Відкопали село, якому дві тисячі років

Керівник експедиції, заступник директора Рятівної археологічної служби Інституту археології НАНУ Тарас Милян

Велика довга траншея шириною п’ять метрів, глибиною понад метр. У ній заглиблення різних конфігурацій. Поруч, нагорі,  довга металева труба, яку покладуть у цю траншею. Такий пейзаж журналіст RIA побачив на полі біля Попівки. У траншеї працювали археологи, а трубу змонтували фахівці «Укртрансгазу». Після того вони перейшли на іншу ділянку. У цьому місці проходить міжнародний газопровід «Уренгой-Помари-Ужгород». По цій трубі подають газ з Сибіру до Європи. Стару трубу міняють на нову. Спочатку монтують нову, а потім у неї «переводять» газ із старої. У двох місцях газопровід проходить через пам’ятки археології. Виконувати земляні роботи закон дозволяє тільки тоді, коли місця обстежать археологи.

— Якби не «Укртрансгаз», не було б розкопок, бо археологи бідні, як церковні миші, — каже керівник експедиції, заступник директора Рятівної археологічної служби Інституту археології НАНУ Тарас Милян. – Саме вони профінансували дослідження.

За словами співрозмовника, «урожай» археологів такий: знайдено предмети трьох часових нашарувань історії – бронзового періоду, Трипільської і Черняхівської культури.

Усе це привезено з Риму

Юрій Башкетов, молодший науковий співробітник інституту археології НАН України, кладе на долоню дві монети часів Римської імперії. На них зображений імператор Антонін Пій.

Одна з монет має невеликий отвір. Науковець пояснює, що її носили на шиї або у ролі прикраси, або замість гаманця. За його словами, навряд чи такі предмети для грошей на той час існували. Дрібний бісер також привозили з Риму. Він із скла синього кольору. Скляних намистинок знайдено найбільше. У одному місці їх нарахували 300 штук. Причому, різних розмірів.

— Ось шматок кераміки, — показує співрозмовник. – Він незвичний тим, що лакований. Такий виріб, покритий лаком, вважався дорогим і характеризував статус його власника. Лакували кераміку на той час також у Римській імперії.

Загадку у науковця викликав ще один шматок кераміки. Саме тим, що розбиту посудину намагалися склеїти. За його словами, здебільшого черепки викидали, а тут, схоже, вона мала якусь цінність. Залишилися сліди, як припасовували шматок до шматка. Це фрагмент посудини Трипільської культури.

Металевий ніж та пряжки, залишки ткацького верстата, бронзова застібка для одягу III-IV ст. н. е., а також ремінні та взуттєві пряжки, теж  з бронзи – все це знахідки з місця, де були господарські споруди і місця поховання.

Під голову ставили  «подушечки»

— У древніх пращурів, які жили тут майже дві тисячі років тому, зрозуміло, газу не було, - жартує Тарас Милян, показуючи місце із залишками споруди для відкритого вогнища.

У траншеї видно заглиблення різних форм і розмірів. Як пояснив керівник експедиції, це фрагменти комплексу господарських споруд, а також житла III-IV ст. н.е. За його словами, житла тоді були невеликі. Робили їх з дерева.  

Підтвердженням того, що займалися скотарством, є кістки тварин. Неподалік від залишків поселення знайдено місце поховання. Археологи відкопали 21 могилу. переважно, залишки жінок та дітей. Пояснюють це тим, що чоловіки переважно воювали. Гинули на полях бою.

Аспірант Інституту археології НАНУ Мар’яна Авраменко звертає увагу на особливість поховань. За її словами, вони відрізняються тим, що померлим  ставили під голову своєрідні «подушечки», очевидно з рослин. Розповіла також про ще одну традицію – руйнування могил. Робили це рідні. Через деякий час переставляли тіло. Щоб душа швидше вийшла з нього. Антропологи за кістками визначають, чим харчувалася померла людина, які мала хвороби, навіть скільки часу проживала на певній території.

Знахідки після опрацювання в Інституті археології передадуть обласному краєзнавчому музею.

У нас не досліджено 2000 пам’яток археології

Михайло Потупчик, керівник сектору охорони культурної спадщини

- На території області виявлено, але не досліджено дві тисячі пам’яток археології. Це приблизно третина від усіх наявних, які ще не потрапили у поле зору дослідників. Тільки на території Тростянецького району досліджено 40 курганів. Археологічна колекція, що зберігається в музеї, нараховує понад сім тисяч експонатів.

Меч з позолотою сарматського царя

Єдину могилу сарматського царя археологи знайшли у Ямпільському районі у 1984 році. Поруч був меч з позолоченою рукояттю. У могилі знаходилися інші цінні речі із золота. А такого кріплення меча, воно виготовлене із золота, археологи не знаходили в інших місцях. На деталях одягу і зброї був родовий знак сарматів. Золотий браслет, золоті підвіски, інші ювелірні деталі… Усі вони увійшли до виставки «Сарматське золото Поділля», у ній також є понад тисячу ювелірних виробів, знайдених у Тростянецьких курганах. Виставка експонувалася у низці країн світу. У Італії на ній побували понад сто тисяч відвідувачів.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.