Для цього матеріалу передивилися дописи трьох вінницьких спільнот у фейсбуку, в яких йдеться про минуле нашого міста. Це «Вінниця в минулому», «Старые фото Винницы», «Винница. Старый фотоальбом». Отже, ділимося тим, що знайшли.
Місце компактного проживання євреїв, яке почало формуватися наприкінці 18 століття у центрі Вінниці, хотіли повністю знести у 20 сторіччі.
У газеті «Більшовицька правда», 1 березня 1938 року пишуть, що Єрусалимка за царату була справжнім джерелом поширення інфекційних захворювань, сотнею малих смітників. Тому мікрорайон хотіли знищити, жителів переселити у стандартні будинки, а на території закласти новий парк з багатолітніми деревами — липами, ялинками тощо.
Величезний дім, що зараз займає Вінницька облдержадміністрація та обласна рада, планувався як Будинок харчової промисловості. На сторінках «Більшовицької правди» у 1935 році зробили репортаж-прогулянку цим будинком, хоча до завершення будівництва було ще два роки.
Будівлю крім колон прикрашають статуї робітника, колгоспника, червоноармійця та моряка. У будівлі за планом архітекторів є два ліфти. На другому поверсі круглий зал для зборів на 350 людей, а на 4-5 поверхах — їдальні. А на першому поверсі — магазин з широким вибором продуктів, кафе, перукарня, поштова контора. Вартість дому — 2,5 мільйона карбованців.
Теж видання 27 липня 1935 року публікує замітку про будівництво містечка медінституту. Його будували на місці старих хаток і городів. А саме містечко, за планами архітекторів, мало дорівнювати приблизно чотирьом міським кварталам та займатиме 13 гектарів землі.
У 1938 році відбулася трагічна подія, про яку в газетах того часу писали «Трамвайна катастрофа»: 8 травня, о 4-й годині дня, трамвай №13, спускаючись вулицею Леніна (Соборна - авт.), розігнався більше дозволеної швидкості та звалився з мосту до Південного Бугу.
Слідство тоді встановило, що трамваї були «по-злочинницьки» відремонтовані: ремонтники крали запчастини з діючих вагонів. А вагоновод - винуватець аварії не мав прав керування трамваєм. Під суд потрапили як рядові працівники, так і директор транспортного управління.
З трамваями пов’язані й жартівливі історії. Якого року ця вирізка — невідомо. Але, вочевидь, «Винницкія картинки въ трамваъ» були записані у дореволюційній пресі. У публікації висміюють те, що вінничани їздять на підніжках трамвая, хоча це заборонено.
У 1920-х радянська влада поступово відтісняла католиків-капуцинів з їхнього костелу. Спочатку забрали у них монастир, в якому зробили комунальну квартиру, а потім й будівлю храму — де облаштували лекторій атеїзму.
Під кінець 90-х католики повертаються до Вінниці та отримують храм назад. Першу службу в Капуцинському костелі провів польський єпископ Єжи Домбровський. Цікавлять ще й фотографії. На одній з них написано «Христос Переміг» та роки: 1961 рік — перебудова храму під лекторій атеїзму та 1990 — повернення храму католикам.
У 2000-х в приміщенні театру Садовського проводили змагання з краси атлетичного тіла. В матеріалі пишуть імена переможців, і серед них не так багато вінничан. Майже всі «лаври» забрали культуристи з Енергодара. Яскраве шоу з «накачаними граціями» тривало аж чотири години.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер