Площа під вечір повнилася людьми: близько сотні вінничан прийшло віддати шану загиблим на Світлодарськый дузі воїнам. Із свічками та лампадками в руках вони вторили молитві священника за 14 вбитих бійців
Вечір Пам’яті повинен був початися ще о пів на сьому вечора. Але люди почали сходитися раніше. Вже о 18.30 біля імпровізованої сцени зібрався цілий натовп. Багато людей прийшли із дітьми. Малеча зачаровано дивилася на різнокольорові лампадки та обличчя бійців на фото, які вони осяяли.
— Я не сама це все організовувала, - тим часом, знітившись, каже волонтер Тетяна Власюк. І оглядається назад, де Людмила Бобровська, волонтер і головний організатор заходу, порається біля колонок. Потім зітхає і продовжує:
— Я сподіваюсь, що всі знають про події на Світлодарській дузі. В нас є загиблі серед бійців Збройних сил України. Розумієте, Новий рік - це, звичайно, добре… Але за 3 дні ми поховали - ми і завтра будемо ховати - героїв. І ми б дуже хотіли, щоб їх родини відчули нашу підтримку до Нового року і до свят. До нас зверталися із Іспанії, просили поставили лампадку і від їх імені, бо не можуть сьогодні. Ми запросили капелана, ми просто попросили друзів зібратися. Знаєте, найстрашніше, що ще вчора цих фотографій було 13. А сьогодні їх повинно бути вже 15. Ми просто не встигли виставити фотографію хлопця - він загинув зовсім нещодавно.Тут є усі 5 чоловік, які загинули в Світлодарську, каже Тетяна. А є й ті бійці, які загинули ще у вересні. Воїни на цих фото - не обов'язково вінничани.
— Для нас не так важливо, вінничани вони чи ні. Це побратими, це герої, це наші українці. За волонтерськими даними кажуть, що під Світлодарськом загинуло 13 людей. Я б притримувалась версії про 5 людей. Є люди в полоні, або ті, які пропали безвісти. При всій повазі до волонтерського руху, інколи ми робимо речі, які більше заважають, аніж допомагають. Треба більш відповідально ставилися до таких речей, адже тут на бійців чекають матері, дружини, діти, - говорить жінка.
Перед початком молебну на сцену виходить Людмила Бобровська, волонтер і, власне, організаторка вечору Пам’яті.
— Хочу сказати, що якби кожен з нас, хто є тут, хоча би одній людині передав свій біль за них, нас би вже стало більше. Ми вистоїмо, перемога все-одно за нами, - каже вона. І поступається місцем священнослужителю, який починає читати молебен.
Після молебну організатори просять усіх присутніх підписати прапора для бійців.
На прапор Пам’яті скинулися усім миром, каже Людмила Бобровська
— Прапор був і на "нульових", але хлопці не завжди можуть його підписати, оскільки я їжджу по “нульових” позиціях. Їздимо також і по містах України. По всьому фронту є наші вінничани. Тож він ще не раз проїде по передовій.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер