У вівторок, 1 жовтня 2019 року, у Вінниці відбулась акція на підтримку українських політичних в’язнів. На Європейській площі правозахисні організації встановили 86 капканів – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованому Криму.
У Вінниці активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що вони вже схопили свою здобич – українських політичних в’язнів, які знаходяться в Росії та окупованому нею Криму. У деяких капканах знаходяться речі, які символізують особистий одяг та взуття бранців Кремля. До кожного прикріплено залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».
— Відбулось повернення до України 11-ти політв’язнів та 24-х військовополонених моряків. Це значна перемога для країни, проте було звільнено лише частину бранців Кремля, — розповідають організатори акції.
Окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами; 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання; більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 справ було порушено у рамках “антиекстремістського” законодавства РФ.
«Більшість політв’язнів – це кримські татари, – розповідає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. – Після окупації кримськотатарський народ зіштовхнувся із масовим переслідуванням, роботу Меджлісу кримськотатарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за ґрати».
Зокрема, до списку політв’язнів потрапили правозахисник Емір-Усеїн Куку, який був членом "Контактної групи з прав людини" в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор "Кримської солідарності", громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи "Кримська солідарність".
Серед них і кримськотатарський активіст Сейран Салієв. Коли у травні 2016 року в Бахчисараї розпочався рейд, він побіг до мечеті і через мікрофон поінформував населення про те, що в домівках чотирьох кримських татар йдуть обшуки, закликав не залишатися осторонь. Сейрана затримали в адміністративному порядку, але й після цього він продовжував займатися громадською діяльністю. У жовтні 2017 року Салієв був заарештований разом з п’ятьма іншими жителями Бахчисарая і звинувачений у тероризмі, йому загрожує до 20 років ув'язнення.
Дружина Сейрана Салієва Муміне теж активістка об'єднання «Кримська солідарність». Її ініціатива «Кримське дитинство» допомагає двом сотням кримських дітей, чиїх батьків окупаційна влада переслідує за політичними мотивами.
— Ми з чоловіком займали активну позицію в житті кримськотатарської спільноти і після початку репресій протягнули руку допомоги постраждалим сім’ям, стали відвідувати судові процеси, писали про переслідування на своїх сторінках у соціальних мережах. Після того, як заарештували і мого чоловіка, я включилася у правозахисну діяльність ще більше, — розповідає Муміне Салієва.
Вона і сама стала жертвою переслідування, після того як 30 травня російські силовики в Джанкої та Бахчисараї заарештували її та іншу активістку Лутфіє Зудієву, звинувативши їх у «демонстрації забороненої символіки». Пізніше обох жінок відпустили, відкривши адміністративні справи.
Правозахисники наголошують: українцям, які зараз знаходяться на ґратами через сфабриковані Росією справи, важлива підтримка. У Вінниці всі перехожі мали змогу доєднатися до акції та написати листа чи підписати листівку для “в’язнів Кремля”. На події також працював інформаційний намет, у якому поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.
Активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov після звільнення Олега Сенцова продовжують боротьбу за звільнення решти політв’язнів: “Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Не зважаючи на те, що Сенцова звільнено, кампанія продовжується, щоб далі підтримувати інших політв‘язнів і полонених. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій”, – зазначила активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Анастасія Нагірняк.
Вінниця – дев’яте місто з 10-ти у регіональному турі “В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ” на підтримку українських політичних ув’язнених, які знаходяться в тюрмах Росії і окупованого нею Криму. Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, у тому числі кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і прояв солідарності.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер