«Хліб з домашньої печі». Майже пів тисячі буханців спекла для фронту власниця етносадиби «У Родіки»
- Хліб особливі тим, що він з домашньої печі.
- Хто ця господиня?
Родіка Ясінецька родом з Молдови, але багато років проживає на Ямпільщині. У селі Оксанівка, що на березі Дністра, створила етносадибу «У Родіки». У її будинку збереглася піч, в якій випікає хліб для наших захисників.
І не тільки хліб, а й пироги, весільні короваї, калачі.
— Родіка Дмитрівна родом з сусідньої Молдови, — розповідає про господиню місцева активістка Мирослава Марченко. — Але вже 37 років проживає у нас в Оксанівці. З перших днів війни бере участь у всіх заходах на підтримку військових. Є одна справа, про яку знає не тільки наше село, а й військові на фронті. Наближає Перемогу своїми хлібами. Каже, буде хліб — буде Перемога!
Понад 450 буханців для наших захисників спекла у своїй домашній печі пані Родіка, а волонтери доставили їх на фронт.
Хліб з домашньої печі особливий. Смачний, довго не черствіє. Жінка каже, що її хліб не тільки додає сили солдатам. Коли береш до рук таку скибку, згадуєш свій дім, батьків, дітей.
Щоб хліб вдався, потрібні принаймні дві речі. По-перше, гарно замісити тісто. Майстриня наголошує, місити треба довго, не жаліти рук. По-друге, правильно напалити піч. «Садити» форми з тістом у піч слід тоді, коли відчуваєш, що буханці уже не підгорять, але й гарно спечуться. Це дається з досвідом. Неспроста сільська господиня ніколи не візьметься пекти хліб у чужій печі.
Кажуть, піч треба знати і відчувати так само, як і людину.
Борошном допомагають волонтери, керівник місцевого сільгосппідприємства.
Уточнюю, чи справді жінка спекла уже майже пів тисячі хлібин?
Може, й більше, каже вона. Бо ж недовго збитися з рахунку, коли постійно в роботі.
Коли почалася війна, оксанівські господині зібралися до гурту і вирішили пекти пиріжки, печиво, іншу здобу для захисників.
Їхню випічку смакували наші воїни у Миколаєві, Києві, Харкові, Сєвєро-Донецьку, Дніпрі, інших містах. Її випікали і дотепер це роблять Олена Зверховська, Марія та Тетяна Швець, Наталя Сокиран, Родіка Ясинецька, Галина Качинська, Жанна Харевська, Діана Шиян.
Продають також у Ямполі на ринку. На виручені кошти придбали прилад нічного бачення для Передали його земляку з сусіднього села Михайлівка Василю Бурдейному, який нині зі зброєю в руках захищає країну від російського агресора. Побажали з Перемогою повернутися додому.
Без домашніх пиріжків, звісно, не обійшлося.
До речі, Родіка Ясінецька створила у своїй хаті етносадибу. Так і назвала її — «У Родіки». Художниця Наталя Вусик розписала стіни будинку, аби мали яскравіший вигляд, щоб привертати увагу туристів. До війни їх приїздило немало.
Оксанівка село невелике, тут тільки 50 людей, але знане своєю пам’яткою давнини — печерним храмом ХI століття.
Зачаровують гостей Дністрові кручі, каньйон. Побачити красу природи приїздять охочі з близьких і далеких доріг. Приймали гостей із зарубіжних країн — Німеччини, Іспанії, бразилець приїжджав. Усіх зустрічають караваєм. Зокрема, тим, що випікає Родіка Ясінецька.
Читайте також:
«Посіяли, зібрали, змолотили…» Що робить дружина фермера, поки чоловік на фронті?
Слова та вчинки можуть образити. Чого не варто робити і казати у спілкуванні з військовими?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
