Аксесуари 19 століття: історія двох цікавих експонатів виставки

Марія ЛЄХОВА

В експозиційних залах Вінницького обласного музею працює виставка Міли Поворознюк «Одяг вінничан початку ХХ століття».
Розповідаємо про два цікавих аксесуари того часу, які є в експозиції.

Відкриття виставки «Одяг вінничан початку ХХ століття» відбулося 17 травня. На ній представили антикварні взірці жіночого вбрання (близько 20 екземплярів) і 60 світлин українців більш як столітньої давнини.

Сьогодні, 18 червня, останній день виставки. Якщо ви не встигли її відвідати — читайте новину. Тут ми розкажемо про два експонати: щипці для локонів та щипці для рукавичок ХІХ ст.

Відео дня

Щипці для рукавичок

Початок ХХ ст. Європа (точне місце створення невідоме).
Матеріал: дерево, металевий сплав.
Щипцями користувалася Віра Волянська, яка на початку ХХ ст. вчителювала в Тульчині (Подільська губернія).

Цей предмет використовували для розширення та для запобігання ущільнення рукавичок, які виготовляли зі шкіри ягнят та козенят (так звана лайка). Матеріал був досить щільним, а самі рукавички тісними. Саме тому постала потреба в такому додатковому приладді, як щипці. Переважно їх виготовляли з лакованого дерева або слонової кістки. Більш вишуканий варіант — дерев’яні щипці зі срібними ручками, розповідають у краєзнавчому музеї.

В європейському побутовому етикеті XIX ст. вмінню користуватися рукавичками (правильно обрати колір, відповідний матеріал до ситуації) надавалось велике значення. Це дозволяло визначити місце людини у суспільстві, зрозуміти, чи особа знайома з правилами етикету, оцінити виховання і належність до того чи іншого кола.

Європейські жінки ХІХ ст. майже всюди носили рукавички: вдягали їх на бал, в гості й просто виходячи на вулицю. Зняття рукавичок могло сприйнятися за непристойний акт або вияв неповаги до господаря оселі, куди було здійснено візит. Лише у двох випадках дозволялося зняти аксесуар – під час прийому їжі і за грою в карти. Рукавички могли бути білими або одного кольору з сукнею, але неодмінно довгими й тісними.

Щипці для локонів

Початок ХХ ст. Європа.
Матеріал: залізо, дерево.

Такі щипці виготовляли за типом ножиць з прямими стержневими дерев'яними ручками та активною робочою частиною у вигляді хвилястих прутів. Застосовувався й інший більш травматичний для тогочасних красунь тип щипців – з металевим держаком без дерев’яної основи.

Винахідником є француз Марсель Грато, який в 1880 р. з’єднав два металеві прути за принципом ножиць. Принцип дії аксесуара був цілком простим: його нагрівали на вогні, затискаючи між прутами пасма волосся, які ставали хвилястими. 1882 р. Марсель Грато відкрив в центрі Парижа власну перукарню, де за досить велику суму панянкам робили модні хвилясті зачіски.

Така завивка була досить небезпечною і вимагала від майстра особливої обережності. Щипці можна було перегріти та спалити волосся. Нагрівши щипці на газовому пальнику, їх підносили до паперу, щоб перевірити ступінь нагрівання. Якщо папір обвуглювався, предметом не користувалися, якщо ж папір трохи тьмянів — можна було завивати волосся.

Послугами перукарів користувалися не всі панянки, створюючи зачіску самостійно або з допомогою покоївки. В домашніх умовах досить часто використовували суцільно металеві щипці без дерев'яних ручок. Тож для запобігання опікам одягали спеціальні рукавиці-прихватки.

Авторка виставки Міла Поворознюк, нагадаємо, блогерка з питань історії моди та феміністичного руху, реконструкторка і популяризаторка естетики костюма минулих часів у тому числі на власному прикладі, що зробило її відомою і впізнаваною у Вінниці та поза її межами.

Про Мілу ми писали у матеріалах:

Читайте також:

Бердвочинг — чудовий відпочинок та хоббі. Що це таке та як долучитися?

У Вінниці пройде турнір з дзюдо та самбо — в пам'ять про Героя України Вадима Зеленюка

Тур «Гостинне Поділля»: деталі, маршрут та як долучитися

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.