахунок освітньої субвенції, за рахунок освітньої субвенції також отримують заробітну плату викладачі загальноосвітніх дисциплін, — сказала пані Оксана. — На плечі міського бюджету лягає фінансування викладачів професійних дисциплін (майстрів), технічного персоналу, оплата комунальних послуг і виплата стипендій.

За словами директора департаменту, у кінці минулого року змінили положення про стипендіальне забезпечення і були певні проблеми з виплатою стипендій, але зараз кожен ПТНЗ розробив нові положення про стипендіальне забезпечення і відповідно до них виплачується стипендія.

— Пільгові категорії студентів отримують соціальну стипендію. Це діти загиблих в АТО, діти-чорнобильці, діти-сироти, малозабезпечені, — сказала Оксана Яценко. — Академічну стипендію отримують залежно від результатів навчання. Крім того, пільгові категорії отримують ще й харчування. Зараз готуються документи на передачу цих закладів у комунальну власність міста, коли вони будуть передані, тоді нам делегують повноваження і ми зможемо перевіряти стан гуртожитків, поки що ми тільки фінансуємо.

 

Сучасні практичні центри. Три перспективних приклади

Директор департаменту освіти розповіла про матеріально-технічну базу деяких професійних  навчальних закладів. Наприклад, на базі трьох закладів відкриті практичні центри, в яких готуються сучасні фахівці, яких потребує економіка нашого міста.

— Зараз змінено формування регіонального замовлення на підготовку фахівців робітничих професій, тобто та територіальна громада, де розміщено ці навчальні заклади, може впливати на кількість фахівців, яких випускає навчальний заклад, — сказала Оксана Яценко.

На базі вищого художнього профтехучилища № 5 за допомогою німецького фонду підтримки будівельної галузі відкрито практичний центр. Там навчаються на муляра-реставратора декоративно-художніх фарбувань.

У вищому професійному училищі № 7 працює практичний центр. Його обладнали за допомогою будівельного центру «Sniezka», там на сучасних матеріалах готуються діти по професії муляр-штукатур, опоряджувальник, будівельний столяр.

На базі професійного училища сфери послуг відкрито практичний центр, де готують кравчинь і швей, вони забезпечені новітнім обладнанням, електронними машинами.

День відкритих дверей на базі Вінницького вищого професійного училища сфери послуг

Хто допоможе випускнику 9-го класу визначитися з професію

Центри зайнятості проводять масштабну профорієнтаційну роботу. — Ми йдемо у кожну школу. У нас є відділ активної підтримки безробітних, який займається професійною підготовкою та перепідготовкою клієнтів служби зайнятості та проведенням профорієнтаційної роботи, — сказала директор центру. — Ми проводимо дні відкритих дверей ЦЗ і беремо участь у батьківських зборах в школах. Проводимо анкетування, за результатами якого розуміємо, що більше 60-70 відсотків батьків впливають на вибір майбутньої професії для дітей.

Профорієнтаційний захід на тему «Усвідомлений вибір професії» для учнів 9-11 класів у школі № 33

У багатьох школах проходить курс «світ професій», який ведуть шкільні психологи, — розповіла Оксана Яценко. — Вони можуть дати тест на визначення схильності до тієї чи іншої професії. Також відбувається співпраця з ПТНЗ, є дні відкритих дверей у закладах, куди діти можуть прийти і ознайомитися з професіями. Існує співпраця окремих шкіл з професійно-технічними закладами, наприклад, студенти 5 ПТНЗ нещодавно проводили майстер-класи для старшокласників у холі школи № 22. Проводиться ярмарок робітничих професій — захід, який дозволяє закладам представити свою діяльність, а учням ознайомитися із різними спеціальностями.

Інтерактивний захід «Випускник» у приміщенні торговельно-економічного інституту

Коментарі (0)

Анонім

Ви не авторизовані