«Усі дають хабарі». Вінничани про те, як часто доводиться давати «на лапу»

Юрій (78), пенсіонер:
- Навіть не згадаю зараз. Може й доводилось колись, може раз-два кому й давав. У молодості це було неприпустимо, а зараз навіть якби треба було комусь дати - не вийде. Економлю на всьому

Євген (46), приватний підприємець:

- Усі дають хабарі. І викладачам в інститутах, і лікарям в лікарнях, навіть щоб влаштувати дитину в садочок, треба дати. У поліклініках - фонди, де не даси кілька гривень, то й довідку не випишуть.

Надія (74), пенсіонерка:

- Поки на пенсію не пішла, нікому нічого не давала. А як обсіли хвороби, потрапила в лікарню, от тоді вже почалося. Як не даси грошей, то і не подивляться. І це всіх стосується - і лікарів, і медсестер.

Наталя (40), економіст:

- Було таке. Давно, ще коли в інституті вчилася. Але це було не систематично, питання з якимось заліком чи іспитом треба було вирішити. А після того якось обходилася без хабарів.

Микола (17), студент:

- Та ні, не доводилось. І сподіваюся, що ніколи й не доведеться. Я проти хабарів, зараз не той час уже. Як ніхто не буде давати хабарів, то й ніхто їх і не буде брати. Хоча знаю, що іноді виникають ситуації, коли без цього не обійтися.

Марія (25), медпрацівник:

- Хабара ніколи не давала, а подяку - так. Викладачеві за гарно надану інформацію. Взагалі, часто кажуть, що у вузах вимагають хабарі, типу: не даси - не здаси”. Але це не так. Можна вчитись і без хабарів.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.