Чому убивцю випустили з психлікарні

Івана Ткачука (90) з писарівської амбулаторії забрали назад у Вінницьку обласну психлікарню №2. Звідти - доправлять в Дніпропетровськ на примусове лікування. Довічне. Тим часом син в його інетерсах судиться з докою убитої бабці за хату

- Дід погрожував розправитися з нами так само, як зробив з дружиною, - розказували дочка і онука убитої Віри Ткачук, розчленоване тіло якої знайшли через три місяці після вбивства у підвалі під хатою в Сокиринцях. В цій хаті, де сталося страшне, тепер живуть ці жінки і правнука покійниці – школярка. Претендують на спадщину. І нібито через це дід, якого судили, визнали душевно хворим і закрили в психлікарні, погрожував, коли повернувся додому.  

Чому Івана Ткачука, якого за рішенням суду мали забрати на примусове лікування в психлікарню для злочинців, відпустили додому, намагалася розібратися RІA. Щойно ми отримали інформацію, що дід став пацієнтом звичайної лікарні в сусідній із Сокиринцями Писарівці, поїхали туди.

- Я тут на квартирі, - показував дід палату в амбулаторії журналісту. – Ось моє ліжко. Постіль син привіз, подушку, одіяло…



Влаштував діда в сільську амбулаторію його опікун - старший син. Як сам старий каже, більше не було куди подітися, бо хату в Сокиринцях зайняли родички його жінки. Він переписав свій будинок на Віру Ткачук, коли уклав з нею шлюб. Це було 17 років тому. 

- Ви що не знаєте, що в нашій країні всі вирішують свої проблеми через медицину? – сказав головний лікар амбулаторії Володимир Рукін, не розуміючи цікавості преси до його пацієнта. 

Мовляв, що тут такого, що стару людину поклали в лікарю. Лікар назвав діда спокійним. Сказав, що радий «соціальним» пацієнтам, бо лікарня порожня, і показав ремонт, який роблять за благодійні внески їхніх дітей. 

Різні історії 
В номері від 19 серпня, в статті «Вбивцю довічно закрили в психлікарні. Але він – на волі», RIA писала, що Івана Ткачука утримували у Вінницькій обласній психлікарні №2 під Вінницею. Направили туди ще під час розслідування вбивства його дружини. Такий запобіжний захід обрав суд і виніс ухвалу, якою визнав діда душевно хворим та присудив помістити його на примусове лікування в психлікарню для злочинців. Така одна – в Дніпропетровську. 

Нагадаємо, що журналіст мала телефонну розмову з опікуном 90-річного дідуся Михайлом Ткачуком. Він говорив, має на руках рішення суду про звільнення від відповідальності його батька. Мав показати це рішення при зустрічі, але відмінив її в останній момент. 

Натомість редакція дізналася, що діда судили ще раз, бо під час обшуку знайшли патрони. І коли в обласній психлікарні №2 теж пояснили причину виписки Івана Ткачука судовим рішенням, ми припустили: ухвала могла стосуватися звільнення від покарання за зберігання боєприпасів. Не відпускають через рік на волю людей, що скоїли особливо небезпечний злочин.  

Чи не було хабара? 
Дочка Віри Ткачук Катерина Бондар через незрозуміле для неї звільнення убивці її матері написала скаргу в прокуратуру, й там почали перевірку законності дій психіатричної лікарні №2, що відпустила діда. І ось вже маємо результат прокурорської перевірки – його відпустили незаконно. Справді, ухвала суду, яка послужила приводом для звільнення діда, стосується справи про набої. За них виносили рішення з іспитовим терміном. Рік минув.     

- Вказана ухвала передбачає звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, а не припинення запобіжного заходу у вигляді поміщення до ВОПЛ №2, тому він звільнений незаконно, - відповів RIA прокурор Вінницького району Ярослав Славінський. - На усунення вказаних порушень головному лікарю ВОПЛ №2 внесли вказівку з вимогою провести службову перевірку та притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Катерина Бондар отримала на свою скаргу відповідь поштою. А в телефонній розмові її запевнили, що звільнення діда було чи то помилкою, чи то неуважністю медпрацівників, чим завгодно - але не корупцією. 

Жінка сумнівається в цьому і каже, що буде наполягати на покаранні відповідальних, а ще – напише скаргу на дільничного, який не захотів відкривати провадження про погрози діда їй та її дочці, Надії Кошлай.  

Обидві викликали міліцію, коли дід прийшов під хату і махав своєю палицею. Дільничний майже місяць проводив перевірку, а у відповіді потім написав: встановив, що дід неосудний, опитав його, почув заперечення і… припинив розгляд заяви.  

Трьох лікарів покарають за те, що виписали діда
Головний лікар обласної психіатричної лікарні №2 Михайло Сокур сказав, що готується наказ по лікарні, яким покарають трьох працівників доганою з пониженням у посадах за те, що вони виписали Івана Ткачука. Але як так сталося, що поплутали ухвали із різними статтями відповідальності?     

- Треба уважно дивитися папери, які приходять із суду, - говорить Михайло Сокур. - Не звернула увагу лікуючий лікар, потім завідувач відділення теж саме зробив та виписав його, порадившись з начмедом. От і вийшло так, що випустили, коли випустити не мали права. Це особливий випадок. Вбивця. Треба було попередити прокуратуру, слідчі органи і так далі. Є проблема тепер. 

Івана Ткачука вже повернули назад – в закрите відділення. Тепер адміністрації медичного закладу треба забезпечити доставку його в психлікарню для злочинців на примусове лікування. 

- Зараз чекаємо рішення суду і відправимо його в Дніпропетровськ. Чи він вернеться звідти, не знаю, - говорить Михайло Сокур. – До нього треба було застосувати заходи медичного характеру посиленого режиму, і він би тут знаходився собі. А зараз – затрати. Раніше конвойна служба возила, а тепер – за рахунок лікарні. 

- Маєте спеціальний транспорт? – питаємо.

- Немає. Поїздом. Супроводжуючих має бути три чоловіка, - відповідає головний лікар. – В мене ще один вбивця є. Зі Жмеринки. От збираємо команду, щоб їх везти. 

- Є у вас люди, підготовлені для конвоювання злочинців? 

- Немає. Та кого це цікавить?  

Торік з цієї ж лікарні випустили ще одного утриманця – пенсіонера, 59-річного Володимира Кульчицького, якого мали судити за замовлення вбивства лікаря заводу «Nemiroff» Сергія Вакарова. Тоді теж було нібито непорозуміння з документами. 

RIA писала, що чоловіка з лікарні забрала на суд конвойна служба, там змінили запобіжний на утримання в СІЗО, але в СІЗО «новенького» не прийняли без паперу із суду. В решті конвой привіз чоловіка назад в лікарю, бо строк тримання там ще не стік. Документ мали передати згодом. Не встигли. З лікарні випустили чоловіка на всі чотири сторони, бо не мали права більше тримати. Він зараз в Росії. 

Михайло Сокур й тоді казав, що утримання злочинців в психлікарні, як під арештом, – неприпустиме. Спецвідділення, хоч і закрите, та не ізолятор тимчасового тримання. 

- Ні прокурора, ні суддю не цікавить, що «уголовнік» знаходиться серед психічно хворих і може підговорити когось із них скоїти злочин в середині відділення. Хто буде нести відповідальність? Прокуратура? Ні. Суд? Ні. Лікар буде нести відповідальність, - говорить Михайло Сокур. - З цього приводу зараз ідуть гострі дебати в Міністерстві охорони здоров’я. Ми просимо, щоб Верховна рада внесла зміни до Закон України «Про психіатричну допомогу», бо так бути не може.    
 

За хату, де було вбивство, судяться зведені сестра і брат  
Вчора, 3 вересня, Вінницький районний суд завершив розгляд позову Катерини Бондар, яка просила позбавити права спадщини діда, що вбив її матір. Її адвокат  посилався на статтю Цивільного кодексу, де сказано: «Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя». 

Відповідачем був син Івана Ткачука Михайло. Він не захотів говорити з журналістом ні про судове розбирання конфлікту по спадщині, ні про «випадкове» звільнення батька з психлікарні. На всі питання мотав головою і розводив руками. Мовляв, нічого не скажу. 

Адвокат відповідача в дебатах доводив, що злочин, скоєний в стані неосудності, означає, що він був без умислу. Ухвала суду про примусове лікування, мовляв, - не вирок. І в решті - права на спадщину душевно хворого чоловіка покійниці не позбавили. Чому – друга сторона уяви не має.  

Аргументацію такого рішення суд дає в повному рішенні за кілька днів. А поки що нагадаємо, що Михайло Ткачук, як опікун, в інтересах батька теж подав позов стосовно спадщини. Він просить, щоб за батьком лишили весь будинок. Розгляд цього позову ще попереду. 
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.