Що ви знаєте про Михайла Кропивницького? Історики розповіли про видатного шляхтича

• У Вінниці є вулиця Кропивницького, названа так на честь руського шляхтича, державного діяча Речі Посполитої Михайла Кропивницького. 

• А що ви знаєте про цю постать? 

• Історики розповіли про Кропивницького та про історію перейменування цієї вулиці.

Вулиця Кропивницького, розташована у середмісті Вінниці, і вона названа на честь відомого українського шляхтича. Директор Музею Вінниці Олександра Федоришен розповів детальніше про особистість цього вінницького урядника Михайла Кропивницького. 

За словами історика, роки народження і смерті Михайла Кропивницького невідомі. Зате відомо, що він був сином шляхтича Северина Кропивницького, брацлавського земського писаря, дідича села Комарова (нині Вінницький район) та державця села Шкуринці, яке вінницький староста Юрій Струсь на чолі загону чисельністю 2 000 осіб силою відібрав у їхньої родини шляхом збройного нападу. 

«Протягом декількох десятків років (1616 — 1640 рр.) Михайло Кропивницький займав статусний шляхетський уряд підсудка Брацлавського воєводства, виконуючи таким чином обов’язки помічника судді земського суду, а в разі потреби — замінюючи його. Це була виборна посада, що затверджувалась королем зі списку кандидатів, наданого місцевою шляхтою», — розповідає Олександр Федоришен. 

Як пояснює фахівець, в проміжку між 1613-им та 1635 роками Михайло Кропивницький п’ять разів (за іншими даними — вісім) представляв Брацлавське воєводство на сеймі Речі Посполитої. Бувши палким поборником конфесійних прав православних, у 1629 році вінницький шляхтич став одним з авторів тексту сеймової конституції про погоджувальний церковний собор між православними та прихильниками унії, який, на жаль, не виправдав покладених на нього надій щодо релігійного порозуміння та можливого об’єднання східних християн на українських теренах.

«У 1632 році Кропивницький увійшов до складу сеймової комісії разом із трьома земськими послами, двома сенаторами та майбутнім польським королем Владиславом IV. Розроблений комісією документ "Статті заспокоєння руського народу" був величезним досягненням української православної шляхти: було легалізовано статус православної церковної ієрархії, прихильникам східного обряду дозволено фундувати нові собори та монастирі, засновувати церковні братства, друкарні та школи, офіційно гарантувалось право вільного переходу з унії на православ’я та навпаки», — читаємо далі. 

На думку історика, вінницький слід урядника важко переоцінити. Оскільки, за його сприяння у першій половині XVII століття, місто отримало цілих два православних монастирі: у 1616 році Кропивницькі фундували Вознесенський братський чоловічий монастир. А в 1635 році за власні кошти Михайло наділив міську парафію святої Марії земельними угіддями, перетворюючи її на жіночий монастир Благовіщення. 

Вулиця Кропивницького шість разів змінювала назву

Як дізнаємося з дослідження історика, на честь Михайла Кропивницького в 1910 році була перейменована вулиця навпроти костелу Діви Марії Ангельської, що в історичному центрі міста. До цього її називали Монастирським провулком. 

Після початку радянської окупації у 1921 році вулиця стала Комуністичною, у 1941-му — знову Кропивницького, а за три роки — вдруге Комуністичною. 

«Вже після відновлення Незалежності, у 1992 році Вінницька міська рада повернула їй історичне найменування — вулиця Кропивницького. Через відсутність у назві імені вінницького шляхтича, багато хто вважав, що вулицю названо на честь одного з корифеїв українського театру Марка Кропивницького», — пояснює історик. 

Загалом впродовж свого існування вона шість разів змінювала свою назву і тричі йменувалася саме на честь Кропивницького. 

Читайте також:

Чи має ця людина якесь відношення до Вінниці? Тест про вулиці міста, які назвали на честь росіян

Що ви знаєте про руський корабель, Чорнобаївку та банку помідорів? Тест по історіях війни

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.