Про це заявив віце-прем’єр-міністр України з гуманітарний питань В’ячеслав Кириленко у ефірі ток-шоу «Ехо Україн»" на телеканалі «Прямий».

— Перша частина – що українська мова є єдина державна – зараз буде наповнена реальним змістом через великий, новий, сучасний закон про українську мову. Друга частина – про захист мов національних меншин – це буде наступний закон, який буде присвячений цій темі. Але всі ті практики, які мали місце у старому ще законі про державну мову, який ще був ухвалений 1989 року і який був всупереч регламенту і законності скасований під час Януковича цим законом Колесніченка-Ківалова, – ці всі практики, спокійні і нормальні, які не передбачають якогось насильства чи примусу, вони детально виписуються. Кожна така практика передбачатиме перехідний період для того, щоб там, де обов’язкове володіння мовою, люди могли опанувати. І вони поступово будуть запроваджуватися,— сказав віце-прем’єр.

За його словами, українська мова буде обов’язковою там, де є державний інтерес.

— Безумовно, державний службовець, член уряду, парламентарій, особа-службовець місцевого самоврядування. Всі, хто працюють в державних компаніях, всі ті, хто працюють на державу і на суспільство та підтримуються з боку держави, – вони повинні в необхідному обсязі, тобто вільно, володіти державною мовою, — сказав Кириленко.

Він додав, що у сфері споживання, якщо споживач хоче, щоб його десь обслуговували українською мовою, він повинен таку можливість отримати, а там, де споживач хоче говорити мовою, яка йому ближча, він отримає послугу на тій мові, яка йому ближча.

— Все це виписується, все це передбачає перехідні періоди. Але це вже навіки усталює українську мову як державну, яка цим законом захищається щодо її застосування в усіх сферах суспільного життя. Бо зараз ситуація така, що в багатьох сферах вона вибита в принципі. Тому що всі спеціальні норми галузевих законопроектів, які передбачали захист української мови в конкретних сферах, були скасовані тим сумнозвісним законом Колесніченка-Ківалова. І зараз у багатьох сферах суспільного життя взагалі немає жодної законодавчої унормованості щодо необхідності вживати державну мову. І цю ситуацію треба виправити. І я думаю, що це буде велика робота парламенту, якщо він розпочне цим займатися, — додав чиновник.

Він додав, що мови національних меншин будуть предметом окремого документу – закон про мови національних меншин також готується у парламенті.