Щоб помітити, що такого особливого є в Шаргороді, варто лишень трохи відійти від центру, де знаходиться автовокзал та усілякі сучасні крамниці, і зануритися в звивисті вулички — тихі та «захмелілі». Зелений хміль з плодами-горішками обвиває майже всі маленькі будиночки — одноповерхові глинобитні з дерев'яними ганочками.
У них жили євреї-ремісники і торговці, які становили більшість жителів невеликих містечок на Поділлі. У фасадній частині зазвичай поміщалися лавки або майстерні. Коли діти одружувалися, до будинку прибудовувалися нові кімнати. І будівля тривала вглиб ділянки. Так скромні хатини обросли численними прибудовами.
З ними контрастують храмові комплекси: Костел Флоріана Шарого, Свято-Миколаївський чоловічий монастир (там же головна монастирська брама з дзвіницею), православна церква Іоанна Предтечі.
Від замку Замойського, навколо якого власне і утворилося містечко, залишилися руїни. Проте кам'яний двоповерховий житловий будинок Яна Замойського знайти можна, але він, за словами місцевих, забудований.
— Там тепер приватні домівки, — каже працівник місцевої бібліотеки — Звідти одні забудували, звідси — інші. До цього років 30 тому в будинку діяла міська лікарня.
А от величезну синагогу 1589 року неможливо не помітити, якщо спуститися центральною вулицею.
Вона представляє важкий кам'яний куб, який оточений низькими прибудовами — приміщення для жінок і школою-хедером для хлопчиків. Будівля була частиною оборонної системи міста і захищала від татарських набігів. Це єдина споруда, яка вціліла під час війни. Усі інші дев'ять синагог у місті за час радянської влади були закриті або зруйновані. Коли турки панували на Поділлі (1672-1699), вони перетворили синагогу на мечеть, а сам Шаргород називали Кучук-Стамбулом (Маленьким Стамбулом). За радянських часів тут діяв сокоморсовий завод, а зараз на його задньому дворі знаходяться будівельні матеріали. Ймовірно, пам'ятка використовується під складські приміщення.
Провінційність містечка відчувається, коли гуляєш поміж залишків єврейської містечкової забудови. Одні будинки з піщаних стін залишені напризволяще. Інші — продаються. Окрім них, у Шаргороді можна подивитися на старий єврейський цвинтар.
А якщо повертатися в сторону автовокзалу, зліва можна помітити цікаву скульптуру — «Пам'ятник новому пам'ятнику». Це скульптура української художниці Жанни Кадирової, яку відкрили тут в 2009 році.
Ще кілька фото містечка
Дорога до Шаргорода
З автовокзалу Західний (Хмельницьке шосе, 107) часто їздять прямі автобуси до Шаргорода. Квиток коштує 46,20 гривні. Назад можна доїхати таким самим рейсом з шаргородського автовокзалу. Останній автобус на Вінницю відправляється о 18.50.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер