DETACH: «Ми злі та потерті — ми воювали, як могли»

  • Про них пишуть ЗМІ, їх творчість обговорюють у соцмережах та запрошують на світські заходи, вони — рок-гурт DETACH
  • Журналіст RIA провів інтерв'ю з фронтменом Олексієм Веренчіком та дізнався, чому вони не пишуть пісень українською, як нахабніли на «Х-Факторі» та чому все більше людей слухають вітчизняне

 

DETACH: «Ми злі та потерті — ми воювали, як могли»


Кожен, хто дивився цьогорічний «Х-Фактор», знає гурт DETACH. П'ятірку рокерів запам'ятали не тільки, як одних із найяскравіших виконавців цього сезону, але й як музикантів, які увійшли в історію, ставши першим важким рок-гуртом у суперфіналі телешоу.

Днями музиканти вперше відвідали Вінницю. Це стало гарним приводом, щоб познайомити з їх творчістю вінничан. Ми зустрілися із лідером DETACH Олексієм Веренчіком.

Олексію, слухаючи вашу останню пісню «Distance», виникає відчуття, що ви виплескуєте пережите невдалих стосунків. У ній ви постійно тікаєте і шукайте чогось нового. Чого ж?

— Люди завжди шукають чогось нового і у кожної людини на цій планеті були якісь переживання та штуки романтичного характеру. Таких пісень мільйон, а у нас це перший такий трек. У основному ми пишемо за життя, за пацанів, а тут про кохання. Просто так вийшло.

Назва вашого гурту перекладається, як окремо стоячий. Окремо стоячий від чого? Чи тут теж просто так вийшло?

— Назва з'явилася дуже просто. У 2010 році ми із гітаристом працювали в програмі 3D Studio MAX. Клацали кнопки, дивилися на них і побачили назву — «Detach». Вирішили взяти. Потім думали прикріпити до неї сенс, але нічого не вийшло. Тому це просто назва.

Коли я писав анонс вашого концерту, один з читачів написав, що ви виконуєте не справжній рок. Як ви вважаєте, що таке справжній рок?

— У моєму розумінні є музика і за відчуттями вона або важче, або легше. Є гітари, барабани і воно валить — варіантів немає — це не може не бути роком. А як воно там конкретно називається, то нехай це вирішують люди, які на цьому знаються. Це абсолютно не важливо.
 


Ваші пісні російською та англійською мовами. Чому б вам не написати текст українською?

— Коли ми випускали крайній альбом «I AM» (2015 - авт.), то вирішили зробити його англійською. Як на мене, в цьому музлі англійська більш підходить і в якійсь мірі хотілося бути схожим на західні команди. Ми почали так робити і зрозуміли, що так нам більше подобається. Якщо буде бажання, то ми зробимо і українською.

Говорячи про Захід. Вас уже порівнювали із американцями Linkin Park. Ви навіть виступали з ними на одній сцені. Бачите схожість між вашими гуртами?

— Колись вона була та останнім часом все менше. А судячи із останніх синглів Linkin Park, вони взагалі іншу музику почали робити. Це вже на Кеті Перрі схоже.

Якщо хтось зараз нас порівнює, то, напевно, це мається на увазі ранній Linkin Park. У будь-якому випадку круто, коли порівнюють із такою крутою командою чи артистом. Значить щось є в тому, що ми робимо. А якщо ні з ким не порівнюють — ти ніхто.
 


Поговоримо про телешоу. Ви, можна сказати, зробили неймовірне для українського телебачення. Стали суперфіналістами «Х-Фактору». Там, де панує поп, рокери посіли друге місце. Це ваше досягнення чи загал починає віддавати перевагу чомусь, окрім попси?

— Гадаю, що це заслуга всіх разом, і каналу СТБ, і всіх закулісних моментів. Наскільки я знаю, продюсери хотіли щось міняти в проекті і це зіграло свою роль. До того ж, ми не були сірою мишею.

В Україні зараз починається бум молодих артистів, з'являється круте музло і народ тягнеться до нового та цікавого.

Деякі учасники «Х-Фактору» розповідали, що їх багато в чому обмежувало керівництво проекту. У вас було так само? Або до вашої думки прислухалися?

— По суті, нам багато нав'язували. Із вибором пісень було складно. Нам говорили, що ми можемо робити те, що хочемо, а в підсумку все зводилося до чогось одного. Але в плані оранжувань ми намагалися ставати в позу. Ми взяли з собою міні-студію і самі собі робили оранжування. Усім іншим його писали.

Чим далі ми проходили, тим сильніше ми нахабнішали і робили так, як хочемо.

Ми затримували терміни, не показували, що виходило, практично до кінця, ми приходили на репетиції і грали так, як хотіли. У цьому ми були найбільш нахабними. Ми злі і потерті, ми воювали, як могли.

У фіналі ви виконали пісню Queen — We will rock you зі своєю наставницею Юлією Саніною (фронтвумен гурту The Hardkiss - авт). Вийшло, м'яко кажучи, — ефектно. Були розмови про подальшу співпрацю?

— Була швидкоплинна розмова з приводу фіта. Хочемо зробити спільну пісню, але поки що це на рівні ідеї. Конкретного нічого немає, але я думаю, що ми до цього прийдемо.
 


Перший ваш альбом («Balance» 2012 - авт.) вийшов через два роки, після заснування гурту. Ви одні із тих, хто починали з вулиць і без грошей або просто не хотіли випускати диск на ранньому етапі свого становлення?

— Усе, що ми робили до 2015 року — російськомовне. Воно робилося власними силами на домашньому комп'ютері, і по суті, ми не вклали туди нічого. А у 2015 ми випустили англомовний альбом і вирішили, що потрібно рухатися далі.

Удома професійно записати не вийде, ми цього не вміємо і потрібно витратити роки, щоб цьому навчитися. Тому ми пішли на студію і записали альбом «I AM», який звучить на порядок якісніше того, що ми робили раніше.

З цього альбому все стало набагато серйозніше, ми почали вкладатися в творчість. Хоча, у нас ніколи бабок толком не було.

До слова «ніколи» сьогодні відноситься?

— Ми ж працюємо, тому щось є. А так, щоб сипати ними — немає. Ми музлом практично нічого не заробляємо.

Раніше ось взагалі гонорарів не було. Їздили за свій рахунок. І тільки зараз ця ситуація змінюється, у нас з'явився маленький гонорар.
 

Фото Віктор Волос

Хоч ви і молодий гурт, але вже встигли виступити на багатьох фестивалях і концертних майданчиках, про вас говорять, вас знають. Як того ж досягти більш молодим гуртам?

— Потрібно намагатися робити щось нестандартне, якісь дивні речі, але бути в цьому впевненими. Той же «Х-Фактор» нам дуже багато дав. Нас показали з телевізора, купа народу побачила це і хтось потягнувся до нашої творчості. Ризикуйте, використовуйте інтернет — це ж вільний простір, рекламуйте там як хочете.

Повернемося до того, що в останні роки рівень української музики значно зріс. Стало не тільки більше українських виконавців, а й якість їх музики зросла. Завдяки чому це сталося?

— Гадаю, що все, що відбувається, для всіх неначе стрес. І в цьому стресовому стані у людей відкриваються очі. Вони починають бачити більше різних точок зору і це проявляється в усьому: в політичних, соціальних і творчих аспектах.

Ми змінюємося і, як мені здається, байдуже, яка ситуація навколо — у людей починають відкриватися очі на те, що відбувається.

 

Після концерту у арт-пабі Beef Eater пройшло afterparty, на якому DETACH, а також їх друзі із вінницьких гуртів The Hypnotunez и SPACE OF VARIATIONS продовжили вечір. 
 



 

Коментарі (0)

Ви не авторизовані

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook