Хочу вчитися в Канаді. Що я маю про це знати і куди мені звертатися? (Новини компаній)

Канада є однією з країн, де найбільш лояльна програма міграції. Через це країна кленового листка входить до переліку популярних напрямків зі здобуття вищої освіти. Українські абітурієнти не є виключенням і залюбки вступали б до канадських вишів. Тільки більшість не знає, як це правильно зробити.

Розібратися в питанні допомогли Юлія Березюк, менеджер освітніх програм Вінницького філіалу компанії «Центр міжнародних програм» та представник канадського мовного центру ICEAP Олександр Балабанов, який прилетів у наше місто з Торонто, щоб провести лекцію. Він не тільки володіє всією необхідною інформацією, але й сам свого часу випробував на собі, що означає бути студентом канадського вишу.

Юлія розповіла, що колись до Канади їхали переважно фахівці 35+ років. Зазвичай це були спеціалісти вузьких галузей, як-то зварювальники і далекобійники. За деякий час пріоритети змінилися: канадці зрозуміли, що їм більше потрібна освічена молодь, що легше пристосовується до їхньої культури, здобуває канадську освіту, а зрештою розбудовує канадську економіку.

Юлія Березюк

Після цього почався активний розвиток студенської міграції. На сьогоднішній день до Канади щороку приїздять порядку 300-400 тисяч нових студентів з усього світу і ця цифра постійно зростає. Канадську післяшкільну освіту визнано однією з найкращих в світі. За рівнем довіри і визнання дипломи канадських коледжів і університетів порівнюються з дипломами, отриманими в США та Великобританії і не вимагають підтвердження. Водночас вартість навчання є значно нижчою. Крім того, Канада вже не перший рік визнається однією з найбільш безпечних і привабливих для проживання країн у світі. То чому б не їхати?

– Для того, щоб вступити до канадського вишу, потрібно не так вже й багато: атестат про повну середню освіту і знання англійської мови. Без неї ніяк, – розповідає Олександр Балабанов. – Є два виходи. Можна складати стандартизовані тести TOEFL (американська англійська - авт.) або IELTS (британська англійська - авт). Або ж можна йти в мовну школу, яка займається академічною підготовкою.

Ці речі можуть здатися схожими. Насправді ж вони дуже відрізняються. TOEFL і IELTS показують знання мови і готовність до складання тесту. Але вони не є панацеєю, тому що по них не можна визначити, наскільки абітурієнт готовий сприймати інформацію поза тестовими завданнями. Академічна підготовка ж готує майбутніх студентів до навчання у виші і сприйняття академічної лексики. Тобто допомагає зорієнтуватися, як вчитися в чужій для себе країні, що потрібно знати про культуру канадців та як поводитися в тих або інших ситуаціях. По завершенню студентам школи при вступі до канадських вишів-партнерів не доведеться складати ніяких мовних тестів.

Олександр Балабанов

Вищі навчальні заклади в Канаді представлені коледжами та університетами. Тут є суттєва різниця в розумінні, що таке «коледж». Канадські коледжі відрізняються від українських. Вони щось на кшталт наших політехнічних інститутів.

Юлія Березюк пояснює, що основна відмінність між коледжем та університетом полягає в тому, що в коледжі можна отримати ступінь бакалавра, проте ступінь магістра (Masters degree) і доктора наук (PhD) – це прерогатива університетів.

– У нас в Україні всі намагаються завершити магістратуру, вважаючи ступінь бакалавра незакінченою вищою освітою, – говорить Юлія. – Проте в Канаді ступінь магістра здобувають лише ті люди, які хочуть пов’язати своє майбутнє з науковою діяльністю або викладанням. Під час пошуку роботи ступінь магістра може навіть зіграти злий жарт з випускником, адже в такому разі для роботодавця він є занадто «кваліфікованим».

Також існує різниця між коледжем і універститетом в підході до навчання та викладання: перші більш орієнтовані на роботу і кар'єру (практичні знання), а університети на науку (теоретичні знання). У коледжах можна обирати двох-, трьох- або чотирирічну програму навчання. І це унікальна пропозиція канадської системи освіти: за короткий термін можна отримати вищу освіту та успішно працювати.

– Для мене було відкриттям, що під час навчання в коледжі ми не вчили соціологію, культурологію, історію, ділову українську мову і все-все-все, – сміється Олександр Балабанов. – В Україні ти вчишся за спеціальністю, але тебе роблять освіченою людиною. Канадська система освіти робить вас освіченими за шкільною партою. Тому в університетах і коледжах суто професійна підготовка – студент вчить тільки ті предмети, які йому реально знадобляться за фахом.

Олександр говорить, що в Україні є проблема, коли по закінченню вишів молодь йде працевлаштуватися і нерідко стикається з необхідністю мати досвід роботи, який бозна-звідки має з’явитися. У Канаді такої проблеми не існує.

– Існує багато програм з опцією CO-OP, які передбачають, що під час навчання студент проходить стажування на підприємстві по спеціальності та зазвичай отримує заробітну плату. Таким чином, отримує не лише практичний досвід, але й рекомендацію для майбутнього працевлаштування. Якщо ж ви обрали програму без стажування, можна працювати на підприємстві волонтером. Так, це безкоштовно, але ви виходите спеціалістом конкретної галузі, – говорить Олександр. – У Канаді немає такого, що ви приходите зі своїм дипломом на роботу, а керівник каже: «Пам’ятаєш, все що вчив в університеті? Тепер забудь! Зараз я розкажу, що і як потрібно робити».

За статистикою, 85-90% випускників канадських вишів знаходять роботу за спеціальністю протягом 6 місяців після завершення навчання. Якщо за навчальною програмою працевлаштовується менше 80% випускників, програму закривають, а отже питання актуальності професії відпадає: якщо існує програма, є на неї попит. Більше того, в Канаді вже готують спеціалістів майбутніх професій відповідно до тенденції на світовому та канадському ринку праці.

– Ще однією чудовою опцією, яку дає канадська освіта, – додає Юлія Березюк, – є післядипломні програми (post graduate certificate), що користуються високим попитом серед українських студентів та дозволяють змінити або поглибити спеціальність при наявності вищої освіти в певній сфері. Такі програми теж тривають рік або два. Варто також відзначити, що навчальний рік в канадських вишах за деякими спеціальностями починається 2-3 рази на рік (вересень, січень, травень).

Привабливим моментом є й те, що отримавши диплом, студенти мають можливість отримати дозвіл на роботу в Канаді на строк від одного до трьох років в залежності від тривалості навчання в канадському виші, що буде стартом для подальшої імміграції.

Наступна зустріч по освіті в Канаді відбудеться 25 жовтня 2018р. о 18.30 в Галереї ХХІ. На цей раз Центр міжнародних програм запросив представника одного з найбільших коледжів Канади – Fanshawe College. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

Більш детальну інформацію про мовні програми та освіту в Канаді можна отримати на сторінці Facebook, за тел: (096) 922-78-87; (063) 422-78-87 або написавши: [email protected]

Матеріал підготовлено за сприяння Центру Міжнародних Програм (C.I.P.)

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.