«На тестах абітурієнт тільки розставляє «галочки», і насправді може нічого й не знати. А дійсно талановиті діти можуть просто розгубитися і погано написати тести».
Так віце-прем’єр Володимир Семиноженко обґрунтовує повернення вступу до вишів через екзамени - а не лише за результатами тестів, як було в останні два роки. Проти цього висловилася більшість українців, які вважають - іспити - це корупція.
Чи можливо тестувати так, щоб було видно здібності абітурієнтів? Журналісти «20 хвилин» запитали про це Олександра Ляшенка, академіка-секретаря відділення загальної середньої освіти Академії педагогічних наук. Він вважається найбільшим спеціалістом по тестах в Україні і очолював групу, яка придумала, як тестувати здібності.
- Чому ректори університетів жаліються, що через тести знань, які зараз проводяться, не можуть розгледіти "своїх" студентів?
- Розмови про пошук "свого студента" почав ректор КПІ Михайло Згуровський, і я це можу легко пояснити. Раніше вони обирали "свого" студента за допомогою довузівських курсів. Тоді діти, які їх закінчували, складали вступні іспити заздалегідь і проходили на навчання раніше за всіх. Це обирання "своїх" за пільгою - людина платить гроші, ходить на курси і стає студентом.
З цього і почалися розмови про те, що зовнішнє незалежне оцінювання не дає змоги розгледіти абітурієнта, впевнитись, що він підходить для цього факультету чи ВНЗ загалом.
- А тестування здібностей допоможе цьому?
- Ці тести визначають загальну компетенцію. Не спеціальну чи вузькопрофільну, а загальну. Тобто неважливо, куди піде навчатися абітурієнт. Якщо він успішно складає ці тести, значить, у нього є здібність до самого процесу навчання, можливість адекватно отримувати і накопичувати знання - неважливо, які саме.
В Америці є такі тести - SAT (Scholastic Assessment Test -«тест шкільних здібностей») - і вони обов'язкові для вступу в усі найпрестижніші університети. Тому що не завжди важливо, що ти знаєш. Важливо, чому ти можеш навчитися.
І якщо проводити такі тести разом із зовнішнім незалежним оцінюванням, то можна об’єктивно оцінити знання і здібності кожного абітурієнта.
- Можете навести приклад?
- Ось:
Який кут утворять стрілки годинника, якщо час - 14:55?
А. 90
Б. 100
В. 105,5
Г. 117,5
Д. 120
- І яка правильна відповідь?
Г. Коло має 360 градусів. На годиннику 12 поділок. Значить, градус між двома сусідніми поділками рівний 30 (360 розділити на 12 = 30). Якщо на годиннику 14-55, то до 120 градусів не вистачає зовсім трішки. Це трішки - 30 градусів, ділене на 12 позначок = 2,5 градуси. 120 мінус 2,5 = 117,5.
У цьому завданні треба вміти тільки ділити і логічно думати. Якщо людина справляється з такими завданнями, значить, її можна навчати складним математичним правилам.
- А Ви знаєте позицію нового міністра освіти щодо можливості тестувати здібності?
- Ні, ніяких намірів Дмитра Табачника з приводу цих тестів я не знаю. Ми працювали з Іваном Вакарчуком, він володів цією інформацією, і можна було передбачити його дії в цьому напрямі.
А зараз мені потрібно йти до Табачника і розказувати, що це таке і для чого ми його розробили. Якою буде його реакція – уявити не можу.
- А яким був план, затверджений Вакарчуком?
- Ми підготували перший варіант тестів, і спробуємо його в чотирьох провідних університетах – Харківському, Донецькому, Львівському і Київському. Цей етап закінчується у вересні цього року. На другому етапі ми будемо випробовувати ці тести ширше – на 200 учнях і 200 студентах-першокурсниках. Ми хочемо перевірити, наскільки їх компетентність відрізняється від учнів. Якщо різниця не суттєва, значить тест працює нормально. Якщо суттєва – тест непридатний, і доведеться його вдосконалювати.
У 2012 році – на останньому етапі – виходимо на регіональний масштаб. До цього ми вже повинні запропонувати повністю всю технологію цих тестів.
- Чому саме у 2012?
- У цей рік через дванадцятирічне навчання в школах абітурієнтів - випускників шкіл не буде. Будуть вступати ті, хто закінчив школу раніше. І, власне, цей тест розрахований саме на випускників минулих років.
- А чим погано повернутися до старих, всім відомих іспитів?
- Що таке екзамен? Це суб’єктивна оцінка. І що б хто не робив, це все одно залишиться суб’єктивною оцінкою. Оцінка, яка в основному виражає ставлення викладача до тієї чи іншої дитини. Буде оцінювати цю дитину інший викладач – буде інша оцінка.
Я колись зробив експеримент. Контрольну роботу свого студента я дав на перевірку своїм колегам. І діапазон оцінок був від трійки до п’ятірки за п’ятибальною шкалою. Одна й та сама робота! От вам і різниця.
Так само і при вступі.
І справа зовсім не в корупції навіть, і не в хабарах. Тут зовсім інше.
Чим вирізняється тестування? Це засіб, який дозволяє вимірювати знання. На звичайному іспиті ти витягаєш білет, і знаєш - не знаєш, а якось відповідаєш. Можеш сподобатися викладачеві, і він поставить гарну оцінку. Можеш - ні. Тоді буде погана оцінка. А висновок має бути завжди однозначним: я або знаю, або не знаю – третього не дано. Всі знаходяться у рівних умовах.
- Скільки грошей витрачено на розробку тестування здібностей?
- У нас не було фінансування. За виключенням запрошення експертів із США. Ми провели п’ять семінарів і, власне, отримали кошти тільки за переїзд, харчування і проживання гостей. Ніякої зарплатні чи гонорарів ніхто з нас за розробку цих тестів не отримує. Це люди-ентузіасти.
Нам і не потрібна ніяка фінансова підтримка. Нам потрібно лише, щоб викладачів, які працюють над розробкою тестів, ректори їхніх навчальних закладів відпускали на семінари. Вони тривають зазвичай тиждень, і для вчителів є великим навантаженням проводити вранці лекції, а в обід їхати на семінар.
Довідка
Систему тестування здібностей почали створювати у США у 1924 році. Тоді солдати почали вертатися з війни, і виникла проблема з їх навчанням у вищих навчальних закладах.
Було утворено College Board, раду ректорів найбільших університетів США, яка 1926 року закінчила розробку SAT (Scholastic Assessment Test - «тест шкільних здібностей») - тест загальних здібностей. Він повинен був перевіряти не знання вступника в тій чи іншій галузі, а потенціал абітурієнта, його можливість швидко вчитися, отримувати і засвоювати знання і ефективно застосовувати їх на практиці.
Тести SAT за весь час існування зазнали мізерних змін, і на сьогодні є обов’язковими при вступі у найпрестижніші американські ВНЗ – Гарвард, Прінстон, Йєль.
Рішення розробити такі плани в Україні прийняв міністр освіти та науки Іван Вакарчук. 29 січня 2009 року згідно з наказом МОН була створена робоча група, яку очолив Ляшенко. Основне завдання - дослідити міжнародний досвід і створити подібні тести в Україні.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 22 від 3 червня 2026
Читати номер