Дерева полягли там, де Хмельницький бив поляків. «Вирізали законно» — каже сільський голова

-У нас довзіл на вирубку 114 хворих дерев, - ствреджує сільський голова Четвертинівки Олександр Макух. Активісти просять правоохоронців перевірити

З місця події до редакції зателефонували активісти Андрій Скакодуб та Петро Войт. Обидва входять до Народного екологічного центру, історичного клубу «Гіпаніс». Повідомили, що разом з представником Четвертинівської громадської ради Тростянецького району  нарахували майже 200 вирізаних дерев. Дерева полягли побували на місці відомої історичної битви під Батогом, де Богдан Хмельницький з козаками переміг поляків.  Нині там ландшафтний заказник місцевого значення «Берізки».

Не стало верб, тополь, осик, лип

За словами активістів, вони нарахували майже двісті зрубаних дерев. Тополі, верби, осики, липи росли уздовж берега Південного Бугу. Тепер лежать на березі, деякі зрізані дерева опинилися у воді.

Під час розмови пан Андрій уточнив місце вирубки  — починаючи від Батозької гори і закінчуючи кар’єром. Каже, це приблизно  300 метрів уздовж території, що прилягає до Бугу.

—Заказник «Берізки», крім заповідного статусу, є частиною історичних земель, —  пояснив співрозмовник. — Щоб вирубати бодай одне дерево, потрібно отримати  купу документів та пройти законодавчі процедури, а тут не одне і не десяток…

—Ось я стою біля зрізаної липи, — говорить ще один активіст Петро Войт. — На власні очі бачу, що дерево живе, точніше, було живе. Ні на пні, ні на стовбурі не видно пошкоджень. Навіщо його було зрізати? Це явно ділова деревина. Берізки ще молоді, їх не зачепили, вони продовжують рости.  

Поруч випалюють деревне вугілля

Як пояснили активісти, неподалік знаходиться гранітний кар’єр. Він  уже не діючий. Але на його місці створили цех з випалювання деревного вугілля. За їхніми словами, саме туди почали звозити частину зрізаних дерев.

Співрозмовники висловлюють припущення, що масова вирізка дерев не могла відбутися без участі сільської ради.

Саме тому вони повідомили правоохоронні органи, щоб перевірили законність знищення дерев на березі річки в історичному місці.

Так само просять з’ясувати, хто надав дозвіл на відкриття цеху з випалювання деревного вугілля.

Ще одне їхнє прохання — перевірити законність роботи цеху деревного вугілля, а також з’ясувати, на якій сировині він працює, точніше, де саме бере деревину.

У нас дозвіл на вирубку 114 дерев

Сільський голова Четвертинівки Олександр Макух одразу запевнив , що на вирубку дерев є всі необхідні документи.

—Маємо дозвіл на вирубку 114 дерев, — уточнив голова села. — Це тополі, верби і три дерева граба. Всі вони уражені омелою. Саме через це зрізаємо.

Олександр  Макух додав, що вирубку продовжують, нині планують закінчити роботу.  

За його словами, договір на її виконання сільська рада уклала з підприємцем з Ладижина.

Голова села пояснив, що спершу питання узгоджували з депутатами. Потім запросили лісопатолога. Він обстежив дерева, встановив, скільки з них уражені хворобою, видав на це довідку. Такі дерева пронумеровані. На підставі довідки лісопатолога сільська рада отримали дозвіл на вирубку у Гайсинському лісництві.

Куди дівають деревину?

Сільський голова каже, що вся деревина піде на опалення дитячого садка і сільської ради, до речі, у будівлі сільради знаходиться також медична амбулаторія. Там встановили котел на твердому паливі.

Спочатку перевезуть гілля, а далі вже зрізані стовбури.

—Мені неодноразово люди говорили, робіть щось з деревами, чи ви хочете, щоб впало комусь на голову і сталася біда, — продовжує Олександр  Макух. —Раніше ми  проводили у заказнику фестиваль на честь перемоги козаків у Батозькій  битві. —Але три останніх роки змінили місце. Організовуємо в селі. Хоча, зрозуміло, на безпосередньому місці битви це було б більш піднесено. Боїмося, щоб якесь дерево не впало на людей. Та й саме місце потребує облаштування. Сцену треба замінити. Подали документи на конкурс територіальних громад. Якщо переможемо, використаємо отримані кошти на встановлення нової, більшої сцени. Замовляти розбірну дуже дорого, це обходиться приблизно 40 тисяч гривень.

Навіть тріски не пішло на випалювання вугілля

Сільський голова заперечив той факт, що зрізані дерева доставляють у цех випалювання деревного вугілля.

—Можу сказати, що туди не завезено жодної тріски, — розповідає Олександр Макух.  — Більше того, сільська рада не надавала дозвіл на відкриття цеху.

Голова пояснив, що цех знаходиться за межами села. Хто видавав дозвіл підприємству на його відкриття і роботу, пан Олександр каже, що не знає. Де беруть деревину для роботи, йому не відомо.

На місці зрубаних дерев мають плани висадити молоді. Голова каже, хотіли , щоб це були берези. За його словами, нема де взяти саджанців. Поблизу них не продають. Завозити здалеку – дорого.

Заказник має назву «Берізки» , тому логічно, що саме березами було б добре замінити старі дерева. Дехто пропонує висадити сосну та липу.  Співрозмовник говорить, що треба організувати суботник для прибирання території. Дуже гарне місце для відпочинку, але не впорядковане.

—Плануємо скликати людей на суботник, — говорить голова. — Відпочивати на березі Бугу всім подобається. Щоб впорядкувати, облагородити місце , треба попрацювати. Місця у нас дуже гарні.

Встановити істину!

Наскільки слова сільського голови відповідають істині, покаже перевірка. Активісти сподіваються, що їхні звернення не залишаться поза увагою.

Вони стверджують, що зрубаних дерев нарахували більше, ніж про це говорив сільський голова.

По-друге, зафіксували серед них липи. Про цю породу не згадував керівник Четвертинівської громади. По-третє, є дерева, зовнішній вигляд яких не дає підстав стверджувати, що їх уразила хвороба і вони були аварійні.

Встановити істину мають фахівці. Так само, як і перевірити тих, хто випалює деревне вугілля.  

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.