Бойовий літак МіГ-15, що шість десятків років тому воював над Північною Кореєю з американцями, став експонатом Військово-історичного музею Повітряних сил Збройних сил України. Цю першу реактивну машину в світі, як казав майор Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Юрій Ігнат, боялися потенційні супротивники Радянського Союзу.
Свій перший виліт МіГ-15 здійснив у 1947 році. За два роки потому був поставлений на озброєння.
— Такого експоната немає у жодному музеї, – каже начальник музею Володимир Дерновий. – МіГ-15 встановлюємо на честь видатного льотчика, тричі Героя СРСР Івана Кожедуба. Це бойова машина, яка брала участь у бойових діях в Північній Кореї. Саме Іван Кожедуб очолив групу льотчиків на МіГ-15, які захищали небо корейців від нальотів американської авіації. Це одна із найяскравіших сторінок бойового застосування реактивної авіації.
Наш легендарний співвітчизник Іван Кожедуб увійшов у світову історію як найрезультативніший льотчик-винищувач антигітлерівської коаліції. Про це пишуть на сторінці «Крила України» у ФБ. Тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, провів 120 боїв у повітрі та збив 64 літаки противника. При цьому, сам не був збитий жодного разу.
Народився Іван Кожедуб 8 червня 1920 року в селі Ображіївка Шосткинського району Сумської області в сім'ї церковного старости. У 14 років хлопець вступив до хіміко–технологічного технікуму в Шостці. Перші кроки в авіації зробив у Шосткинському аероклубі.
У 1940 році Івана призивали до армії в Чугуївське льотне училище. Льотну майстерність опановував на літаках УТ-2, УТІ-4, І-16. Закінчив школу восени того ж року. Як кращого курсанта, його лишили в училищі на посаді інструктора. Коли почалася війна, Кожедуба як і всю авіашколу евакуювали до Казахстану у місто Чимкент. Він рвався на фронт, та йому доводилося продовжувати готувати курсантів.
У листопаді 1942 року старшого сержанта Івана Кожедуба усе ж таки відрядили на фронт… прямо із гауптвахти: у молодого льотчика були проблеми з військовою дисципліною. Його направили у 240–й винищувальний авіаційний полк 302-ї винищувальної авіаційної дивізії, яка формувалася в Іваново. В березні 1943 року в складі дивізії він вилетів на Воронезький фронт.
Бойове хрещення для Кожедуба виявилося не надто вдалим. Перший повітряний бій закінчився для Івана невдало і ледь не став останнім. У ході бою винищувач Ла-5, за штурвалом якого знаходився наш герой, прошила гарматна черга Messerschmitt Bf 109. Перший снаряд чиркнув по шоломофону, від другого — врятувала бронеспинка.
Та на цьому випробування для Кожедуба не скінчилися. При поверненні і без того пошкоджений літак обстріляли свої. Зенітники влучили двічі. Не дивлячись на це, Івану вдалося посадити пошматовану машину. Молодого пілота хотіли відсторонити від польотів, та вступилось керівництво. Кожедуб отримав другий шанс.
Вже 6 липня 1943 року на Курській дузі Іван Кожедуб відкрив свій бойовий рахунок. Прикриваючи радянські війська від атак ворожих бомбардувальників збив німецький Ju-87. Ще один збив наступного дня. А 9 липня — відразу два Messerschmitt Bf 109. На лютий 1944–го за його спиною було вже 146 вильотів і 20 знищених ворожих літаків.
За таку результативність Кожедубу присвоюють звання Героя Радянського Союзу. Та це був лише початок. Вже за пів року льотчик був удостоєний другої Золотої Зірки за 256 бойових вильотів і 48 збитих літаків супротивника. До закінчення війни він отримає ще одні Золоту Зірки і стане одним із трьох тричі нагороджених найвищою відзнакою СРСР.
Під час повітряного бою Кожедуб намагався наблизитись до противника зверху, а потім несподівано пікірував і відкривав вогонь, коли ціль опинялася вгорі. Це був фірмовий прийом українця. Він був гарним стрільцем. Вважав за краще відкривати вогонь на дистанції 200-300 метрів, і уникав зближення на меншу дистанцію.
За час війни Іван змінив шість літаків. Три з них — іменні. Найперший Ла-5 «Ескадрилья Валерій Чкалов», гроші на який зібрали земляки видатного льотчика. Третій -модифікований Ла-5ФН, побудований на кошти колгоспника-бджоляра Сталінградської області Василя Конєва. На цій машині під час боїв у Румунії ас здобув сім перемог протягом одного тижня. І останній, шостий – Ла-7, що носив ім’я самого героя.
Всі свої машини Іван Микитович вважав живими. За словами товаришів по службі і техніків, Кожедуб розмовляв зі своїми машинами перед боєм та після.
Історія про те, як Кожедуб, збив два американські винищувачі є доволі відомою. Це сталося у квітні 1945 року. Відігнавши два німецькі винищувачі від американського бомбардувальника В-17, він сам був атакований американськими винищувачами, які відкрили вогонь з великої дистанції. З відповіддю на агресію ас не забарився… і збив обидві машини. Як з'ясувалося пізніше, ці літаки були американськими «мустангами» P-51.
Пізніше, у лютому 1945 - у бою над Одером Кожедуб одним з перших у світі він знищив новітню розробку вермахту реактивний винищувач-бомбардувальник Messerschmitt Me.262, який пілотував унтер-офіцер Курт Ланге.
Під час чергового бойового вильоту українець виявив на висоті понад 3 кілометри невідомий літак, що рухався на дуже високій швидкості. Іван помітив, що німецький пілот не контролював простір під собою, покладаючись на високу швидкість машини. Цим фактом і скористався, зустрівши німця на перехресному курсі і розстрілявши його знизу.
Після Другої світової війни Тричі Герой Союзу відправився… вчитися до Червонопрапорної військово-повітряної академії. Пізніше ще раз побував на фронті — у 1950–1953 роках під час Корейської війни, де командував 324-ю винищувальною авіаційною дивізією. Згідно з підрахунками істориків, з квітня 1951-го по лютий 1952 року підрозділ Кожедуба здобув у Кореї 200 повітряних перемог, втративши 29 літаків і десятьох льотчиків.
Також історики припускають, що Кожедуб воював там під прізвищем Крилов і збив декілька американських літаків, хоча офіційно йому літати було заборонено. У 1956 році він закінчив академію Генштабу і через шість років очолив 76-ту повітряну армію, потім проходив службу в центральному апараті Військово-Повітряних Сил.
У 1970-му йому присвоїли звання генерал-полковника, а в 1978-му включили до складу Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. 7 травня 1985 року Івану Кожедубу було присвоєно звання маршала авіації. Був народним депутатом, написав кілька книг. Часто приїжджав до рідного села і в Чугуїв — місце, де він отримав путівку в небо.
Пішов з життя маршал Кожедуб 8 серпня 1991 року.
Нині у Харкові іменем Івана Кожедуба названий Національний університет Повітряних Сил – найбільший заклад країни, який готує військових льотчиків. На його території в 2010 році був установлений пам’ятник льотчикові-асу. А у Чугуєві його ім’ям названа вулиця. Є однойменна і у Вінниці — на Старому Місті.
Довідка:
Читайте також:
Військові авіатори кличуть у гості: покажуть літаки та наварять каші
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер