Кілер Матьорий викладав гімнастику у Вінницькому педінституті

Повернувся на батьківщину в наручниках та у супроводі міліції. 47-річному Сергію (прізвище не вказуємо до рішення суду), який колись у Вінниці викладав гімнастику на факультеті фізкультури, а коли став підозрюваним у вбивстві, зник з країни, пред’явили звинувачення через 20 років після злочину.

Затримали його у Пітері, де він став бізнесменом, з документами на нове прізвище. Його прозвали Матьорим і приписують ряд злочинів, у тому числі - скоєних на замовлення. Його роками розшукували правоохоронці кількох країн Європи, а тепер він опинився у вінницькому слідчому ізоляторі. Судячи з маси публікацій про Матьорого, вбивство, в якому звинуватила його прокуратура Вінницької області – його перший злочин. І скоєний він був у 1992 році.

То був напад на двох підприємців у офісі української торгової фірми в польському містечку Лешно. Бандити відібрали у двох поляків суму в злотих, рівну 145 тисячам доларів США. Одного забили бейсбольною битою по голові, а другого вивезли в лісопосадку, задушили, загорнули в килим і закопали.

Трьох співучасників цього вбивства судили. Вони отримали по 15 років тюрми. Хтось відсидів, хтось не дожив до кінця строку... А Сергія, уродженця селища Копайгород Барського району, ніяк не могли упіймати. Його оголосили спочатку в республіканський, а потім і в міжнародний розшук.

Авторитетний бізнесмен
У «топ-10» уродженців Вінниччини, оголошених у міжнародний розшук, 15 років цього втікача ставили на перше місце. RIA писала позаторік за інформацією Інтерполу, що з 1994 року Сергій під новим прізвищем мешкав у Санкт-Петербурзі. Там встиг одружитися і стати солідним бізнесменом – володів заводом з виробництва торгового обладнання, джипом, нерухомістю. Пітерська міліція затримувала його у 2009 році, експертиза підтвердила, що це саме той Сергій, але з незрозумілих вінницьким оперативникам причин російський суд його звільнив, і підозрюваний знову зник з поля зору правоохоронців.

Його затримали вдруге у тому ж Санкт-Петербурзі. Це було наприкінці минулого року. До травня завершили екстрадицію. Тоді Сергія на прізвисько Матьорий конвоювали у Вінницю. Спочатку його тримали на вулиці Пирогова, 4, а зараз він сидить у слідчому ізоляторі на вулиці Островського.

- Його офіційно звинувачують у тому, що він із трьома співучасниками у 1992 році вбив двох громадян Польщі на території сусідньої держави, - каже старший прокурор прокуратури Вінницької області з міжнародно-правових доручень Ігор Ільницький. - Та трійця вже засуджена за цей злочин. Лише він переховувався. Саме за цим злочином прокуратура Вінницької області одразу після екстрадиції провела слідство і завершила його. Справа у суді. Обвинувачуваний заарештований.

Колеги пам’ятають інтелігентним
Про те, що їхній колишній працівник повернувся у Вінницю під конвоєм, не знали у Вінницькому педагогічному університеті. Але про його історію там у курсі - слідкували за інформацією в пресі про невловимого Матьорого. Навіть якщо на фото колишнього викладача гімнастики вже не впізнають (його змінили роки і пластичні операції), розуміють – йдеться про їхнього працівника.

- Якби зустріла, не упізнала б, - каже професор кафедри інституту фізичної культури та спорту Клавдія Козлова, дивлячись на стоп-кадр у газеті з відео затримання Сергія. – Не схожий. Пам’ятаю його підтягнутим, струнким. Гарний був парубок. А тут - кремезний такий чоловік. Коли він працював у нас, це була інтелігентна людина. Не мав ніяких зауважень. Виконував чітко все. Грамотний. Дисциплінований. Відповідальний. Це потім, коли це сталося, почалися догани.

На початку навчального року після літньої поїздки Сергія до Польщі керівник кафедри тричі упіймала викладача гімнастики на прогулах. Тоді ж колеги дізналися про бандитське убивство двох громадян Польщі бандою чотирьох рекетирів.

- Сергій отримав характеристику і дозвіл на виїзд за кордон не через нас, а через якусь іншу організацію, - каже Клавдія Козлова. - Я про це давала пояснення Яну Поляку, який приїздив до нас у тій справі. Але тоді Сергія не вже було. Він втік.

Через рік, у 1993 році, судили трьох учасників банди. Один із засуджених – студент фізкультурного факультету, якого вчив Сергій. Цього хлопця родом з Тернопільщини теж пам’ятає Клавдія Козлова. Каже, він строку не досидів – помер у тюрмі.

- Я не слухала справу від початку до кінця. Мене викликали як свідка. Півгодини на суді була, а потім тиждень від нього відходила, - згадує Клавдія Козлова. – Бачила там маму Галушка, студента нашого. А інших я не знаю. Це були люди, яких я раніше не бачила. Вели трьох. Сергія серед них не було.

Боксер не відчував чужого болю
- Мене прокурор питав, як могло таке статися. «Викладач інституту!» Що я могла сказати? Він вчився не у нас, а в Ленінграді. Я ж не могла у нутро заглядати. Мабуть, так: бокс - такий вид спорту, який не дає можливості відчувати чужий біль, - пояснює 74-річна професор. - Якщо щодня б’ють по чужому тілу, то біль стає для людини, яка його завдає, звичним. Вже не думаєш, що супернику боляче. Головне - виграти. І так він адаптувався, мабуть. По-іншому не можу пояснити. Тільки тим, що людина звикла до чужого болю, і цей біль не завдавав ніяких переживань.

Кладія Козлова не чула, що казали підсудні про Сергія. А в міліції його називають організатором злочину. Мовляв, він банду організував тут, у Вінниці, і з нею їздив на «заробітки». Заробили за раз, як обговорювали потай потім на фізкультурному факультеті, по десятку тисяч доларів на брата. Скільки лишив собі організатор, тільки здогадувалися.

- Його одразу, як тільки ця справа почалася, скоротили, - каже Клавдія Козлова. - А Сергій щез до того моменту. Потім ми читали, що він в Ленінграді був. Він там вчився, йому все рідне там. Там його і впіймали потім.


- Коли він працював у нас – це була інтелігентна людина. Не мав від мене ніяких зауважень, - каже професор інституту фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету Клавдія Козлова (74)

Ще на кафедрі говорять, що Сергій лишив у Вінниці дружину з дочкою. Натомість «обкрутив» дівчину-студентку, яку забрав із собою. Одні упізнавали колишнього колегу в сюжетах з військових дій у Грузії. Інші говорили, що він зі студенткою приїздив лікуватися у Вінницю і був озброєний до зубів.

- Не знаю, наскільки об’єктивно освітлюють все це в пресі, - каже Клавдія Козлова. – А пишуть, що в нього вбивств на замовлення багато, що він жінку одну кинув у Ленінграді, а на другу переписав усе, і вона його видала. Не знаю, як було. Але в житті так: людина, яка неправильно поводиться, так чи інакше вийде на поверхню. Не може пройти все непоміченим.

Довели, що це саме той Сергій
Сергій не був відмінником, але з дитинства боксував. У 20 років став майстром спорту. Освіту здобував у двох спеціалізований вузах у Ленінграді, звідки приїхав працювати у Вінницю викладачем. А після втечі від суду 20 років не з’являвся у своєму рідному Копайгороді.

У міліції розказують, як там шукали зразки для ідентифікації затриманого у 2009 році пітерського бізнесмена з підозрюваним у польському вбивстві Сергієм. У школі, де він вчився, знайшли його зошити і з них взяли зразки почерку для порівняння. Вилучили кілька дитячих і юнацький фотографій для співставлення форми черепа та обличчя. Усе співпало.

- Щоб встановити його особу, ми їздили до батька у Барський район і відібрали у прямого родича два аналізи – крові та волосся для проведення аналізу ДНК. І батько цілком нормально поставився до цих проб, бо сам не знав стільки років, де його син, - розповідав тоді заступник начальника карного розшуку управління міліції Олександр Цимбалюк.

Зараз же карний розшук справу арештанта на прізвисько Матьорий не коментує. А після його першого затримання розповідали: «Він жив під Пітером під чужим прізвищем, успішно займався бізнесом, мешкав із жінкою з Хмельницької області, навіть, здається, став місцевого рівня депутатом. І все у його подвійному житті йшло добре, поки одного дня на заправці не клацнули наручники».

Тоді у Колкіно співробітники російського спецпідрозділу «Граніт» брали того, хто мав бути «озброєний і дуже небезпечний». Операцію затримання «міжнародного кілера» транслювали російські телеканали. Оповідали, що він не встиг скористатися зброєю, активно чинив опір і намагався вкусити спецназівця. Врешті вінничанина міцної статури знешкодили больовим прийомом і закували в кайданки біля джипу, де лишалися його дружина та дочка.

Категорично не визнає вини
Та невдовзі російський суд відпустив Сергія. Потім преса писала: «Термін утримання під вартою вичерпався, а процедуру екстрадиції закінчити не встигли. Суд, незважаючи на вимоги прокуратури продовжити арешт, прийняв рішення відпустити».

- Щойно громадянин вдруге опинився за ґратами у Санкт-Петербурзі та був залишений під вартою, питання підняли знову. Основним завданням було надати докази російській стороні, що він – це саме він, - каже старший прокурор Ігор Ільницький. – Питання було дуже складне і копітке, адже за роки людина змінила паспорт і частково зовнішність. І завдяки скоординованій роботі прокуратури області, карного розшуку обласної міліції, експертів ми зібрали всю цю інформацію у найкоротший термін. Взяли і матеріали польської сторони. Цим самим ми підтвердили наш авторитет як правової держави. Затриманого екстрадували на Вінниччину.

Подробиць справи прокуратура не коментує до вироку. Але каже, що арештований наполягає на своїй невинуватості.

- Я був на одному судовому засіданні, де вирішувалося питання обрання затриманому запобіжного заходу, - також розповів прокурор. – Він говорив чітко, коротко, по суті, коли йому надавали слово. Був дуже впевнений у собі. Ще у Санкт-Петербурзі він категорично не визнавав своєї вини. Писав весь час і він сам, і його адвокати про протиправність дій російської поліції, прокуратури. Жалівся, що, мовляв, невинного затримали і заарештували. І це незважаючи на всі здобуті докази.

Вбивство вінничанином родича президента могло бути домислом журналістів
Про інші злочини, вбивства на замовлення, в тому числі племінника екс-президента Польщі Леха Валенси, у прокуратурі Вінницької області кажуть: не мають такої інформації, як надійде, будуть розбиратися.
А російська преса пише про, щонайменше, десять замовних убивств Матьорого. Причому більшість жертв – іноземні громадяни, в основному з Польщі та Естонії. Кого саме убито, на чиє замовлення і за які гроші, немає ніяких даних.
Так само немає деталей убивства племінника екс-президента Польщі Леха Валенси, що теж записане у «послужний список» вінничанина Матьорого. Нібито один із убитих у 1992 році підприємців у містечку Лехно – то відомий ресторатор і родич тодішнього глави польської держави. Це вся інформація.
Але офіційно родина Валенси не підтвердила смерті родича. Ймовірно, через те, що під час двосторонньої зустрічі президентів Леоніда Кравчука і Леха Валенси останній просив українську сторону посприяти в розкритті цього злочину, журналісти додумали тут родинний зв'язок.
У пошуках підтвердження чи спростування цієї інформації RIA відшукала коментар польського журналіста, даний «Коммерсантъ Украина» одразу після другого затримання Матьорого. Павел Хелховскі з «Gazeta Wyborcza» назвав убивство племінника Леха Валенси міфом 90-х років.
- Я говорив з нашими журналістами, котрі пишуть на тему криміналу, але жоден із моїх колег не пам’ятає випадку убивства будь-кого з сім’ї Леха Валенси, — сказав польський журналіст.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.