«Тільки ніч простояли…» 26 саджанців туї вирвали з корінням. Допоможіть встановити злодіїв

І чоловіки, і жінки старалися прикрасити вїзд в село зеленим "коридором" з саджанців туї, злодії знищили їхню роботу

Староста села Обухів Мурованокуриловецької об’єднаної громади Василь Гук ледве стримує емоції, аби розповісти про неприємну пригоду.

Раніше обабіч дороги, що веде до села, росли чагарники. Вирішили розчистити їх. На тому місці посадили туї. Щоб красиво було. Дітям, внукам залишилася красота.

Їхнє село розташоване неподалік від автомобільної траси з Вінниці до Могилева-Подільського, її ще називають сталінською дорогою. Щоб проїхати в Обухів, з траси треба звернути на повороті на Муровані Курилівці. Не доїжджаючи до залізничного переїзду, повернути праворуч. Там починається дорога до села.  Обабіч неї посадили 45 саджанців туї.

За словами старости, восени планували посадити такі само дерева по другу сторону. Мав бути зелений коридор, що веде до села.

—Люди старалися, витратили свій час, — каже Василь Гук. — без техніки там не можна було обійтися. Фермер одного з сусідніх господарств Петро Струсевич дав екскаватора, тракторист весь день розчищав ним обочину. Деревця висадили рівненько, як під лінійку. Вони невеликі, висотою трохи менше одного метра. Все одно стало красивіше, ніж було.

Співрозмовник пояснив, що за придбані саджанці ще не встигли розрахуватися. Один з фермерів надав їх «у борг». Після збирання врожаю і отримання коштів за надану в оренду землю, мали сплатити.

«Залишилися ті деревця, що ближче до залізничного переїзду, — продовжує Василь Гук. — Там цілодобово чергують залізничники. Там є табличка з написом «Ведеться відео спостереження».

Староста одразу звернувся в поліцію. Цікавився у чергових на переїзді, чи спілкувалися з ними поліцейські. Ті відповіли, що не було такого.

На місці знищених дерев жінки з Обухова посадили чорнобривці і соняшники.

«Можливо, восени ще раз посадимо туї,  — каже Василь Гук. — Дуже прикро за те, що серед нас живуть такі варвари. Про яку Європу можна вести мову з такими людьми?..»

Староста села Василь Гук звертається з проханням до тих, кому, можливо, щось відомо про крадіжку дерев, повідомити про це на умовах анонімності. Каже, мова йде не так про вкрадені саджанці, як про виховання людей. Порядним, совісним односельцям прикро за те, що серед них є ті, хто «тихою сапою» шкодить громаді. Найбільше чого бояться в селах — громадського осуду. Навіть ті, хто здавалося б, нічого не боїться, для таких теж важливо «що люди скажуть…»

Дякуємо Олені Маланчук за надані фото

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.